Постанова № 55287106, 25.01.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2016 р. Справа № 903/1050/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Дужич С.П. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі Головченко Д.М.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства на рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 року у справі №903/1050/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС"

Відповідач: Ратнівське міжрайонне управління водного господарсьва

Треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

1)Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА

2) Головне управління державної казначейської служби у Волинській області

3) Зухівська сільська рада

про стягнення 143 306,09 грн.

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_2 (представник за дов. №б/н від 29.07.2015 р.);

ОСОБА_3Д.(представник за дов. №31 від 26.01.2015 р.)

Треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - не з'явились

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.11.2015 року у справі №903/1050/15 (суддя Гарбар І.О.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" 138126,17 грн., з них: (77202,00 грн. основного боргу, 56682,71 грн. інфляційних втрат, 4241,46 грн. 3 % річних) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2071,89 грн., в стягненні 5179,92 грн. пені відмовлено.

Рішення господарського суду Волинської області мотивоване тим, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання в наслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 77 202 грн..

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Волинської області відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі та поясненнях Ратнівське міжрайонне управління водного господарсьва просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що позивач при укладенні договору знав, що Ратнівське міжрайонне управління водного господарсьва є розпорядником коштів другого рівня і згідно умов договору субпідряду погодився на оплату робіт після надходження коштів від головного замовника - розпорядника коштів.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/1050/15 від 06.01.2016 року відновлено строк на подання апеляційної скарги ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства прийнято до розгляду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 року у справі №903/1050/15.

Також, вищезазначеною ухвалою зобов'язано апелянта здійснити доплату судового збору в сумі 85,92 грн.

14.01.2016 року позивачем подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 року апелянт 25.01.2016 року надав докази доплати судового збору в розмірі 85,92 грн.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду №903/1050/15 від 25.01.2016 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І., та відповідно до п. 6.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/1050/15 від 25.01.2016 року колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П, прийнято до свого провадження справу №903/1050/15.

В судове засідання 25.01.2016 року з'явились представники апелянта, представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Судова колегія вважає, що неявка представників позивача та третіх осіб та неподання третіми особами відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджатиме перегляду рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 року у справі №903/1050/15.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представників відповідача, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що між Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної держаної адміністрації, Залухівською сільською радою та ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства укладено договір на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Залухівської сільської ради Ратнівського району Волинської області (а.с.37-39).

На виконання умов вищезазначеного договору між товариством з обмеженою відповідальністю Гідротех-Плюс та ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства укладено договір субпідряду № 4 (а.с. 12-14).

У відповідності до умов договору підрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та умовами даного договору субпідряду забезпечує на свій ризик на виконання у встановлений строк та належної якості роботи: Здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Залухівської сільської ради Ратнівського району Волинської області з матеріалів підрядника. Договірна ціна до договору встановлюється твердо і складає 78 778,00 грн. виходячи з проекту і коректується по факту виконаних робіт.

Згідно по. 4.3. даного договору підрядник здійснює щомісячно або при необхідності проміжні платежі за виконанні роботи на підставі акту (форми КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт (форма КБ-2в) формує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику підрядника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним.

Уповноважений представник на протязі трьох днів перевіряє достовірність акту підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.

На виконання умов договору №4 за 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю Гідротех-Плюс виконало передбачені договорами роботи по капітальному ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Залухівської сільської ради Ратнівського району Волинської області на загальну суму 78 778,00 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми №КБ-3 (а.с.15) та актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в за жовтень 2013р.(а.с.16-17), які підписані сторонами та скріплені печатками.

Однак відповідач взяті на себе зобовязання щодо оплати робіт по договору № 4 не виконав, а тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 78 778,00 грн.

Відповідно до п. 4.5. договору вартість підрядних послуг з управління, організацією та обслуговування будівельного процесу складає 2 % від загальної вартості виконаних робіт. Договірна ціна договору складає 78 778,00 грн., а 2% від загальної вартості договору становить 1 575,56 грн.

Тобто, заборгованість по договору становить 78 778,00 грн. Проте позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 77 202,00 грн., оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, тому суму основного боргу слід вважати 77 202,00 грн.

Заборгованість ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.09.2015 р., який підписаний сторонами та скріплений відтисками круглих печаток юридичних осіб (а.с. 20).

27.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Гідротех-Плюс направило претензію на адресу відповідача за №1 про оплату заборгованості (а.с.18)

24.09.2014 року відповідач у відповіді на претензію за № 252 вказав, що не в змозі виконати свої зобовязання за договором №1 у звязку з відсутністю коштів на рахунку ОСОБА_1 МУВГ, зазначив, що відповідно до п. 4.1 договору, кошти від замовника (Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації) не надійшли, а тому Ратнівське міжрайонне управління водного господарства не в змозі виконати свої зобовязання за договором субпідряду №4 (а.с.19).

Враховуючи вище викладене Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" звернулось до місцевого господарського суду з позовом до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства про стягнення 143306,09 грн.

Позов мотивовано тим, що згідно укладеного між сторонами договору № 4 субпідряду за 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" як субпідрядник виконало роботи із здійснення заходів щодо запобіганню підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Залухівської сільської ради Ратнівського району Волинської області. Відповідно до укладеного договору генеральним підрядником за даним договором є Ратнівське міжрайонне управління водного господарства.

У звязку із неналежним виконанням зобовязань відповідачем позивач просив місцевий господарський суд стягнути з ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства 143306,59 грн. з них: 77202,00 грн. основного боргу, 56682,71 грн. інфляційних втрат, 4241,46 грн. 3% річних та 5179,46 грн. пені.

Позов господарським судом Волинської області в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних було задоволено, а в частині стягнення пені - відмовлено оскільки в даному випадку конкретний розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати відповідачем наданих послуг укладеним договором не визначений.

Колегія судддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№543/96-ВР від 22.11.1996.р) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 175 ГГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 ЦК України, статті 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Згідно статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Посилання апелянта на те, що Ратнівське міжрайонне управління водного господарства як бюджетна організація не змогло провести розрахунки з позивачем у зв'язку з ненадходженням коштів від головного розпорядника, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує його бездіяльність щодо погашення заборгованості перед позивачем та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року №77/446, у пункті 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України Про практику вирішення спорів, повязаних із виконанням договорів підряду № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., в якому передбачено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011 р.).

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п. 13.1 договору субпідряду №4 відповідач мав можливість призупинити дію договору в разі відсутності коштів для фінансування об'єкту. Або у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, вжити інших заходів щодо погашення заборгованості.

А тому, посилання апелянта про те, що ним вживались всі можливі заходи по погашенню заборгованості перед позивачем колегія суддів вважає необгрунтованими.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у звязку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 року у справі №903/1050/15 - залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства на рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 року у справі №903/1050/15 - залишити без задоволення.

2. Справу №903/1050/15 повернути до господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Павлюк І. Ю.