Постанова № 55292559, 26.01.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р. Справа № 922/14/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

стягувача ОСОБА_1, за довіреністю № 101/16 від 15 жовтня 2015 року,

боржника ОСОБА_2, за довіреністю №11 від 15 січня 2016 року,

представника Червонозаводського ВДВС ХМУЮ не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу стягувача (вх. № 81 Х\1-6) на окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 26 листопада 2015 року у справі №922/14/14

за позовом Дочірньої компанії "ОСОБА_2 України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод "Оргтехніка", м. Харків

про стягнення 7 848,30 грн.

за участю Червонозаводського ВДВС ХМУЮ

ВСТАНОВИЛА:

26 листопада 2015 року Господарським судом Харківської області (суддя Макаренко О.В.) у справі № 922/14/14 винесена окрема ухвала в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України у звязку із виявленням місцевим господарським судом наявності істотних недоліків в роботі осіб, відповідальних за правову роботу ДК "ОСОБА_2 України" НАК "Нафтогаз України".

ДК "ОСОБА_2 України" НАК "Нафтогаз України" з вказаною ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 26 листопада 2015 року у справі № 922/14/14 скасувати.

В обґрунтування скарги, стягувач посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції не зазначив в окремій ухвалі конкретний закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких були порушені стягувачем, а також те, що ненадання представником стягувача додаткових документів не перешкоджало розгляду скарги.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що стягувач вимоги ухвал Господарського суду Харківської області щодо надання необхідних додаткових документів не виконав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив, хоча явка сторін визнавалась обовязковою, у звязку з чим, на думку боржника, суд першої інстанції правомірно на підставі статті 90 Господарського процесуального кодексу України направив на адресу стягувача окрему ухвалу (вх. 726 від 22.01.16р.).

У призначене судове засідання представник Червонозаводського ВДВС ХМУЮ не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (т. 2 а.с. 39).

Колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності належно повідомленого представника відділу державної виконавчої служби.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, 26 листопада 2015 року Господарським судом Харківської області була винесена окрема ухвала Дочірній компанії "ОСОБА_2 України" НАК "Нафтогаз України".

Місцевий господарський суд мотивує своє рішенням тим, що ухвалою суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду скарги зобовязано стягувача надати суду додаткове нормативно-правове обґрунтування скарги, оригінали документів, копії яких додані до скарги та довіреність представника.

Проте, у призначені судові засідання представник стягувача не зявлявся, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Посилаючись на статтю 22 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що така поведінка стягувача свідчить про недоліки в роботі осіб, відповідальних за правову роботу Дочірньої компанії "ОСОБА_2 України" НАК "Нафтогаз України", недобросовісне користування стягувачем своїми процесуальними правами, спрямоване на умисне затягування судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно права кожного на розгляд його справи компетентним судом упродовж розумного строку.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Відповідно до пункту 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 Господарського процесуального кодексу - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 Господарського процесуального кодексу.

В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувана окрема ухвала конкретно визначає в чому саме полягають допущені недоліки в юридичному супроводженні Дочірньої компанії "ОСОБА_2 України" НАК "Нафтогаз України" - невиконання вимог ухвал Господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2015 року та від 05 листопада 2015 року.

Так, 20 жовтня 2015 року ухвалою Господарського суду Харківської області скаргу Дочірньої компанії "ОСОБА_2 України" НАК "Нафтогаз України" на дії Червоно заводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначений на 05 листопада 2015 року. Зобовязано стягувача надати додаткове нормативно-правове обґрунтування скарги, для огляду оригінали документів, які були подані в копіях, довіреність представника. Явку учасників судового процесу визнано обовязковою (т. 1 а.с. 156-157).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 20 жовтня 2015 року отримано стягувачем своєчасно 26 жовтня 2015 року (т. 1 а.с. 160).

В судове засідання 05 листопада 2015 року стягувач не зявився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду першої інстанції від 05 листопада 2015 року розгляд справи відкладений на 26 листопада 2015 року, зобовязано стягувача виконати вимоги попередньої ухвали, явку представника стягував визнано обовязковою (т. 1 а.с. 167-168).

У призначене судове засідання представник стягувача повторно не зявився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином (т. 1 а.с. 170).

Проте, вказані документи стягувачем не надані, що призвело до прийняття ухвали за наявними в матеріалах справи доказами.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право сторони, а не обовязок щодо подачі доказів до суду, проте згідно з пунктом 7 статті 65 Господарського процесуального кодексу суд може вирішити питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обовязковою.

Як розяснено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 (пункт 3.14) нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Тобто, Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість винесення окремої ухвали як по відношенню до позивача і відповідача, так і до інших учасників судового процесу у разі незявлення в засідання господарського суду представника лише в тому випадку, якщо його присутність було визнано обов'язковою.

На підставі наведеного, та враховуючи, що основними засадами судочинства є обовязковість виконання рішення суду, що закріплене в статті 129 Конституції України, колегія суддів дійшла висновку про те, що Дочірня компанія "ОСОБА_2 України" НАК "Нафтогаз України" недобросовісно використала свої процесуальні права, надані їй статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, про що вірно зазначив місцевий господарський суд.

Статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України визначено обовязковість виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У будь-яких випадках зловживання сторонами та іншими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами всупереч обов'язку добросовісно користуватися ними господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 Господарського процесуального кодексу України - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав - також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури (п. 5.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18).

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень норм процесуального права при винесенні місцевим господарським судом окремої ухвали у справі № 922/14/14.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у звязку з чим апеляційна скарга стягувача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом першим статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу стягувача залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 26 листопада 2015 року у справі № 922/14/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 28.01.2016 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.