Рішення № 55287380, 26.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2016Справа №910/31489/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті-Ей-Бі Авіа Груп"

про стягнення 460000 грн. 00 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Суліма Ю.О. - представник за довіреністю б/н від 16.10.2015;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті-Ей-Бі Авіа Груп» про стягнення 460000грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики) від 08.02.2014, не повернув відповідачу у встановлені договором строки грошові кошти у розмірі 460000 грн. 00 коп., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 460000 грн. 00 коп., яку і просить стягнути позивач.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 порушено провадження у справі № 910/31489/15 та справу призначено до розгляду на 26.01.2016.

У судове засідання 26.01.2016 з'явився представник позивача, який підтримав позов в повному обсязі. При цьому, у даному судовому засіданні представник позивача подав суду пояснення щодо дати укладення договору №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики).

Представник відповідача у судове засідання 26.01.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, за яким поштове відправлення з ухвалою суду від 17.12.2015 про порушення провадження у справі вручене 24.12.2015 за довіреністю.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

При цьому, 26.01.2016 відділом діловодства суду отримано від відповідача відзив на позов із викладеними поясненнями стосовно відсутності заперечень проти стягнення з нього заборгованості за договором №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики) від 08.02.2014 у заявленому розмірі 460000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, тим більше, що правова позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 26.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ті-Ей-Бі Авіа Груп» (позичальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (позикодавець, позивач) укладено договір №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики), датований 08.02.2014 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти в розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю.

Як передбачено п. 2.1. Договору, сума позики становить 794253,40 грн. За цим договором проценти на надання позики не нараховуються та не сплачуються (п. 2.2. Договору).

Як встановлено п. 4.1. Договору, остаточною датою повернення позики є 01.12.2014.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. Договору, позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або неповернуту її частину в разі дострокового погашення частини позики) в останній день строку, встановленого п. 4.1. цього договору. Сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. Договору, останній набуває чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором. Строк повернення позики, встановлений п. 4.1. Договору, може бути продовжено за погодженням сторін, що оформляється додатковою угодою до договору.

18.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ті-Ей-Бі Авіа Груп» (позичальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (позикодавець, позивач) укладено графік погашення заборгованості за договором безпроцентної фінансової допомоги (позики) №05/2/05 від 08.02.2014, за яким графік погашення заборгованості є наступним: не пізніше 30 вересня 2015 року погасити заборгованість в сумі 460000,00 грн.; не пізніше 30 листопада 2015 року погасити заборгованість в сумі 334253,40 грн.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору безпроцентної фінансової допомоги (позики) №05/2/05, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що 05.02.2014 позивач перерахував відповідачу грошові кошти (позику) у розмірі 794253,40 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» станом на 05.02.2014, належним чином засвідчена копія якої додана до позову (призначення платежу - надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором № 05/02/05 від 05.02.2014).

При цьому, щодо дати договору №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики) - 08.02.2014, то позивач у судовому засіданні 26.01.2016 надав письмові пояснення, що у вказаному договорі має місце помилка в даті, насправді датою підписання договору №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики) була 05.02.2014 з огляду, зокрема, на те, що кошти за цим договором перераховано 05.02.2014. За таких обставин, суд здійснює розгляд справи з урахуванням вказаних пояснень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до договору №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики), укладеного 05.02.2014 (з урахуванням письмових пояснень позивача), в редакції графіку погашення заборгованості за договором безпроцентної фінансової допомоги (позики) №05/2/05 від 18.05.2015, остаточною датою повернення позики в сумі 460000,00 грн. є 30.09.2015, а суми 334253,40 грн. - 30.11.2015.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. Договору, позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або неповернуту її частину в разі дострокового погашення частини позики) в останній день строку, встановленого п. 4.1. цього договору. Сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця.

Таким чином, враховуючи положення договору №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики) від 05.02.2014 та графіку погашення заборгованості від 18.05.2015 за договором безпроцентної фінансової допомоги (позики) №05/2/05, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був повернути позику у розмірі 460000,00 грн. у строк по 30.09.2015 (включно), а суми 334253,40 грн. - по 30.11.2015 (включно).

Втім, відповідач не повернув позивачу позику у розмірі 460000,00 грн. у строк до 30.09.2015 (включно), що не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 460000,00 грн. (платіжного доручення, банківської виписки, тощо).

Щодо суми 334253,40 грн., то суд зазначає, що строк виконання зобов'язання з повернення вказаної суми станом на дату звернення позивачем до суду (14.12.2015) настав, однак, з огляду на те, що суд не вправі вийти за межі позовних вимог, розгляд справи здійснюється в межах заявленого предмету позову - стягнення грошових коштів у розмірі 460000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу грошові кошти (позику) у розмірі 794253,40 грн. за договором №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики) від 05.02.2014, тоді як відповідач у встановлені договором №05/2/05 безпроцентної фінансової допомоги (позики) від 05.02.2014 строки не повернув позивачу позику у розмірі 460000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 460000,00 грн.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті-Ей-Бі Авіа Груп» у розмірі 460000 грн. 00 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті-Ей-Бі Авіа Груп» суми основного боргу у розмірі 460000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті-Ей-Бі Авіа Груп» (04073, м. Київ, Московський проспект, будинок 16, офіс 410; ідентифікаційний код: 37640008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, будинок 61; ідентифікаційний код: 30439207) суму основного боргу у розмірі 460000 (чотириста шістдесят тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 6900 (шість тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 29.01.2016

Суддя І.М. Отрош