Ухвала суду № 55293589, 26.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10799/15-ц

Провадження № 22-ц/779/242/2016

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Пнівчук О.В.

суддів Беркій О.Ю., Соколовського В.М.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Прикарпаттяобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електоенергію, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2015 року позов ПАТ «Прикарпаттяобленерго»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Прикарпаттяобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 26.08.2011 року по 22.07.2015 року у розмірі 735,29 грн. на поточний рахунок із спеціальним призначенням №2603930100758 в філії «Івано-Франківське обласне управління ПАТ «Ощадбанк».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

На дане рішення відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів, порушення норм матеріального і процесуального права.

Апелянт ОСОБА_2 зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом 29.07.2015 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, поважність причин пропуску не навів.

Посилання суду першої інстанції на те, що позивач звернувшись до суду з заявою про видачу судового наказу, перервав перебіг позовної давності є безпідставним, оскільки суд не врахував те, що всі судові накази які були видані за заявами позивача за його заявами були скасовані. Даний факт означає, що наявність заяви про скасування судового наказу свідчить про не визнання особи цього наказу, а отже про наявність заборгованості. Тому на думку апелянта за весь період а саме з 2008 2015 роки в його діях не було і не має ознак того, що він визнав дану заборгованість.

Апелянт з наведених підстав просив рішення суду в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 735 грн.29коп. скасувати.

Представник позивача ПАТ «Прикарпаттяобленерго» заперечив вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч. 2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «Прикарпаттяобленерго» вказувало, що станом на 22.07.2015 року за позивачем числилась заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 933грн. 65 коп, за розрахунковий період з 05.02.2014 року по 26.06.2015 року. На підтвердження вказаного факту позивач надав відповідний розрахунок (а.с.2).

Враховуючи те, що з часу звернення позивача до суду відповідачем частково оплачено суму заявленого до стягнення боргу в розмірі 69,73 грн. представниками «Прикарпаттяобленерго» було подано заяву про зменшення позовних вимог в розмірі 863,92 грн.

Згідно п.п. 19, 20, 42, 48 "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999року №357 розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі показань приладів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати споживчої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі.

Як вбачається з розрахунку заборгованості наданого позивачем за період з з 26.08.2011 року по 22.07.2015 року ОСОБА_2 спожито послуг електропостачання на загальну суму 2 535,66 грн. Зі змісту даного розрахунку також випливає, що за період з 26.08.2011 року по 22.07.2015 року ОСОБА_2 було оплачено послуг електропостачання на загальну суму 1446,21 грн.

Крім того відповідачу нараховано субсидію в розмірі 354,16 грн.

Отже відповідно до матеріалів справи, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за спожиті послуги електропостачання за період з 26.08.2011 року по 22.07.2015 року становить 735 грн.29коп.

Належних доказів які б спростовували проведений розрахунок заборгованості відповідачем не представлено.

Що стосується доводів апелянта в частині пропуску позивачем строку позовної давності, то такі не заслуговують на увагу.

Так, частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності (Правової позиція Верховного Суду України в постанові від 21.01.2015 у справі № 6-214цс14).

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В.Пнівчук

Судді: О.Ю. Беркій

ОСОБА_3