Ухвала суду № 55273571, 26.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1079/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Погорєлової С.О.

суддів - Сидоренко І.П., Цюри Т.В.

при секретарі - Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачки про зменшення розміру аліментів з 1 500 гривень на 1/4 частину від усіх видів заробітку. В обґрунтування позову посилався на те, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2009 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання їх спільної доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 500 гривень щомісячно, починаючи з 14.05.2009 року до її повноліття. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2014 року з ОСОБА_2 на користь його батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягуються аліменти на їхнє утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку на кожного, починаючи з 22.04.2014 року.

Оскільки ОСОБА_2 на теперішній час працевлаштований на посаді інструктора-матроса у ГО «Асоціація українських мореплавців, має постійних дохід у вигляді заробітної плати, з нього також стягуються аліменти на користь його батьків, то він був змушений звернутися з даним позовом до суду (а. с. 2).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (а. с. 95-96).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права (а. с. 102-104).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2004 року, від шлюбу народилася дочка: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 26.10.2009 року цей шлюб було розірвано. Дочка проживає разом із матірю, знаходиться на її повному утриманні.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частини 1 статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2009 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 14.05.2009 року до її повноліття (а. с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналогічні приписи містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Виходячи із системного аналізу положень ст. 192 СК України, зробленого у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року N 143цс13, зазначена стаття вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Наявність інших обставин не мають правового значення для перегляду розміру аліментів.

Звертаючись із позовом про зміну розміру аліментів позивач вказував на те, що на момент звернення до суду із позовом його матеріальне становище значно погіршилось, він працює на посаді інструктора-матроса у ГО «Асоціація українських мореплавців» з посадовим окладом у 1219 гривень, що є підставою для зменшення розміру аліментів. Крім того, згідно із рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.06.2014 року, яке було змінено апеляційним судом Одеської області від 22.04.2015 року, він має сплачувати аліменти на утримання своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/10 частин на кожного зі всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 22.04.2014 року (а. с. 7, 44-46).

Згідно до ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак вказані позивачем обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Так, згідно відомостей, які містяться у листі Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області від 30.12.2015 року за № 7574/9/15-32-11-01-13 вбачається, що ОСОБА_2 отримав заробітну плату за лютий 2014 року у розмірі 2438,00 гривень, за березень 2014 року 3657,00 гривень, за квітень 2014 року 3657,00 гривень, за січень 2015 року 3657,00 гривень, за лютий 2015 року 3657,00 гривень, за березень 2015 року 3817,00 гривень. Також повідомлено, що, згідно з інформацією АІС «Податковий блок» станом на 29.12.2015 року громадянин ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в ДПІ в Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, де обраховується його дохід від підприємницької діяльності.

З пояснень представника позивача вбачається, що на період 11 червня 2009 року (дату стягнення аліментів та визначення його розміру) ОСОБА_2 не працював, отже, при наявності вказаних відомостей можна дійти висновку, що його матеріальне становище на період 2015 року поліпшилось. Будь-яких доказів на підтвердження погіршення матеріального стану ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Сімейний стан ОСОБА_2 не змінився.

Наявність рішення апеляційного суду Одеської області від 22.04.2015 року, яким стягнуті аліменти на утримання батьків позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/10 частин на кожного зі всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 22.04.2014 року не може бути підставою для зменшення суми аліментів на утримання дитини, яка визначена судом.

Закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб та встановлені вище обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги носять описовий характер і не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

При зазначених обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2015 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права підстав для його скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

ОСОБА_7