Постанова № 55279998, 19.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2016 р. Справа№ 925/1714/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Кобенко Ю.М. - представник;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Зернодар"

на рішення

Господарського суду Черкаської області

від 10.11.2015р.

у справі № 925/1714/15 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Приватного підприємства "Фенікс Агро"

до Фермерського господарства "Зернодар"

про стягнення 318 550, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фенікс Агро" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства "Зернодар" про стягнення 318 550, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області позов задоволено, стягнуто з Фермерського господарства "Зернодар", с. Лящівка, Чорнобаївського району, Черкаської області, на користь Приватного підприємства "Фенікс Агро" - 318 550 грн. 00 коп. - попередньої оплати та 4 778 грн. 25 коп. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що місцевим судом при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційної скарги, апеллянт звертає увагу суду на те, що 06 липня 2015 року між Фермерським господарством «Зернодар» та ПП «Фенікс Агро» укладено договір поставки № 06/07/15, того ж дня - 06 липня 2015 року сторонами було підписано доповнення № 1 та № 2 до договору поставки, якими визначено істотні умови, пункт поставки: Кіровоградська область; Маловисківський район, с. Новогригорівка та с. Смоліно. Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №153 від 06 липня 2015 року на загальну суму 3 601 000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим позивачем 07 липня 2015 року було перераховано відповідачу 318 550 грн. 00 коп.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, помилково прийшов до висновку, що позивачем відповідно до п. 3.2. договору узгоджено заявку на отримання товару, внаслідок чого у відповідача мав виникнути обов'язок протягом 2 днів передати товар у місці завантаження. Скаржник наполягає на чинності та обов'язковості виконання умов договору сторонами, як і раніше готовий поставити позивачеві придбаний товар відповідно до умов договору.

Ухвалою від 26.11.2015 року порушено апеляційне провадження у справі та визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

19.01.2016 року в судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати необхідних заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

16.12.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 925/1714/15, мотивуючи пов'язаність справи № 925/1950/15 за позовом Фермерського господарства "Зернодар" до Приватного підприємства "Фенікс Агро" про визнання договору недійсним.

Як пояснив представник позивача 18.01.2016 року рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/1950/15 відмовлено у задоволенні позову. Доказів звернення до апеляційного суду відповідачем не надано.

Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила, відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не вбачає підстав для зупинення провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:

06 липня 2015 року між Фермерським господарством "Зернодар" (постачальник) та Приватним підприємством "Фенікс Агро" (покупець) було укладено договір поставки № 06/07/15.

Відповідно до умов п. 1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця (постачати) продукцію, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що товаром, який поставляється за договором, є зернові культури (ячмінь, пшениця, кукурудза тощо).

Згідно п. п. 2.1., 2.2. договору кількість та якість товару визначається у доповненнях, які є невід'ємною частиною даного договору та після підписання їх сторонами набувають чинності специфікацій, передбачених ГК України та становлять невід'ємну частину даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна та кількість товару погоджується сторонами на кожну окрему партію і вказується у доповненні до договору. Кількість фактично отриманого товару може відхилятися від кількості зазначеної в рахунку - фактурі в межах 10%.

06 липня 2015 року сторонами було підписано доповнення №1 та №2 до договору поставки.

В доповненні №1 сторони визначили істотні умови поставки: найменування товару - кукурудза в кількості 1 250 тонн, ціна товару з урахуванням ПДВ за 1 тонну - 2 770 грн. 00 коп., загальна вартість товару - 3 462 500 грн. 00 коп. з ПДВ, базис поставки - FСА; пункт поставки: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Смоліно та якість товару.

В доповненні №2 сторонами було визначено аналогічні умови, що й в додатку №1, за виключенням кількості товару, який поставляється, а саме: 50 тонн, загальною вартістю з урахуванням ПДВ 138 500 грн. 00 коп.; пункт поставки: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Новогригорівка.

Пунктами 4.4., 4.5. договору визначено, що оплата товару здійснюється на умовах 100% передоплати вартості кожної партії товару. Остаточний розрахунок здійснюється протягом трьох робочих днів, наступних за днем відвантаження товару.

Як свідчать матеріали справи відповідачем було виставлено позивачу рахунок - фактуру №153 від 06 липня 2015 року на загальну суму 3 601 000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим позивачем 07 липня 2015 року було перераховано відповідачу 318 550 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення за №12788 від 07 липня 2015 року (а.с. 14).

Згідно ч. ч. 1, 2 т. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.1. договору визначено, що поставка товару здійснюється за узгодженими сторонами заявками (усними в телефонному режимі чи за потреби в оформлених в письмовій формі).

Постачальник зобов'язується поставити товар в термін не пізніше 2 робочих днів з моменту узгодження заявки (п. 3.2. договору).

Позивачем зазначено, що 06 липня 2015 року представники сторін в телефонному режимі узгодили дату поставки товару на 07 липня 2015 року в кількості 115 тонн, загальною вартістю 318 550 грн. 00 коп., базис поставки - FСА Інкотермс 2010); пункт поставки: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Новогригорівка та с. Смоліно.

07 липня 2015 року поставка товару в кількості 115 тон не відбулася, оскільки по приїзду транспортних засобів у пункт поставки, представниками складів було відмовлено в їх завантаженні, оскільки товар на складах відповідачу не належить, що підтверджується копіями листів товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар - 777" №247 від 09 вересня 2015 року, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантаж Бі.Ем.Джі" №253 від 09 вересня 2015 року та Публічного акціонерного товариства "Кіровоградське Автотранспортне підприємство 13555" №737 від 10 вересня 2015 року.

Тобто, поставки товару в установлений договором строк не відбулося.

Як свідчать матеріали справи позивачем 25 серпня 2015 року на адресу відповідача було надіслано вимогу за № 5541, в якій позивач вимагав протягом 7-ми днів з дня отримання даної вимоги повернути попередню оплату в розмірі 318 550 грн.00 коп.

Однак вищевказана претензія була повернута позивачу за закінченням терміну зберігання, про що зазначено в листі начальника ЦПЗ №8 від 22 жовтня 2015 року за №529 (а.с. 19).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі слід зазначити наступне, що право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, передбачене приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України. При цьому визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання. Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2010 у справі № 42/423. Відтак, у випадку невиконання продавцем, який одержав суму передоплати за товар, свого обов'язку з поставки товару останній за вимогою покупця зобов'язаний передати оплачений товар або повернути суму попередньої оплати в силу приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, товар в кількості 115 тонн поставлений не був, попередня оплата в сумі 318 550,00 грн. не повернута позивачеві.

З урахуванням положень ст. 693 Цивільного кодексу України сума попередньої оплати в розмірі 318 550 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Зернодар" на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2015р. у справі № 925/1714/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.11.2015р. у справі № 925/1714/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1714/15 повернутидо Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх