Ухвала суду № 55310177, 26.05.2015, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

ОСОБА_1

Справа № 374/62/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Козіної С.М.

при секретарі: Коверзі Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк", ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору та за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2014 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк", ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору.

24.03.2015 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 06.04.2015 року було об'єднано в одне провадження вимоги за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості із вимогами за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 22.12.2014 року в справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.

12.05.2015 року справа повернулась без проведення експертизи для відібрання зразків підпису.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 144 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об'єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

При визначенні об'єктів та матеріалів, що підлягають направленню на експертизу, суд у необхідних випадках вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків.

Призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному, зокрема, Інструкцією про призначення та ;проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов'язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.

Пунктом 3.4 Інструкції передбачено, що вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об'єктів, відібранні зразків.

Крім того, порядок підготовки та призначення судових експертиз, зокрема почеркознавчої експертизи, врегульовано Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджені наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року (далі - Рекомендації).

Підпунктом 1.3 Рекомендацій визначено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.

Згідно з п.п. 1.4 Рекомендацій перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.

У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

В судовому засіданні, що відбулося 26.05.2015, у ОСОБА_2 були відібрані на окремий аркуш формату А-4 вільні зразки підпису.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст. 143, п.5 ч.1 ст. 202 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Призначити по справі № 374/62/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк", ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору та за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, судову почеркознавчу експертизу.

На вирішення почеркознавчої експертизи поставити слідуюче запитання:

- чи виконаний підпис на згоді на укладення позичальником ОСОБА_3 кредитно-заставного договору № К3АІА00000298 від 06.08.2008 року ОСОБА_2 чи іншою особою.

Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність передбачену ст. ст. 384, 385 КК України.

Відібрані в судовому засіданні вільні зразки підпису ОСОБА_2 надати в розпорядження експерта.

В розпорядження експертної установи надати матеріали цивільної справи № 374/62/14-ц та оригінал кредитної справи за кредитно-заставним договором № К3АІА00000298 від 06.08.2008 року.

Провадження по справі № 374/62/14-ц, - зупинити на час проведення експертизи.

Витрати, пов'язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи, покласти на позивачку ОСОБА_2.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: