Ухвала суду № 55297763, 27.01.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/5175/15-ц

провадження №2-с/619/1/16

У Х В А Л А

27 січня 2016 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю секретаря

судового засідання - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу,

установив

22 грудня 2015 року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» суму боргу за спожиту електроенергію в сумі 7349,24грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 609,00 грн.

28 грудня 2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_2, в якій просить скасувати зазначений вище судовий наказ з тих підстав, що боржник не згодний з наявністю заборгованості, оскільки у звязку з несправністю лічильника у лютому 2015 року проводилась перевірка лічильника, якою було встановлено, що лічильник до подальшого використання є непридатним. Вважає, що сума 7349,24 грн. виникла не у звязку з його заборгованістю за використання електроенергії, а у звязку з несправністю лічильника, який за декілька днів показав витрату електроенергії більше 4000кв. за годину, які він не міг спожити. Коли лічильник був з простроченим строком придатності, то працівники РЕСа своєчасно його не змінили. При виявленні ним несправності лічильника він одразу повідомив постачальнику про збій в роботі лічильника та викликав працівників РЕСа.

У судове засідання представник стягувача не зявився, надавши письмові пояснення, в яких просять справу слухати без участі представника, та вказали, що взаємовідносини енергопостачальної організації і споживача електричної енергії регулюються Законом України Про електроенергетику від 16.10.1997 р. № 575/97-В, «Правилами користування електричною енергією», затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 р., Правилами користування електричною енергією для населення (Правила), затвердженими Постановою КМУ від 26.07.1999 р. № 1357, іншими нормативними документами. Дані нормативні акти, в яких визначені права, обов'язки та відповідальність сторін, обов'язкові як для енергопостачальника, так і для споживача електроенергії. Згідно п. 16 Правил у разі сумніву споживача у правильній роботі приладу обліку він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. У разі підтвердження експертизою неправильної роботи приладу обліку енергопостачальник відшкодовує споживачу всі витрати, пов'язані з проведенням експертизи. Споживач за договором № 31569 ОСОБА_2 скористався своїм правом, та за його ініціативою було проведено експертизу приладу обліку зав.№ 5038868. Згідно акта №42 зазначеної експертизи будь-яких пошкоджень механізму ПО або інших складових його частин не виявлено. Висновок експертів щодо подальшої непридатності використання даного лічильника базується виключно на сплинувшому терміні державної повірки. Слід зауважити, що своїми міркуваннями Боржник свідомо намагається ввести в оману суд, по-своєму викладаючи обставини справи. За адресою Боржника роками не забезпечувався доступ енергопостачальника до приладу обліку. Щомісячні показання споживач передавав у будь-який спосіб: телефоном, на словах контролерам, писав на заборі тощо, і, відповідно передавав дані, які не відповідали дійсності. Якщо звернути увагу на історію особового рахунку даного споживача, можна побачити як абонент щомісяця передавав вигідні йому цифри, тобто завжди округлені або в межах тарифних категорій. Відповідно, фактичну спожиту електричну енергію вдалося встановити тільки при фіксуванні показань представником АК "Харківобленерго" 21 березня 2015 року. Оскільки прихована Боржником заборгованість була виявлена таким чином, останній усіма засобами намагається уникнути відповідальності. Проте, підстав для перерахунку, звичайно, не має. Дуже важливим є також той факт, що демонтований лічильник був чотиризначним, тобто через кожні 10 000 кВт/год показання приладу обліку повертались до початкових 0000. Це означає, що встановити дійсно спожиту електричну енергію даним абонентом просто неможливо, адже з 2004 року лічильник міг пройти багато циклів.

Від боржника ОСОБА_2 надійшла заява про підтримання своїх вимог та розгляд справи у його відсутність.

Суд, перевіривши заяву та додані до неї документи дійшов до висновку про скасування судового наказу, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.105 ЦПК України боржник має право протягом десяти днів з дня отримання судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

У поданій до суду 28 грудня 2015 року заяві ОСОБА_2 зазначає, що вимоги стягувача є необґрунтованими з тих підстав, що була проведена експертиза лічильника електричної енергії, згідно до якої лічильник є не придатним до експлуатації.

Як вбачається з акту № 42 проведення експертизи лічильника електроенергії від 23 червня 2015 року лічильник № 5038868, 1971 року випуску визнано непридатним для подальшої експлуатації.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виник спір, який слід вирішувати в позовному провадженні.

Згідно п.2 ч.8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Відповідно до ч.9 ст. 105-1 ЦПК України про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.

Керуючись ст.105-1 ЦПК України, суд

постановив

Скасувати судовий наказ від 22 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію у справі № 619/5175/15-ц та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Нечипоренко