Рішення № 5531153, 13.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2009 р.           Справа 11/216-09

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бар

Вінницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий комбінат», м. Бар

Вінницької області           

про стягнення 12589,61 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 підприємець;

від відповідача - не з‘явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий комбінат»заборгованості за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 14/П від 06.09.2007р. в загальному розмірі 12589,61 грн., з яких: 7900,21 грн. –основний борг, 2314,75 грн. – інфляційні, 374,65 грн. –3% річних та 2000 грн. –моральна шкода.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про відмову від позову в частині стягнення моральної школи в розмірі 2000 грн..

Ухвалою суду від 13.10.2009р. провадження у справі в цій частині припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 06.09.2007р. № 14/П позивач надав відповідачу послуги по перевезенню цукрового буряка на загальну суму 7900,21 грн. за які останній у відповідності до п.п. 3.4., 4.10., 5.3 зобов’язався провести розрахунки по закінченню терміну перевезення цукрових буряків. В порушення взятих на себе зобов’язань відповідач не провів розрахунків за надані послуги в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 7900,21 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 11.09.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору та доказів його виконання, установчих документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №399994.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

06 вересня 2007 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровий комбінат»(відповідач) укладено договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 14/П за умовами якого позивач зобов’язався доставляти ввірений йому відповідачем вантаж –цукровий буряк, з полів господарства, до пункту призначення ТОВ «Цукровий комбінат»та видавати його уповноваженій особі, а відповідач зобов’язався сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Як стверджується матеріалами справи, зокрема актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2007р. позивач в період з 23.09.2007р. по 12.12.2007р. надав відповідачу послуги по перевезенню цукрового буряка на загальну суму 7900,21 грн..

Відповідно до п. 5.3 договору остаточний розрахунок проводиться по закінченню терміну, перевезення цукрових буряків з дотриманням п. 4.10 договору, де зазначено, що по закінченню терміну перевезення цукрового буряка провести остаточну звірку отримання пального та списання дизпалива, надання послуг по перевезенню із складанням акта звірки, що буде документом для кінцевого проведення розрахунків.

Відповідач в порушення умов договору не провів розрахунків за надані послуги по перевезенню цукрового буряка, що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 30.09.2009р.

В силу ст. 909 Цивільного кодексу України За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд дійшов виковку про те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення заборгованість за договором в розмірі 7900,21 грн..

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 2314,75грн. інфляційних та 374,65 грн. –3% річних.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Розмір інфляційних за період з січня 2008 року по липень 2009 року становить 2258,97 грн., а тому в позові в частині стягнення 28,78 грн. слід відмовити як невірно обрахованих.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення 374,65 грн. –3 % річних.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 15,16 грн. витрачених на відправлення відповідачу претензії рекомендованим листом та 14,90 грн. витрат на отримання довідки Держкомстату.

Вказані вимоги задоволенню не підлягає, оскільки вони не входять до складу судових витрат на здійснені позивачем поза розглядом справи.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідачем визнано суму боргу за договором, а викладені вище позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий комбінат»(23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Заводська, 15, код 32533738) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (23000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7900 (сім тисяч дев’ятсот) грн. 21 коп. –боргу; 2258 (дві тисячі двісті п’ятдесят вісім) грн. 97 коп. –інфляційних втрат; 374 (триста сімдесят чотири) грн. 65 коп. –3% річних; 105 (сто п’ять) грн. 34 коп. - витрат зі сплати державного мита та 197 (сто дев’яносто сім) грн. 46 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення 28,78 грн. інфляційних втрат відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 16.10.2009р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (Вінницька область, м. Бар, вул. Заводська, 15)