Рішення № 55306021, 19.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/826/16

Головуючий у першій інстанції Гудіна Н. І.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,

суддів Сєвєрової Є.С., Дрішлюка А.І.,

при секретарі Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, -

за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року Кредитна спілка «Одеського інституту інженерів морського флоту» (далі - Кредитна спілка «ОІІМФ») звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Уточнивши свої позовні вимоги в процесі розгляду справи, представник позивача просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 15.10.2008 року у розмірі 14078,4 дол.США, що складається з: процентів за користування кредитом за 6 років 4 місяці у сумі 11145,4 дол. США, з боргу по кредиту у розмірі 2933 дол. США, та просив усі судові витрати покласти на відповідачів. Представник позивача посилався на тривале невиконання боржником ОСОБА_2 та його поручителем - відповідачем ОСОБА_3 умов кредитного договору та договору поруки. Водночас представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідачі участі у розгляді справи не приймали.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року у задоволенні позову Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі Кредитна спілка «ОІІМФ» просить заочне рішення суду від 13 травня 2015 року скасувати і ухвалите нове рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на її користь заборгованість у розмірі 378720,00 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Відповідачі у судове засідання до апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у справі розписки.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

За правилами ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову Кредитної спілки «ОІІМФ», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, що позивач неправильно склав розрахунок заборгованості, заявивши вимоги в іноземній валюті, оскільки кредит надавався в національній валюті.

Повністю з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.

За вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

За змістом ст.ст. 1046-1049, 1054 ч.1,1056-1, 525-526, 554 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк і в порядку встановлені договором. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.10.2008 року між Кредитною спілкою «ОІІМФ» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за яким ОСОБА_4 отримав від позичальника кредит у сумі 17600 грн. строком на 12 місяців, та зобов'язався своєчасно його повернути і сплачувати проценти у розмірі 60 % річних, по 880 грн., щомісячно. За п.4.3. договору прострочення сплати кредиту та процентів згідно п.4.2. не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це Кредитодавця. За видатковим касовим ордером б/н від 15 жовтня 2008р. кредитна спілка надала позичальнику кредитні кошти виражені у національній валюті, зокрема у сумі 17600 грн., виконавши тим самим свої зобов'язання за договором. (а.с.5)

15.11.2008 року між Кредитною спілкою «ОІІМФ» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язалася відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання усіх зобов'язань позичальника, що виникли з кредитного договору. За п.6.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії кредитного договору. (а.с.4)

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У порушення умов вищевказаного кредитного договору, позичальник прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і сплати процентів за користування кредитними грошовими коштами, не виконав. Позичальник жодного разу не сплатив кредитору щомісячні проценти за користування кредитом, і сам кредит позикодавцю своєчасно не повернув. В межах заявлених позовних вимог (станом на 15.02.2015р.) борг позичальника перед кредитором складає: заборгованість по кредиту у сумі 17600 грн., заборгованість по процентам за користування кредитними коштами за 6 років і 4 місяці складає 66880 грн. (17600х60%:100%=10560грн.х6лет+/10560:12х4міс./) А всього борг позичальника в межах заявлених позовних вимог по кредитному договору на момент ухвалення судом рішення складала 84480 грн..

Наданий Кредитною спілкою «ОІІМФ» розрахунок заборгованості позичальника перед позивачем, у відповідності з яким, станом на 15.02.2015 року, борг складає 14078,4 дол. США, а саме: борг по кредиту - 2933 дол. США.; проценти за користування кредитом - 11145,4 дол. США, до уваги братися не може, оскільки борг було надано позичальнику за видатковим касовим ордером у національній валюті України. Та водночас за умовами договору позичальник мав повернути позикодавцю борг у сумі 17600 грн., сплачувати проценти у сумі по 880 грн. щомісячно, тобто мав виконати зобов'язання у національній валюті України. Наявність іншої домовленості між кредитором і позичальником зі змісту кредитного договору та зі змісту позовної заяви не вбачається. Сам по собі факт зазначення у пункті 1.1. кредитного договору про те, що кредит у сумі 17600 грн. є еквівалентним 2933 дол. США жодних зобов'язань в іноземній валюті для позичальника не породжує. А тому складення позивачем розрахунку в іноземній валюті та заявлення ним вимог в іноземній валюті є необґрунтованим. Та разом з тим, вказаний недолік мав бути усунений судом, і відсутність розрахунку в національній валюті не може бути підставою для відмови позивачу у позові. Висновок суду з цього приводу колегія суддів визнає помилковим.

За змістом ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Та водночас згідно з ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Колегія суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки відповідачі участі у розгляді справи не приймали, і заяву про застосування строку позовної давності не подавали. А тому у суду 1-ої інстанції не було жодних підстав для відмови позивачу у позові з підстав спливу строку позовної давності. Окрім того, колегія суддів враховує, що відповідачі були належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи в апеляційному суді і також від участі у розгляді справи ухилились. А тому строк позовної давності у цьому випадку за відсутності заяви сторони у спорі не застосовується. Така ж правова позиція була висловлена Верховним Судом України у справі № 6-25цс15 у постанові від 18.03.2015р.. Верховний Суд України зокрема зазначив, що «тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульовано із застосуванням слова «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність судом не застосовується.»

Відтак, висновок суду першої інстанції про сплив строку позовної давності зроблено з порушенням норм матеріального права.

За умовами кредитного договору кредит позичальнику надано строком на один рік. За поясненням наданим представником позивача, строк виконання основного зобов'язання настав 15.10.2009р. Позивач подав позов до поручителя ОСОБА_3 23.02.2015р.

За змістом ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя…

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 17 вересня 2014 року (справа № 6-53цс14) закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Оскільки у договорі поруки строк не встановлено і строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором від 15.10.2008 року настав 15.10.2009 року, а позивач подав позов до суду більше ніж через 5 років, то порукаОСОБА_3 безумовно припинилася.

Посилання представника позивача на одноособове поручительство ОСОБА_3 від 15.10.2008р. ( в якому вказано строк дії поручительства не менше 10 років з дати початку кредитного договору) до уваги не береться, оскільки воно не є договором і в наступному у договорі поруки від 15.11.2008р. строк дії договору поруки було інакше визначено сторонами, а саме: до моменту припинення зобов'язань по кредитному договору.

Відтак, оскільки порука припинилася підстав для задоволення позовуКредитної спілки «ОІІМФ» до ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, позовКредитної спілки «ОІІМФ» підлягає задоволенню тільки до ОСОБА_2, і тільки частково. Зі ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути заборгованість по кредиту у сумі у сумі 17600 грн., проценти за користування кредитними коштами у сумі 66880 грн., а всього стягнути 84480 грн.

За таких обставин, апеляційну скаргу позивача слід частково задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

На підставі ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягають стягненню несплачені позивачем ( у суді 1-ої та у суді апеляційної інстанції) судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1267,20 грн. ( 844,8+422,4), та з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 4213,80 грн.( 3654+1827-1267,2)

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року скасувати.

Позов Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» заборгованість по кредитному договору у сумі 17600 грн., проценти за користування кредитними коштами у сумі 66880 грн., а всього стягнути 84480 грн.

У решті позову Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_2 та у позові до ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1267 грн. 20 коп.

Стягнути з Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» на користь держави судовий збір у сумі 4213 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: Є.С. Сєвєрова А.І.Дрішлюк