Ухвала суду № 55311500, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2902/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

при секретарі Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 17.01.2015 року №№ 100250002/2015/0000011/2, 100250002/2015/0000004/2, від 19.02.2015 року №100250002/2015/0000015/2, від 17.02.2015 року № 100250002/2015/0000013/12 та від 16.03.2015 року №№ 100250002/2015/0000018/2, 100250002/2015/0000019/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 25.11.2014 року між позивачем та AIMON GROUP LIMITED (Китай) укладено Контракт №068/13, відповідно до умов якого продавець поставляє покупцю непродовольчі товари в асортименті, кількість, по ціні зазначеній в інвойсах, які є невід'ємною частиною названого контракту. На виконання умов зазначеного договору, позивач неодноразового ввозив на територію України передбачені ним непродовольчі товари, такі як: побутові вироби виготовлені з хромованої сталі, меблі, взуття та ін.

З метою митного оформлення імпортованого товару на підставі вищезазначеного Контракту, товариством до Київської міської митниці ДФС України було пред'явлено митні декларації (далі - МД) №№ 100250002/2015/052687, 100250002/2015/053296, 100250002/2015/053762, 100250002/2015/053667, 100250002/2015/054393, 100250002/2015/054281 та зазначені в графі 44 цих декларацій інші документи (а.с. 88, 117, 144, 171, 198, 225). Згідно з переліченими документами, митна вартість товарів була визначена з урахуванням ціни, вказаної у Контракті та інвойсі, тобто за основним методом.

Однак, митним органом було повідомлено позивача про надання ним додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, що в подальшому й було виконано товариством.

За результатом розгляду поданих позивачем документів, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 17.01.2015 року №№ 100250002/2015/0000011/2, 100250002/2015/0000004/2, від 19.02.2015 року №100250002/2015/0000015/2, від 17.02.2015 року № 100250002/2015/0000013/12 та від 16.03.2015 року №№ 100250002/2015/0000018/2, 100250002/2015/0000019/2, якими визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом.

На підставі вищевказаного рішень, Київською міською митницею Державної фіскальної служби України було прийнято Картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00016, №100250002/2015/00022, №100250002/2015/00020, №100250002/2015/00033, №100250002/2015/00005, №100250002/2015/00034. Причиною відмови є те, що у відповідності до ст. 54 Митного кодексу України неможливе митне оформлення за митною декларацією, так як невірно розраховано митну вартість та вибрано метод визначення митної вартості.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості від 17.01.2015 року №№ 100250002/2015/0000011/2, 100250002/2015/0000004/2, від 19.02.2015 року №100250002/2015/0000015/2, від 17.02.2015 року № 100250002/2015/0000013/12 та від 16.03.2015 року №№ 100250002/2015/0000018/2, 100250002/2015/0000019/2, якими визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом, є незаконними та необґрунтованими.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та п'ята статті 58 Митного кодексу України.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частини третя та четверта статті 53 Митного кодексу України).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано всі документи, перелік яких наведений у положеннях ст. 53 Митного кодексу України. Разом з цим, відповідач під час розгляду справи не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для застосування ним послідовно 2, 3, 4 та 5 методів визначення митної вартості товарів.

Отже, позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів, а відповідачем жодних належних та допустимих доказів правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів не надано.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39422888) за рахунок бюджетних асигнувань в Державний бюджет України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 507 грн. 47 коп. (п'ятсот сім гривень сорок сім копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Повний текст складено 29.01.2016 р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.