Ухвала суду № 55296966, 19.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/780/15-ц Номер провадження 22-ц/786/369/16Головуючий у 1-й інстанції Горулько О.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.

Суддів: Буленка О.О.,Омельченко Л.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю:

прокурора Вороненко А.І.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ТОВ «Агрооб'єднання фермерських господарств «Еліта»

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2015 року

у цивільній справі за позовом прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах ОСОБА_3 до ТОВ «Агрооб'єднання фермерських господарств «Еліта» про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року прокурор Великобагачанського району Полтавської області звернувся в інтересах ОСОБА_3 до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати за 2014 рік за користування земельною ділянкою згідно договору оренди земельної ділянки № 804, укладеного 15.05.2004 року між ОСОБА_4 і ТОВ АФГ «Еліта», зареєстрованого 20.05.2004 року, та додаткової угоди, укладеної між цими ж сторонами 25 вересня 2008 року та зареєстрованої 26.11.2009 року, у розмірі 3 025,43 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 15.05.2004 року між ОСОБА_4 і ТОВ АФГ «Еліта» укладено договір № 804 оренди земельної ділянки площею 2,23 га, розташованої на території Остапївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Даний договір зареєстрований у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії центру ДЗК 20.05.2004 року за №040455100211. Між цими ж сторонами 26.11.2009 року укладено додаткову угоду до цього ж договору, зареєстровану за № 040955100278. Після смерті ОСОБА_4 зазначену вище земельну ділянку успадкувала ОСОБА_3 та отримала свідоцтво про право на спадщину. Земельна ділянка продовжує перебувати в оренді, проте відповідач не виплатив їй орендну плату за 2014 рік.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2015 року позов прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах ОСОБА_3 - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрообєднання фермерських господарств «Еліта» на користь ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі згідно договору оренди земельної ділянки № 804 від 15 травня 2004 року, у розмірі 1 464,47 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрообєднання фермерських господарств «Еліта» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 243,60 грн.

З даним рішенням не погодився відповідач ТОВ «АФГ «Еліта» та подав на нього апеляційну скаргу. Вважає рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно копії договору оренди землі даний договір укладений 15 травня 2004 року між ОСОБА_4 та відповідачем на строк сім років до 31 грудня 2010 року (а.с. 10-11).

Предметом цього договору є земельна ділянка площею 2,23 га вартістю згідно нормативної грошової оцінки 26 543,61 грн., яка розташована на території Остапївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, та належала ОСОБА_4 на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 044081 (а.с. 47).

Згідно п. 3.1 договору термін дії договору сім років, починаючи з дати державної реєстрації, договір діє до 31 грудня 2010 року.

Пунктами 4.1, 4.2 і 4.3 договору сторонами обумовлено розмір орендної плати 1,5 % від вартості земельної ділянки, порядок обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції та строки виплати орендної плати до 1 квітня наступного року.

Згідно п. 9.4 Договору після закінчення строку оренди орендар зобовязаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, передбаченому цим Договором.

Даний договір зареєстрований 20 травня 2004 року у Великобагачанському райвідділі Полтавської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040455100211.

Із копії додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 804 від 15.05.2004 року вбачається, що ця додаткова угода укладена між тими ж сторонами 25 вересня 2008 року. Цією угодою продовжено термін дії договору оренди землі на пять років з моменту державної реєстрації угоди, а також підвищення розміру орендної плати до 5% від вартості земельної ділянки, а також орендар зобовязався надавати орендодавцю додаткові послуги у вигляді ритуальних послуг, обробітку городу, обмолоту зернових, сінокосіння тощо, та по бажанню виплачувати орендодавцю орендну плату у грошовій формі чи сільгосппродуктами, яка зареєстрована 26.11.2009 року у Великобагачанському райвідділі Полтавської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040955100278 (а.с. 12).

24 вересня 2012 року приватним нотаріусом Великобагачанського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 видане свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, померлого 01 лютого 2012 року Спадковим майном згідно цього свідоцтва є зазначена вище земельна ділянка, що належала спадкоємцю згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 044081. Нотаріусом у цьому акті вчинено запис про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3, а 19 жовтня 2012 року це право власності зареєстроване у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області за реєстровим № 5320283600000060912301 (а.с. 13).

Із листа голови комісії з реорганізації Держземагенства України від 14.01.2015 року № 6-28-0.22-215/2-15 вбачається, що індекс споживчих цін на 2014 рік становить 124,9%, з урахуванням якого визначається коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, а кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997 (а.с. 97).

Із розрахунку нарахування орендної плати за належну позивачці земельну ділянку вбачається, що цей розрахунок здійснено за період з 2008 року по 2014 рік із розрахунку грошової оцінки землі у 2008 році 28 238,83 грн., у 2009 році 32 541,50 грн., а за 2010-2014 роки 34 458,24 грн. У цьому ж розрахунку зазначено, що у 2012 році позивачці виплачено орендну плату у розмірі 3 976,47 грн., у 2013 році 3 024,70 грн. при належній до оплати орендній платі по договору 1 722,91 грн., а у 2014 році утримано з позивачки 1 722,91 грн. і орендна плата за цей рік їй не виплачувалася (а.с. 70).

Разом з тим, із наданих копій відомостей на видачу орендної плати позивачці вбачається, що у 2012 році їй була виплачена орендна плата у розмірі 3 380 грн., а у 2013 році 2 571 грн., що не відповідає зазначеному вище розрахунку (а.с. 89-96).

Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що спірна земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у 2014 році вона перебувала в оренді у відповідача. Отримавши свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку та зареєструвавши перехід права власності на неї від спадкодавця ОСОБА_4, ОСОБА_3 з 19 жовтня 2012 року набула право власності на неї, і до неї перейшли права та обовязки орендодавця згідно умов договору оренди землі № 804 від 15.05.2004 року із змінами, внесеними зазначеною вище додатковою угодою. Даний договір є виключно цивільно-правовою угодою щодо земельної ділянки, а тому при визначенні вартості земельної ділянки для розрахунку розміру орендної плати не може бути застосована Методика нормативної грошової оцінки земель в редакції від 31.10.2011 року, оскільки ця Методика стосується виключно орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Для визначення вартості належної позивачці земельної ділянки у разі спору з приводу розміру заробітної плати слід керуватися положеннями Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою КМУ від 11.10.2002 року № 1531. Положення п. 4.2 договору оренди землі, де зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, та пункту 4.6 цього договору, який передбачає підстави перегляду розміру орендної плати, у тому числі і внаслідок інфляції, суд не визнає такими, що зобовязують орендаря кожного разу при настанні цих умов в односторонньому випадку змінювати розмір орендної плати, оскільки сам договір не містить умови щодо обовязкової зміни орендної плати за цих обставин. Пунктом 11.1 договору передбачено, що зміна умов здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Сторонами не надано суду доказів звернення орендодавця до відповідача з пропозицією щодо зміни умов договору орендли землі, у т.ч. і щодо зміни розміру грошової оцінки земельної ділянки чи орендної плати. Відповідач з власної ініціативи збільшив грошову оцінку спірної земельної ділянки до 34458,24 грн. проти зазначеної у договорі оренди первинної грошової оцінки 26543,61 грн. Відповідачем добровільно здійснювалася виплата орендної плати в рамках договірних правовідносин і за відсутності умислу орендодавця на одержання безпідставно набутого майна, тому переплачена відповідачем сума орендної плати поверненню не підлягає згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як встановлено колегією суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи представника відповідача про те, що у даному випадку було здійснено оплату орендної плати за майбутній період, ніж передбачений в пункті 4.1. договору оренди землі, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи. Виплата орендної плати у збільшеному розмірі в 2012-2013 р.р. не є переплатою орендної плати чи платою за майбутній період, а є добровільним збільшенням орендарем її розміру за усною згодою між сторонами у зв»язку із збільшенням нормативно-грошової оцінки землі із застосуванням коефіцієнту, передбаченого Постановою КМ України від 31.10.2011 р., з чим орендодавці погодилися та прийняли орендну плату у збільшеному розмірі без внесення змін до договору оренди.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про те, що є помилковим висновок місцевого суду відносно того, що суд не приймає до уваги розміри нарахованої та вплаченої орендної плати за період до 2012 року, виплаченої попередньому власнику землі, оскільки дійсно попередній власник земельної ділянки ОСОБА_4 помер 01.02.2012 року, до часу смерті самостійно отримував орендну плату та нею розпоряджався.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Агрооб'єднання фермерських господарств «Еліта» відхилити, а рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І :