Ухвала суду № 55282672, 25.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 759/13519/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазур І.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Губської Л.В.

суддів Ісаєнко Ю.А.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 28.10.2013року було частково задоволено позов ОСОБА_3, внаслідок чого визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті допомоги ОСОБА_3 по догляду за дитиною у розмірі не меншому прожиткового мінімуму неправомірними та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації на користь позивачки недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не меншому прожиткового мінімуму за період з 1 січня 2009року по 17.06.2011року із врахуванням вже виплачених сум допомоги, яка становить 16825грн.80коп.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2014р. постанову Святошинського райсуду м.Києва від 26.10.2013року змінено, а саме: абзац 3 резолютивної частини постанови викладено наступним чином: «Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1.01.2009р. по 17.06.2011р. у відповідності до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в решті залишено без змін.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про здійснення судового контролю за виконанням рішення суду та накладення штрафу на керівника Державної казначейської служби України за невиконання рішення суду.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2015 року заяву задоволено частково, внаслідок чого зобов'язано Державну казначейську службу України вжити заходів щодо виконання постанови Святошинського райсуду м.Києва від 28.10.2013року і постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2014року та подати у місячний строк до суду звіт про виконання.

Не погодившись з таким рішенням, апелянт подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-XIV встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Підпунктом 5 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №460/2011 встановлено, що Казначейство України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Частиною 2 та 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 р. №4901-VІ передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03.08.2011 р. №845 визначено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

У п. 12 ст. 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Згідно ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат (ч.2 ст.267 КАС України).

Відповідно до ч.9 даної статті особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.

Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Як вбачається з матеріалів справи, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання по даній справі сплив 28 жовтня 2014 року.

Однак, заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та накладення штрафу подано до суду першої інстанції лише 26 серпня 2015 року, тобто, пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Крім того, оскаржуваною ухвалою зобов'язано надати у місячний строк звіт про виконання виконавчого листа за №2-а/759/291/13. Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в даному виконавчому листі відображена резолютивна частина рішення суду від 28.10.2013року про стягнення певної суми з Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації на користь позивача, разом з тим, як наголошувалось вище, вказане рішення були змінено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2014 року та не містить зобов'язання про стягнення коштів.

Тобто, суд першої інстанції фактично змінив по суті рішення по справі 2-а/759/291/13 від 19.05.2014року та спосіб його виконання, чим порушив норми чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви.

Відповідно до ч.ч.10,11 ст.267 КАС України постанова, окремі ухвали, а також ухвали щодо накладення штрафу, постановлені відповідно до цієї статті, можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі складена 27 січня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

І.В.Федотов

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.