Ухвала суду № 55298176, 29.01.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1826/15-ц

Номер провадження 4-с/623/1/2016

У Х В А Л А

іменем України

29 січня 2016 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бутенка В.М.

при секретарі Костенко В.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

за участю: заявника ОСОБА_2

державного виконавця Андрусенко Ю.В.

представника стягувача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 через поштове відділення звернувся до суду з зазначеною скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області (далі державний виконавець ВДВС), зазначив, що 19 листопада 2015 року поштою з відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області (далі ВДВС) він отримав постанови державного виконавця ВДВС: а саме:

1. № 15864 від 13.11.2015 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 24,36 грн;

2. № 15865 від 13.11.2015 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 54,72 грн;

3. № 15866 від 13.11.2015 року про арешт коштів на рахунках боржника у межах суми 322,68 грн;

4. № 15867 від 13.11.2015 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 680,00 грн;

5. № 15868 від 13.11.2015 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 39,02 грн;

6. № 15869 від 13.11.2015 року про накладення штрафу в розмірі 170,00 грн;

З вище вказаних постанов він дізнався, що постановою державного виконавця ВДВС від 3 листопада 2015 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа 623/1826/15-ц, виданого 20.10.2015 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір в сумі 243,60 грн.

Вважає, що вказані вище постанови державного виконавця ВДВС від 13.11.2015 року винесені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших актів законодавства, а тому такі постанови державного виконавця є незаконними та підлягають скасуванню.

(а.с. 135-137)

Заявник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав скаргу та просить суд скаргу задовольнити.

Відділ державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області надали заперечення на скаргу та просять суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця у повному обсязі (а.с. 149-150).

Представник стягувача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу визнав, просить суд у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити.

Вислухавши заявника ОСОБА_2, державного виконавця ВДВС ОСОБА_5, представника стягувача ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6, перевіривши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 червня 2015 року у цивільній справі № 623/1826/15-ц позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Ізюмська міська рада Харківської області, про захист ділової репутації, зобовязання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Зобовязано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, паспорт серії МН 830434, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, значиться зареєстрованим і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, особисто, в той же спосіб, що і була поширена, в строк один місяць з набрання рішення законної сили, спростувати на найближчій черговій сесії Ізюмської міської ради Харківської області недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_3, а саме:

- що продаж нежитлових об'єктів розташованих за адресою: вул. Пушкінська, 2, пр-т Леніна 73, вул. М. Жукова, 2-а, була здійснена продавцем Ізюмським житлове ремонтно-експлуатаційним підприємством в особі ліквідатора ОСОБА_3;

- що в наслідок доволі цікавих можливих оборудок за самими скромними підрахунками скарбниця міста в 2008 році не дорахувалася одного мільйона гривен, на те є документальне підтвердження, та те, що процедура продажу була незаконна і на це є докази.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, паспорт серії МН 830434, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, значиться зареєстрованим і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

(а.с. 73-77)

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 17 вересня 2015 року у цивільній справі №623/1826/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 червня 2015 року змінено, в частині задоволення позовних вимог про зобовязання ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, а саме що «в наслідок доволі цікавих можливих оборудок за самими скромними підрахунками скарбниця міста в 2008 році не дорахувалася одного мільйона гривен, на те є документальне підтвердження, та те, що процедура продажу була незаконна і на це є докази» - скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

(а.с. 123-126)

На виконання рішення суду були видані виконавчі листи, які направленні до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області для примусового виконання (а.с. 132).

Згідно зі статтями 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, і будь-яка заінтересована особа має право в порядку, визначеному законом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено її права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), які проводилися на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно правовими актами прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконання ( далі рішення).

Згідно ч.1 і ч.2 ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі державні виконавці).

Згідно ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до чч.1 і 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів та матеріалів наданих суду виконавчого провадження № 717/7 №№ перереєстрації 141/7-16, номер за ЄДРВП 49181520, вбачається, що стягувач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав до ВДВС заяву від 30.10.2015 року про прийняття до виконання виконавчого листа №623/1826/15-ц, виданий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 20.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір в сумі 243 грн 60 коп. (а.с. 152).

Постановою державного виконавця ВДВС від 03 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №623/1826/15-ц, виданий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 20.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір в сумі 243 грн 60 коп., копія якої за вих. № 14608 від 03.11.2015 року направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 154, 157).

В постанові про відкриття виконавчого провадження визначено, що боржник ОСОБА_2 в 7-денний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження повинен добровільно виконати рішення суду та зявитися до державного виконавця.

Як вбачається з матеріалів та матеріалів наданих суду виконавчого провадження № 718/7, №№ перереєстрації 142/7-16, номер за ЄДРВП 49181724, вбачається, що стягувач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав до ВДВС заяву від 30.10.2015 року про прийняття до виконання виконавчого листа №623/1826/15-ц, виданий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 20.10.2015 року про зобовязання ОСОБА_2 особисто, в той же спосіб, що і була поширена, в строк один місяць з набрання рішення законної сили, спростувати на найближчій черговій сесії Ізюмської міської ради Харківської області недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_3, а саме:

- що продаж нежитлових об'єктів розташованих за адресою: вул. Пушкінська, 2, пр-т Леніна 73, вул. М. Жукова, 2-а, була здійснена продавцем Ізюмським житлове ремонтно-експлуатаційним підприємством в особі ліквідатора ОСОБА_3 (а.с. 153).

Постановою державного виконавця ВДВС від 03 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №623/1826/15-ц, виданий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 20.10.2015 року про зобовязати ОСОБА_2 особисто, в той же спосіб, що і була поширена, в строк один місяць з набрання рішення законної сили, спростувати на найближчій черговій сесії Ізюмської міської ради Харківської області недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_3, а саме:

- що продаж нежитлових об'єктів розташованих за адресою: вул. Пушкінська, 2, пр-т Леніна 73, вул. М. Жукова, 2-а, була здійснена продавцем Ізюмським житлове ремонтно-експлуатаційним підприємством в особі ліквідатора ОСОБА_3,

копія якої за вих. № 14610 від 03.11.2015 року направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 155, 157).

В постанові про відкриття виконавчого провадження визначено, що боржник ОСОБА_2 в 7-денний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження повинен добровільно виконати рішення суду та зявитися до державного виконавця.

Скарга заявника на дії державного виконавця свідчить про те, що 19 листопада 2015 року поштою з ВДВС ОСОБА_2 отримав постанови державного виконавця ВДВС: а саме:

- постанову від 13.11.2015 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 24,36 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 54,72 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про арешт коштів на рахунках боржника у межах суми 322,68 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 680,00 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 39,02 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про накладення штрафу в розмірі 170,00 грн.

(а.с. 138-143)

Як на підстави визнання незаконними та скасування оскаржуваних постанов ОСОБА_2 посилається, що лише з вище вказаних постанов державного виконавця ВДВС він дізнався про постанову державного виконавця ВДВС від 3 листопада 2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа 623/1826/15-ц, виданого 20.10.2015 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір в сумі 243,60 грн.

При цьому, судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами, що направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення вищевказані постанови державного виконавця ВДВС від 03 листопада 2015 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №623/1826/15-ц, були отримані 05.11.2015 року матір'ю боржника ОСОБА_7 та передані боржнику ОСОБА_2 (а.с. 157).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила факт отримання нею 05.11.2015 року поштової кореспонденції на ім'я її сина ОСОБА_2, яку вона передала своєму сина, але не може вказати про зміст цієї кореспонденції.

За змістом ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобовязані протягом 3-х робочих днів письмово повідомляти державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обовязкове зупинення виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно до п.1 ст. 32 вказаного Закону, заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом ч.1 і ч.2 ст. 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

13 листопада 2015 року, по спливу 7-денного строку, встановленого боржнику для добровільного виконання рішення суду, з метою перевірки виконання рішення суду про зобов'язання ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_3, державним виконавцем ВДВС було здійснено вихід до Ізюмської міської ради та складено відповідний акт .

У відповідності до акту державного виконавця ВДВС від 13.11.2015 року при примусовому виконанні виконавчого листа 623/1826/15-ц про зобовязання ОСОБА_2 особисто, в той же спосіб, що і була поширена, в строк один місяць з набрання рішення законної сили, спростувати на найближчій черговій сесії Ізюмської міської ради Харківської області недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_3, у встановлений для добровільного виконання строк рішення суду боржником не виконано, жодних повідомлень про його виконання або хоча б про намір виконати рішення суду від боржника не надходило (а.с. 158).

13 листопада 2015 року за ВП № 49181724 державним виконавцем ВДВС винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 680,00 грн та постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 39,02 грн, яка затверджена начальником ВДВС (а.с. 141, 142).

13 листопада 2015 року за ВП № 49181520 державним виконавцем ВДВС винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 24,36 грн та постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 54,72 грн, яка затверджена начальником ВДВС (а.с. 138, 139).

13 листопада 2015 року за ВП № 49181520 державним виконавцем ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника та накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку(ах): на всіх рахунках, що відкритті або будуть відкриті, у всіх банківських установах, крім коштів, на які не може бути звернено стягнення та належить боржнику (а.с. 140).

За змістом частини 1, 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його

накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

13 листопада 2015 року за ВП № 49181724 державним виконавцем ВДВС винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 в сумі 170,00 грн (а.с. 143).

При цьому, доказів які б свідчили, що ОСОБА_2 лише з вище вказаних оскаржуваних постанов державного виконавця ВДВС він дізнався про постанову державного виконавця ВДВС від 3 листопада 2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа 623/1826/15-ц, виданого 20.10.2015 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір в сумі 243,60 грн, заявник, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надав та такі докази в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання незаконними та скасування оскаржуваних заявником постанови державного виконавця ВДВС: а саме:

- постанову від 13.11.2015 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 24,36 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 54,72 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про арешт коштів на рахунках боржника у межах суми 322,68 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 680,00 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 39,02 грн;

- постанову від 13.11.2015 року про накладення штрафу в розмірі 170,00 грн,

оскільки вказані постанови винесені державним виконавцем в межах його повноважень щодо примусового виконання рішення суду по відкритому ним виконавчому провадженні по примусовому виконанню зазначеного рішення суду.

Таким чином, оскільки державний виконавець ВДВС діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України (частина 2 статті 19), тому відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_2 у повному обсязі.

Судові витрати по справі покладаються на заявника.

Керуючись статтями 386-388 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області відмовити.

Судові витрати по справі покласти на ОСОБА_2

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в строк пяти днів з дня проголошення ухвали до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд.

Головуючий: суддя