Ухвала суду № 55272286, 28.01.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №480/1710/15-к 28.01.2016 28.01.2016 28.01.2016

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

28 січня 2016 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М., вивчивши апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_1 на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2015 року відносно ОСОБА_2, ухвалений в кримінальному провадженні № 42015150410002092, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2015 року

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 405 ч. 3 КК України, за якою призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки, з покладенням обовязків не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти їй про зміну місця проживання, роботи відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

Не погодившись з вироком, прокурор подав апеляційну скаргу, в який порушує питання про скасування вироку суду 1 інстанції, ухвалення свого вироку судом апеляційної інстанції та призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Однак, подана прокурором апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 396 ч. 2 п. 4 КПК України, згідно з якими в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Зі змісту цих вимог закону слідує, що апеляційна скарга не повинна містити суперечності, а позиція апелянта повинна бути чіткою і належним чином обґрунтованою нормами матеріального та процесуального права (залежно від характеру вимог апелянта).

___________

провадження № 11-кп/784/148/16

категорія: ст. 405 ч.3 КК України

Відповідно до положень ст. 420 КПК України є самостійними підставами для скасування вироку суду 1 інстанції судом апеляційної інстанції та ухвалення свого вироку: необхідність застосування більш суворого покарання (передбачена п. 2 ч. 1) та неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання (передбачена п. 4 ч.1).

Апеляційна скарга містить посилання як на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого, так і неправильне застосування судом 1 інстанції закону України про кримінальну відповідальність (ст.ст. 50, 65, 66, 75 КК України). Разом з тим, апелянт просить призначити обвинуваченому таке ж саме покарання, яке йому і призначено за ст. 405 ч.3 КК України за оскаржуваним вироком у виді позбавлення волі на строк 5 років.

За змістом апеляційної скарги апелянт також не погоджується зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. При цьому, апелянт наголошує на тому, що судом не наведено сукупності обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Однак, посилання апелянта в цій частині не стосуються передбачених законом підстав для застосування ст. 75 КК України. Крім того, апеляційна скарга не містить вимоги у сенсі положень п. 4 ч.1 ст. 420 КПК України.

Посилається апелянт й на невідповідність висновків суду 1 інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, вказуючи на те, що не підтверджено факт нанесення потерпілим ОСОБА_3 ударів гумовою палицею обвинуваченому ОСОБА_2 (зазначена обставина міститься в формулюванні обвинувачення ОСОБА_2, визнаного судом доведеним). З цього приводу апелянт також вказує, що суд у вироку безпідставно розцінив як незаконну поведінку потерпілого, що створила умови для виникнення злочину. Однак, апеляційна скарга не містить вимоги стосовно цієї частини формулювання обвинувачення ОСОБА_2, визнаного судом доведеним.

Відповідно до вимог ст. 404 ч.1 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Однак, вище вказані недоліки апеляційної скарги прокурора позбавляють можливості конкретно визначити межі апеляційної скарги, що унеможливлює її розгляд по суті та прийняття рішення судом апеляційної інстанції відповідно до визначених законом повноважень.

Виходячи з викладеного, апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. 399 ч.1 КПК України

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_1 на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2015 року відносно ОСОБА_2 - залишити без руху.

Встановити прокурору строк до 12 лютого 2016 року для усунення недоліків апеляційної скарги, вказаних в мотивувальній частині даної ухвали.

Розяснити прокурору, що у разі не усунення ним недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, вона буде йому повернута.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати прокурору військової прокуратури Миколаївського гарнізону ОСОБА_1

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_4