Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №310/9543/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Ревуцький С.І.
Провадження №22-ц/778/22/16 Суддя-доповідач: Кримська О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючий Кримська О.М.,
Судді Дашковська А.В.,
Подліянова Г.С.,
При секретарі Мельник З.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 квітня 2015 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначали, що 22.12.2006 року між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», та відповідачем було укладено договір №ZP0F156310118, у відповідності до якого відповідач отримав кредит у сумі 4 823 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 5,04% річних.
Відповідач порушує умови договору, не сплачує заборгованість за кредитом та відсотками. Сума заборгованості відповідача перед банком станом на 15.10.2014 року склала: заборгованість по процентам за користування кредитом - 30 775,79 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 893,92 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 55 166,15 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 4 441,79 грн., а всього - 93 777,65 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача, а також витрати на сплату судового збору в сумі 937,78 грн..
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Справа призначалась до розгляду на 03 серпня 2015 року; на 20 жовтня 2015 року; на 17 листопада 2015 року , 14 грудня 2015 року, 26 січня 2016 року.
Відповідач жодного разу в судове засідання не з'являвся.
Згідно із відповіддю Адресно-довідкового бюро Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 28.09.2015 року, наданої на запит апеляційного суду, відповідач ОСОБА_4 з 1998 року зареєстрований за адресою, зазначеною у позовній заяві - АДРЕСА_1, на яку і направлялися судові повістки про виклик до апеляційного суду (а.с.87)
Окрім того, апеляційний суд, прийняв заходи щодо вручення судової повістки відповідачу через виконавчий комітет Андрівської селищної (сільської) ради. Як вбачається із відповіді № 479 від 10.12.2015 року ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, однак не мешкає за названою адресою, будинок зруйновано( а.с.121).
Повідомлення про виклик в судове засідання, призначене на 26 січня 2016 року розміщено в друкованому засобі масової інформації - газеті « Запорізька правда» від 14 січня 2016 року ( а.с.126).
За змістом ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч.1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Будь-яких письмових заяв від відповідача, у тому числі і про зміну місця проживання від нього не надходило.
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомлений про місце та час розгляду справи, відповідно до приписів ст.ст. 74,76 ЦПК України ( а.с.123.124).
З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду, які не прибули в судове засідання.
В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у розрахунку заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором виявлені розбіжності у здійсненні нарахувань за кожним видом зобов'язання.
Однак, такий висновок зроблено районним судом без належного з`ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, належної оцінки наданих ними доказів.
Згідно зі ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що 22.12.2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 4 823 грн. на строк з 22.12.2006 року по 22.12.2008 року включно з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 0,42% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 120,58 грн.. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця з «20» по «25» число у сумі 332,41 грн. (а.с.6, зворот).
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 207, 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, де відображена воля сторін.
Відповідач, підписуючи 22.12.2006 року заяву, надав свою згоду на те, що вказана заява разом із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») (далі - Умови), Тарифами, складають між ним та банком кредитно-заставний договір (а.с.6, зворот).
На виконання запиту апеляційного суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надано розрахунок заборгованості за кредитним договором від 22.12.2006 року, у якому приведено у відповідність розрахунковій частині підсумкова частина розрахунку, з якої вбачається, що станом на 15.10.2014 року розмір заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором становить 76 892 грн. 68 коп., яка складається з: заборгованості за відсотками - 14 694 грн. 86 коп., заборгованості з комісії - 2 893 грн. 92 коп., заборгованість з пені - 55 166 грн.15 коп., а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов: штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (відсоток від суми заборгованості) - 3 637 грн. 75 коп. (а.с.84-85).
Відповідно до п. 3.2.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») позичальник доручив банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті, відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, у межах сум, які підлягають сплаті банку за Заявою та цими Умовами, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання).
Згідно із Випискою з рахунку ОСОБА_4 за період з 22.12.2006 року по 15.10.2014 року погашення заборгованості здійснювалось шляхом автоматичного списання коштів, починаючи з лютого 2013 року по 02.10.2014 року та заборгованість за тілом кредиту погашена (а.с.93-94).
Частина 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Таким чином, положення вказаної статті не пов'язує можливість зменшення розміру неустойки з наявністю заяви відповідача про зменшення розміру неустойки, а надає суду право на власний розсуд зменшити розмір неустойки (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14).
Зважаючи на те, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання, колегія суддів вважає доцільним застосувати до спірних правовідносин норму ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір присудженої до сплати пені на рівні 50 відсотків від загальної суми несплачених процентів за користування кредитом, та стягнути з відповідача 7 000 грн., що не суперечить вимогам законодавства.
Відповідно до вимог ч.ч.2,3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі будучи належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи в судове засідання ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції не з'являвся, своїх заперечень по суті спору та доказів на спростування доказів поданих позивачем не подав.
До ухвалення судом першої інстанції рішення у справі відповідач заяви до суду про застосування позовної давності не подавав.
Стаття 267 ЦК України є нормою матеріального права, а тому суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності ( правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові № 6-780цс15 від 30.09.2015 року).
З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку про доведеність позивачем своїх позовних вимог частково.
З огляду на викладене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог банку та стягнення з ОСОБА_4 на користь банку заборгованості по кредитному договору станом на 15 жовтня 2014 року в розмірі 25 968 грн. 22 коп., яка складається з: заборгованості за відсотками - 14 694 грн. 86 коп., заборгованості з комісії - 2 893 грн. 92 коп., заборгованість з пені - 7 000 грн., та виходячи із п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») з відповідача також підлягають стягненню штрафи у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 879 грн. 44 коп. (процентна складова - 5% від суми заборгованості 17 588,78 грн.).
На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, то відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що у вказаній справі складає 389 грн. 52 коп. (259 грн. 68 коп. + 129 грн. 84 коп.)
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 квітня 2015 року у цій справі скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту:
«Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору від 22 грудня 2006 року станом на 15 жовтня 2014 року в розмірі 25 968 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 22 коп., яка складається з: заборгованості за відсотками - 14 694 грн. 86 коп., заборгованості з комісії - 2 893 грн. 92 коп., заборгованість з пені - 7 000 грн., штраф - 500 грн. (фіксована частина), 879 грн. 44 коп. (процентна складова).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 52коп.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 55286749, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 26.01.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 310/9543/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: