Рішення № 55279434, 28.01.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.2016 Справа № 920/1849/15Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1849/15

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс інженерних послуг», м. Суми,

про стягнення 74894,82 грн.

За участю представників:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 08.01-27/28 від 19.10.2015 року,

відповідача не зявився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 74894,82 грн., з них: 70119,52 грн. борг по орендній платі за договором оренди нерухомого комунального майна УМКВ-0589 від 07.02.2013 року за період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року та 4775,30 грн. пені, нарахованої на підставі пункту 4.7 зазначеного договору, а також витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав.

Копія ухвали про порушення провадження у справі № 920/1849/15 від 18.12.2054 року, надіслана судом відповідачеві за адресою, яку вказано позивачем у позовній заяві та зазначено відповідачем у договорі оренди нерухомого комунального майна УМКВ-0589 від 07.02.2013 року, повернута відділенням поштового звязку на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, згідно положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

26.01.2016 року представником відповідача подано суду для долучення до матеріалів даної справи копію постанови Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року у справі № 818/845/15, відповідно до якого припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс інженерних услуг» та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого юридична особа - відповідач з 07.07.2015 року перебуває в стані припинення за судовим рішенням.

Станом на 28.01.2016 року Господарським судом Сумської області за електронним запитом станом від 28.01.2016 року за № 21645312 одержано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого відповідач знаходиться з 07.07.2015 року в стані припинення за рішенням суду.

Пунктом 2 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З вищенаведеного випливає, що станом на 28.01.2016 року юридична особа - відповідач не припинена (перебуває у стані припинення), а тому у розумінні статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідач може бути стороною у даному судовому процесі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 3.2.12 Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 31.07.2013 року № 2570-МР, позивач є орендодавцем комунального майна територіальної громади міста Суми.

Відповідно до пункту 3.2.17 цього ж Положення, позивач здійснює контроль за дотриманням орендарями договорів оренди, в т.ч. виконанням договірних зобовязань щодо сплати орендної плати до міського бюджету.

07.02.2013 року між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого комунального майна УМКВ-0589 (далі - договір), відповідно до якого відповідач отримав в оренду нежитлові приміщення площею 127,9 кв.м., що розташовані у будинку № 4 по вул. Харківській у м. Суми, для виконання статутних повноважень.

Факт передачі позивачем відповідачеві згаданих приміщень підтверджується актом прийняття-передачі нерухомого майна від 07.02.2013 року.

Відповідно до пункту 10.1 договору, строк дії договору встановлено з 07.02.2013 року до 07.02.2015 року.

В подальшому до вищезгаданого договору неодноразово вносилися зміни, а саме: 09.09.2013 року та 05.03.2015 року, якими сторонами було погоджено новий розрахунок орендної плати, збільшено площу орендованого приміщення до 183,3 кв.м. та продовжено строк дії договору до 06.02.2016 року.

У відповідності до пунктів 4.1 - 4.4 та пункту 6.2.5 договору, відповідач, як орендар, зобовязаний сплачувати позивачеві, як орендодавцю, орендну плату щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним з урахуванням ПДВ, яка розраховується на підставі діючої Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням Сумської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином своїх зобовязань за договором оренди нерухомого комунального майна УМКВ-0589 від 07.02.2013 року, укладеного між сторонами, щодо сплати орендної плати за період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року, у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за оренду комунального майна складає 74894,82 грн., з яких 70119,52 грн. заборгованість по орендній платі та 4775,30 грн. пені.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобовязання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до статті 285 Господарського кодексу України, а також вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Визначення орендної плати міститься у пункті 1 статті 286 Господарського кодексу України, згідно якого орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. При цьому пункт 4 статті 286 Господарського кодексу України встановлює, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 30.09.2015 року (а.с. 14) заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.06.2015 року по 31.08.2015 року складає 74894,82 грн., з яких 70119,52 грн. заборгованість по орендній платі та 4775,30 грн. пені, нарахованої у відповідності до пункту 4.7 договору, який передбачає, що за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендної плати відповідач сплачує пеню до міського бюджету у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди та вищевказаних правових норм, користувався майном комунальної власності територіальної громади м. Суми та не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та строки.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати та пені за вищезгаданим договором повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач, в свою чергу, доказів сплати боргу та пені або заперечень проти позовних вимог (відзиву на позов) не подав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі у розмірі 70119,52 грн. та пені у розмірі 4775,30 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 546, 548, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс інженерних послуг» (40000, м. Суми, вул. Набережна річки Стрілки, буд. 54, кв., 38, ідентифікаційний код 36550893) на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, буд. 33; на рахунок 34226999700002, код бюджетної класифікації 22020401 «Плата за оренду майнових комплексів та іншого майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Суми», отримувач: УМКВ СМР, код отримувача 33525906, банк: ГУДКСУ в Сумській області м. Суми, МФО 837013) заборгованість з орендної плати у сумі 70119,52 грн. та пеню у сумі 4775,30 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс інженерних послуг» (40000, м. Суми, вул. Набережна річки Стрілки, буд. 54, кв., 38, ідентифікаційний код 36550893) на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, буд. 33, ідентифікаційний код 33525906) витрати по сплаті судового збору у сумі 1218,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2016 року.

Суддя ОСОБА_2