Ухвала суду № 55294748, 28.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4292/15-ц Головуючий у І інстанції Василишин В. О.Провадження № 22-ц/780/152/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 43 28.01.2016

У Х В А Л А

іменем України

28 січня 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Гуль В.В.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та виселення, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернуласядо суду із вказаним вище позовом,який мотивувала тим, що їй та відповідачці належить кожній по 1/2 частині житлового будинку по вул.Кірова 59 в с.Рудня Броварського району Київської області, який вони успадкували після смерті матері.

Посилалася, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2009 року будинок розділено в натурі між нею і відповідачкою та визначено порядок користування земельною ділянкою. Рішенням апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове, яким житловий будинок розділено в натурі за першим варіантом будівельно-технічної експертизи з виділенням їй у власність приміщень: коридору 1-1, житлової кімнати 1-2, кухні 1-5, веранди 1-7, котельні та ганку. У розподілі земельної ділянки відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Вказувала, що тривалий час вона не мала змоги потрапити до виділених у її власність приміщень, а у подальшому нею встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 неправомірно користується верандою 1-7 та ганком, які нею перебудовані, зокрема у веранді встановлено перегородку, а ганок розширено й добудовано. Ці приміщення зачинені, там перебувають речі відповідачки. Посилаючись на порушення її прав власника, просила виселити відповідачку ОСОБА_2 із частини будинку № 59 по вулиці Кірова в селі Рудня Броварського району Київської області, а саме із веранди 1-7 та ганку й зобовязати її не чинити перешкод у користуванні цими приміщеннями.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Зобовязано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні верандою і ганком у будинку № 59 по вулиці Кірова в селі Рудня Броварського району Київської області, виділених їй на підставі рішення апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2010 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову і в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що суд не взяв до уваги відсутність ганку і веранди, які вона ОСОБА_2 перебудувала, та відсутність доказів про те, що вона чинитиь перешкоди позивачці. Вважає, що, ухвалюючи рішення, суд вийшов за межі позовних вимог та неправильно провів розподіл судових витрат. Крім того, суд не застосував ст.349 ЦК України та не врахував, що право власності припиняється у разі його знищення.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник подану апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити та скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області.

ОСОБА_3 та її представник в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов частково та зобовязуючи відповідачку не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні верандою і ганком у будинку № 59 по вулиці Кірова в селі Рудня Броварського району Київської області, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що вказаний будинок за рішенням апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2010 року розділено в натурі і спірні приміщення веранди і ганку виділено у власність позивачки, а відтак перешкоджання у доступі до цих приміщень з боку відповідачки порушує права ОСОБА_3, які підлягають до захисту у обраний позивачкою спосіб.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статей 317, 319, 321 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник майна володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.383 ЦК України, ст.150 ЖК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права, в т.ч. порушення прав користування та розпорядження майном, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володінням.

За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонам у справі належить кожній по 1/2 частині житлового будинку по вул.Кірова 59 в с.Рудня Броварського району Київської області, який вони успадкували після смерті матері ОСОБА_4

Рішенням апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2010 року (з урахуванням виправлень, внесених ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 грудня 2010 року) розділено в натурі вказаний будинок по вул.Кірова 59 в с.Рудня за першим варіантом будівельно-технічної експертизи. Позивачці ОСОБА_3 виділено у власність 1/2 частину будинку з виділенням наступних приміщень: коридор 1-1 пл.5,5 кв.м.; житлову кімнату 1-2 пл.9,3 кв.м.; кухню 1-5 пл.2,7 кв.м.; веранду 1-7 пл.14,6 кв.м.; котельню пл.5,6 кв.м. та ганок. ОСОБА_2 виділено в натурі 1/2 частину будинку з виділенням наступних приміщень: житлову кімнату 1-3 пл.22,6 кв.м. та житлову кімнату 1-4 пл.16,1 кв.м.

Виділено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині господарських споруд: сарай «Б», погріб «В», вбиральню «Г», сарай «Д», колодязь «К», огорожу. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 позбавлена можливості використовувати виділені їй на підставі судового рішення приміщення веранди 1-7, яка закрита та зайнята речами ОСОБА_2 та ганком, які остання частково перебудувала. Добровільно звільнити дані приміщення відповідачка ОСОБА_2, яка не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1,відмовляється, чим порушує права позивачки, передбачені ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України.

За таких обставин суд обгрунтовано захистив права позивачки і зобовязав відповідачку не чинити перешкод у користуванні власністю.

Доводи апеляційної скарги про те, що веранда 1-7 була перебудована відповідачкою ОСОБА_2, що унеможливлює задоволення позову безпідставні.

Із судового рішення про розподіл будинку в натурі, а також із наявних у справі висновку судової будівельно-технічної експертизи і технічного паспорта на будинок вбачається, що розподіл будинку в натурі проведений судом навпіл по прямій несучій стіні (а.с.52, 69-77). При цьому виділені позивачці ОСОБА_3 приміщення веранди і ганку, через які передбачено вхід до її частини будинку, знаходяться з одного боку будинку і взагалі ніяким чином не сполучаються і не межують із частиною будинку, яка виділена ОСОБА_2, вхід до якої розташований з протилежної сторони будинку.

Наведене свідчить про відсутність порушень прав відповідачки.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вона перебудувала приміщення веранди 1-7 і ганок та є власником цих приміщень безпідставні, поскільки дана перебудова здійснена останньою самочинно і вона не набула на неї прав власності, бо відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Крім того, дані обстаивни щодо перебудови веранди були відомі суду на час ухвалення рішення про розподіл будинку, проте з огляду на самочинність перебудови експерт та суд виходили із приміщення веранди 1-7 пл.14,6 кв.м.

Посилання у скарзі на відсутність доказів про перешкоди безпідставні, поскільки заперечуючи проти позову ОСОБА_3, відповідачка ОСОБА_2 вказує на те, що вона займає частину веранди, яка нею переобладнала і там є її речі. Наведені обставини висловила в судовому засіданні, а також у поданій нею до суду зустрічній позовній заяві, яка була повернута, що у свою чергу свідчить про претензії останньої на ці приміщення і як наслідок неможливість користування ними з боку позивачки і відповідно наявність перешкод.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд всупереч ст.11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог надумані та безпідставні і спростовуються позовними вимогами ОСОБА_3, які містяться у позовній заяві.

Доводи скарги, що майно знищене безпідставні і не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Будинок існує, і це сторонами не спростовано.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо часткового задоовлення позову, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: