Ухвала суду № 55289134, 28.01.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17438/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Провадження № 22-ц/773/144/16 Категорія: 81 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Осіпука В.В., Матвійчук Л.В.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на бездіяльність державного виконавця, за апеляційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 03 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» (далі ПАТ «Ві Ей ОСОБА_2» звернулось в суд зі скаргою на бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі Другий ВДВС ЛМУЮ), яка обґрунтована тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ «Ві Ей ОСОБА_2» стягнуто заборгованість в розмірі 83260,25 грн. та по 416,30 грн. судових витрат з кожного.

Зазначає, що 16.07.2012 року державним виконавцем Другого ВДВС ЛМУЮ відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 0308/3297/2012, виданого 14.06.2012 року Луцьким міськрайонним судом, на виконання зазначеного судового рішення. Однак, жодної інформації та жодного документу, які б свідчили про вчинення державним виконавцем дій після відкриття виконавчого провадження до банку не надходило.

Банк вважає, що така бездіяльність Другого ВДВС ЛМУЮ є незаконною, такою, що порушує його права як стягувача, а тому просив суд визнати її неправомірною та зобовязати Другий ВДВС ЛМУЮ провести виконавчі дії щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості та судових витрат відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 03.12.2015 року скаргу ПАТ «Ві Ей ОСОБА_2» задоволено.

Визнано бездіяльність Другого ВДВС ЛМУЮ неправомірною та зобовязано виконавчу службу провести виконавчі дії щодо стягнення з ОСОБА_4 на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року.

В апеляційній скарзі Другий ВДВС ЛМУЮ, покликаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні скарги відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу місцевого суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Задовольняючи скаргу стягувача ПАТ «Ві Ей ОСОБА_2», суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про дії державного виконавця по виконанню виконавчого листа № 0308/3297/2012, виданого 14.06.2012 року Луцьким міськрайонним судом, на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Ві Ей ОСОБА_2» заборгованості в розмірі 83260,25 грн. та судових витрат, а тому визнав бездіяльність виконавчої служби неправомірною.

Однак, такий висновок суду є передчасним, без повного зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно із ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2012 року Луцьким міськрайонним судом ухвалено рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Ві Ей ОСОБА_2» заборгованості за кредитним договором в розмірі 83260,25 грн. та судових витрат в розмірі 416,30 грн. з кожного. 14.06.2012 року місцевим судом на виконання вказаного судового рішення було видано виконавчий лист № 0308/3297/2012 (а.с.4-5).

16.07.2012 року старшим державним виконавцем Другого ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання згаданого виконавчого листа (а.с.6).

Звертаючись до суду із скаргою, стягувач ПАТ «Ві Ей ОСОБА_2» вказував на те, що до банку не надходило жодної інформації та жодного документу, які б свідчили про вчинення державним виконавцем дій після відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції задовольнивши скаргу та визнавши бездіяльність Другого ВДВС ЛМУЮ по виконанню виконавчого листа № 0308/3297/2012, виданого 14.06.2012 року Луцьким міськрайонним судом, неправомірною, обмежився дослідженням лише доданими стягувачем до матеріалів скарги виконавчого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження, при цьому не витребувавши з Другого ВДВС ЛМУЮ матеріалів виконавчого провадження та інших доказів, які могли мати значення для правильного вирішення справи.

Вже у поданій апеляційній скарзі Другий ВДВС ЛМУЮ на спростування висновків суду надав докази, які свідчать про протилежність висновків суду. Державним виконавцем, як вбачається із доданих доказів, вживаються заходи щодо виконання судового рішення, що підтверджується зокрема: запитами виконавчої служби до УПФУ, ОДПІ, ВРЕВ УДАІ УМВС України, Управління держгеокадастру, Відділу технічного нагляду Держсільгоспінспекції; відомостями про чинні арешти рухомого і нерухомого майна, накладені згідно відповідних постанов державного виконавця; актом опису та арешту частки боржника у квартирі від 01.12.2015 року. 11.12.2015 року державний виконавець звернувся до Луцького міськрайонного суду із поданням про визначення частки боржника у спільній частковій власності з метою звернення на неї стягнення.

Наведені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у звязку із наведеними порушеннями, які призвели до неправильного вирішення питання, ухвалу суду від 03.12.2015 року слід скасувати з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 03 грудня 2015 року в даній справі скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: