Ухвала суду № 55283110, 27.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1416/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 5 травня 2012 року № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 5005 грн. 82 коп..

В обґрунтування позову зазначалось, що з 31 травня 2000 року позивач зареєстрована в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а з 1 січня 2012 року є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2. Для ведення підприємницької діяльності позивачем згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18 жовтня 2011 року було придбане нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1. 5 травня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 5005 грн. 82 коп.. На думку позивача, у ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області були відсутні підстави для нарахування ФОП ОСОБА_1 земельного податку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 5 травня 2012 року № НОМЕР_1.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України. Так, на думку апелянта, оскільки ФОП ОСОБА_1 не оформила право власності на земельну ділянку, то остання повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території незалежно від обраного нею виду господарської діяльності. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 31 травня 2000 року ОСОБА_1 зареєстрована в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців,а з 1 січня 2012 року є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2.

Для ведення підприємницької діяльності позивачем згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18 жовтня 2011 року було придбане нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

5 травня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 5005 грн. 82 коп..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 269.1 ст. 269 названого Кодексу платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Статтею 270 Кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що 5 травня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму земельного податку з фізичних осіб в розмірі 5005 грн. 82 коп. (а. с. 8).

Разом з цим, згідно п. 297.1 ст. 297 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Таким чином, законодавством встановлені дві обов'язкові умови, за яких суб'єкт підприємницької діяльності не є платником земельного податку:

- перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку;

- земельні ділянки, які є об'єктом плати за землю, мають використовуватися для провадження господарської діяльності.

На підставі пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2, в якому зазначено, що позивач займається роздрібною торгівлею одягом, взуттям та шкіряними виробами у спеціалізованих магазинах (а. с. 12).

З матеріалів справи також вбачається, що приміщення за адресою: пр. Леніна 184/4, м. Миколаїв, позивач використовує як магазин, функціональне призначення якого є торгівля, що підтверджується експертним висновком протипожежного стану об'єкта та технічними умовами приєднання до електричних мереж електроустановок юридичних та фізичних осіб за № 02/27-1025Н (а. с. 16, 17).

За таких даних, апеляційний суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 звільнена від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку за місцезнаходженням названого вище магазину, оскільки остання перебуває на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку та використовує назване вище нежитлове приміщення для провадження господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що ФОП ОСОБА_1 не оформила право власності на земельну ділянку, а тому повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах, оскільки ці доводи не ґрунтуються на наведених вище положеннях ст. 297 ПК України.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 2009 грн. 70 коп..

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року було задоволено клопотання відповідача та відстрочено ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області сплату судового збору до 20 січня 2016 року.

Оскільки на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів сплати судового збору, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області судового збору за подачу апеляційної скарги у названому вище розмірі.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп. на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко