Ухвала суду № 55274270, 28.01.2016, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2736/15-ц

2-др/583/4/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого Мовчан Н.В., за участю секретаря Статівки О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.09.2012р. у справі № 2-18/2012 за нововиявленими обставинами, -

встановив:

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28.12.2015 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.09.2012р. у справі № 2-18/2012 за нововиявленими обставинами.

05.01.2016р. на адресу суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, мотивована тим, що під час винесення ухвали суду від 28.12.2015р. не вирішено питання про судові витрати в частині відшкодування правової допомоги.

ОСОБА_4, який є представником ОСОБА_1 та надає правову допомогу, як фахівець в галузі права, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подав до суду заяву, в якій просив задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення та заявив клопотання про розгляд заяви без його участі.

19.01.2016 від представника Охтирського міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області ОСОБА_5 надійшло письмове заперечення, в якому він зазначає, що ухвала суду від 28.12.2015 не є вирішенням спору по суті заявлених у 2011 році позовних вимог, а процесуальним законодавством не передбачено ухвалення додаткової ухвали. Особа, яка надає правову допомогу, не може бути одночасно представником цієї сторони.

Представник Охтирського міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечення від 19.01.2016р. підтримав, пояснив, що ОСОБА_4 неправомірно допущений судом до розгляду справи як фахівець в галузі права, оскільки в цьому не було потреби, так як в даній категорії справ суд надає оцінку чи є заявлені обставини ново виявленими чи ні і приймає відповідне рішення. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судові засідання не зявлялись, тому не зрозуміло яку саме допомогу вони отримували в межах розгляду справи. Наголосив, що суд позовні вимоги не розглядав, тому питання про розподіл судових витрат не підлягає розгляду.

20.01.2016 від ОСОБА_3 та ОСОБА_6 надійшло письмове заперечення, в якому вони зазначають, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню, оскільки суд 28.12.2015 нового рішення щодо позовних вимог не приймав, а виніс ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Якщо відсутнє рішення про задоволення позовних вимог, то не має підстав для прийняття додаткового рішення. По справі жодних позовних вимог не вирішувалось і не задовольнялось, спір не вирішувався, а тому не має підстав стягувати судові витрати. Також зазначили, що заява про ухвалення додаткового рішення має бути подана до закінчення строку на виконання судового рішення. Рішення суду по справі № 2-18/2012 давно виконане, тому підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Від КП «Охтирське МБТІ» та Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради надійшли клопотання про розгляд заяви за відсутності їх представників.

Інші особи, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не зявились, що не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові заперечення, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 28.12.2015 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, при цьому питання про судові витрати не вирішувалось.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Статтею 361 ЦПК України встановлено, що рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у звязку з ново виявленими обставинами.

Згідно із ч. 2 ст. 365 ЦПК України розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд постановляє рішення або ухвалу, яка в розумінні ст. 208 ЦПК України є судовим рішенням.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Встановлено, що під час розгляду заяви ОСОБА_3 судом вирішено питання в порядку ст. 56 ЦПК України про допуск ОСОБА_4 як фахівця в галузі права для надання правової допомоги за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується ухвалою суду від 15.09.2015р., яка занесена до журналу судового засідання, та матеріалами справи. (т. 3 а.с. 205, 212, 228 )

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для застосування ч.1 ст. 220 ЦПК України щодо вирішення питання про судові витрати.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд керується положенням ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України. Оскільки ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви, то з неї підлягають стягненню понесені іншою стороною та документально підтверджені судові витрати, до яких віднесено витрати на правову допомогу.

В обґрунтування наявності витрат на правову допомогу ОСОБА_4, надано договори про надання правової допомоги від 11.09.2015р., укладені між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, квитанції про оплату правової допомоги від 18.09.2015р. на суму по 700,00 грн. кожна, акти виконаних робіт, копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, диплома спеціаліста за спеціальністю правознавство, свідоцтва платника єдиного податку КВЕД-діяльність у сфері права. (т. 3 а.с. 205-219).

Враховуючи характер спірних правовідносин, ступінь складності справи та необхідний і фактично наданий фахівцем в галузі права обсяг правової допомоги, враховуючи те, що правова допомога надавалась обом особам одночасно, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, часу витраченого на участь у судовому засіданні, а саме всього витрачено на участь у судових засіданнях 27 хв. (15.09.2015 р. 13хв, 29.09.2015 р. 9 хв., 21.10.2015р. 5хв.) та 1 год. суд відводить на проведення консультації, та складання процесуальних документів зазначених у акті виконаних робіт та наданих до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що з заявниці в порядку ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» необхідно стягнути 15 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі в судовому засіданні, що становить 182 грн. 70 коп. за годину роботи. З урахуванням загального часу витраченого фахівцем по наданню правової допомоги, що становить 1 год. 27 хв., витрати по наданню правової допомоги становлять 264,92 грн., які повинні бути стягнуті із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожній окремо.

Доводи представника ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 брав участь у справі як представник та як фахівець в галузі права не впливають на прийняте судом рішення, оскільки в пункті 47 Постанови пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розяснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. (статті 12, 42, 56 ЦПК)

Керуючись ст.ст. 56, 79, 84, 88, 220 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.09.2012р. у справі № 2-18/2012 за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 92 копійки.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 92 копійки.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_7