Рішення № 55303403, 25.12.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3781/15-ц

№ провадження 2/521/2876/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» грудня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м.Одеси звернувся представник Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом в сумі 228 894,16 грн. та витрати на судовий збір. Узвязку з несплатою відповідачами платежів по кредитному договору, станом на 21.11.2014 р. утворилася заборгованість, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 204036,75 грн., заборгованість за відсотками в сумі 24857,41 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, підтримав доводи позовної заяви, просив суд її задовольнити та слухати справу у його відсутності.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з'явилась,надала до суду заяву в який позов визнала, просила суд слухати справу у її відсутності

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання слухання справи повідомлялась належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.ст.10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно дост.60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Проте, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню

Судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

29.02.2012 року Публічне акціонерне товариство «БАНК КІПРУ» та ОСОБА_1, уклали кредитний договір №30/22-170/2012, , за умовами якого банк зобовязаний надати відповідачу ОСОБА_1І кредит у сумі 250000,00 дол. США, а відповідач зобовязаний повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі , строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, банк уклав в день укладення цього договору з ОСОБА_2 договір поруки №30/22-170/2012/П.

Відповідно до договору поруки відповідач ОСОБА_2 як поручитель, поручається за виконання ОСОБА_1І обовязків, які виникли на підставах кредитного договору.

Відповідно до договору поруки відповідачі відповідають перед позивачем за порушення обовязків за договором, як солідарні боржники.

21.07.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «ЛЕОС БАНК», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ», та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено Договір факторингу № 1. Відповідно до п.п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ПАТ «НЕСУ БАНК») відступає Фактору (ПАТ «Альфа-Банк») свої Права Вимоги Заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації, а Фактор, шляхом надання фінансової послуги Клієнту, набуває Праве Вимоги Заборгованості по кредитних договорах. З моменту відступлення Клієнтом Фактору Прав Вимоги Заборгованості від Боржників, всі гарантії, надані Боржниками щодо, Заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими йому. Разом з правом вимоги до Фактора переходять всі повязані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обовязкових.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору №30/22-170/2012 від 26.02.2012 року, 21.11.2014 р. утворилася заборгованість, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 204036,75 грн., заборгованість за відсотками в сумі 24857,41 грн.

Про порушення зобов'язання та необхідності повного погашення боргу відповідачі повідомлена належним чином, відповідно до претензії - вимоги.

Відповідно до ст. ст. 525,526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Ст.629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частин позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник належним чином прийняті на себе зобов'язання по договору не виконувала, що є порушенням Закону України «Про банки та банківську діяльність» та умов кредитного договору.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із сутікредитного договору. Отже, згідно із частиною 2 статті 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. До судових витрат згідно зі ст.79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.

За таких підстав суд вважає за необхідне позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 624, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (мешкає: м.Одеса, влу.І.Рабіна,23, кв.70, ІПН НОМЕР_1), та ОСОБА_2 (мешкає: м.Одеса, влу.І.Рабіна,23, кв.70, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р №37396000000004 заборгованість - 228 894,16 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (мешкає: м.Одеса, влу.І.Рабіна,23, кв.70, ІПН НОМЕР_1), та ОСОБА_2 (мешкає: м.Одеса, влу.І.Рабіна,23, кв.70, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р №37396000000004 судовий збір 2288, 94 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ