Вирок № 55262416, 25.06.2015, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

буд. 93 м. м. Камянка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровський район Запорізька область Україна 71304

Справа № 318/3177/14-к

Номер провадження №1-кп/318/7/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015м. Камянка-Дніпровська

Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Васильченка В.В.; при секретарі Крук О.В.; за участю: прокурора Тарабукіна Є.Ю., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014080260000874 від 04.08.2014 р., які надійшли з обвинувальним актом, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засудженого: 16.08.2010 р. Іванівським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. 1, 296 ч. 1, 70 КК України до 1 року позбавлення волі; звільнений 22.03.2011 року по відбуттю строку покарання; 08.05.2012 року Іванівським районним судом Херсонської області за ст. 125 ч. 1, 129 ч. 1 КК України до 4 місяців арешту,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, який раніше був засуджений 16.08.2010 р. Іванівським районним судом Херсонської області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України до 1 року позбавлення волі, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята та не погашена, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову повторно вчинив корисливий умисний злочин за наступних обставин.

04 серпня 2014 року, приблизно о 10:00 год., ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, умисно, таємно, із корисливих мотивів, через незачинену хвіртку проник на територію домоволодіння по вул. Горького, 120 в с. Водяне Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, потім через відчинені вхідні двері проник до житлового металевого вагончика, який розміщений на вказаному подвір'ї, звідки скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Самсунг» в корпусі червоного кольору, вартістю 250 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 260 грн. Після чого, вийшовши з металевого вагончика, ОСОБА_2 відніс викрадене майно до автомобіля таксі на якому приїхав.

Окрім цього, ОСОБА_2, 04.08.2014 р., у цей же час, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи повторно з корисливих спонукань спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким з метою досягнення своєї мети, надав неправдиві відомості щодо істинної сутності вчинюваного злочину, а саме: спонукаючи останніх до примусу виконання цивільно-правових зобов'язань щодо господаря домоволодіння, розташованого за адресою: Запорізька обл., Кам'янсько-Дніпровський р-н, с. Водяне, вул. Горького, 120, перебуваючи на зазначеному подвір'ї став чинити активні дії, доводячи свій злочинний умисел до кінця. Так, ОСОБА_2, зустрівши на території вищевказаного подвір'я ОСОБА_6, застосовуючи щодо нього насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого в момент заподіяння, завдав два удари рукою, один в область обличчя і один в груди ОСОБА_6 В цей же час, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи у змові з ОСОБА_2, маючи намір до примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань ОСОБА_6, підтримали розпочаті ОСОБА_2 дії. Зокрема, ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 один удар рукою в обличчя, а ОСОБА_4 також застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, поштовхом правої руки в область шиї повалив ОСОБА_6 на спину і став утримувати його рукою за шию, та колінами ніг у живіт, обмеживши таким чином рух потерпілого та зменшивши розпочатий ним опір. В цей час, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою доведення свого умислу, підійшовши до лежачого на землі ОСОБА_6 та відкрито заволодів майном, а саме з кишені штанів потерпілого витягнув мобільний телефон марки «Нокіа 5228», вартістю 300 грн. в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 310 грн. Після вчинення зазначених злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зникли з викраденим з місця події.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у предявленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що 04.08.2014 року він приїхав до буд. № 120 по вул. Горького в с. Водяне забрати свої речі. Того дня він вживав спиртне, а саме горілку. Свою участь у крадіжці заперечує, оскільки до вагончика він не заходив, мобільний телефон брав ОСОБА_5, який і здав його до ломбарду.

Телефон у ОСОБА_6 він забрав, оскільки випив алкоголю (приблизно пляшку горілки на трьох), однак ОСОБА_6 не бив.

Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_2 його вина в інкримінованих йому злочинах підтверджується наступними доказами, добутими в ході судового розгляду, досліджених судом й оцінених у їх сукупності.

Так, допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 04.08.2015 року вона прийшла до дому і лягла спати. Проснулася від шуму і вийшовши на подвіря вона побачила як ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_4, а ОСОБА_2 забрав у нього мобільний телефон. Коли ОСОБА_2 та інші чоловіки покинули подвіря вона помітила, що у неї зник її телефон.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 04.08.2014 року він в с. Водяне, де працював по найму, виходив з балагану, як помітив, що якісь люди виходять з вагончика, де він проживав. Він їх зупинив. До нього одразу повернувся високий чоловік, як потім він дізнався, на імя ОСОБА_5, який його вдарив. Потім його вдарив чоловік на імя ОСОБА_4 і поваливши на долівку став його утримувати рукою за шию. ОСОБА_2 сказав, що у нього в кишені знаходиться телефон і підійшовши двічі його ударив, один раз в лице і другий в груди та дістав з кишені мобільний телефон. Також забрали і його цигарки. Як йому пояснили, телефон у нього забрали в рахунок якогось грошового боргу.

Свідок ОСОБА_4 суду повідомив, що він два дні працював разом з ОСОБА_2 по найму, випивав з ним пиво. Наступного дня ОСОБА_2 запропонував йому забрати його речі, і вони поїхали у с. Водяне до будинку по вул. Горького. Там він побачив ОСОБА_6, якого ОСОБА_2 вдарив, а він штовхнув ОСОБА_6 в груди та придавив колінами до землі після чого ОСОБА_2 забрав у того мобільний телефон. Також він бачив, як ОСОБА_2 заходив до вагончика, звідки вийшов з рюкзаком. Як йому пояснив ОСОБА_2, господар домоволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_6 його боржники, оскільки були винні йому гроші.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 04.08.2014 року він був у себе у дворі разом з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 і з ОСОБА_5 Він був на відстані близько 30 м від місця події і бачив як ОСОБА_4 звалив на землю ОСОБА_6, а ОСОБА_2 витяг у того телефон.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона безпосереднім свідком подій того дня не була, про те, що ОСОБА_6 побили дізналася від свого зятя ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 04.08.2014 року він прийшов на автовокзал придбати цигарки, й зустрів там свого знайомого ОСОБА_4. Вони там почали вживати горілку і трохи пізніше до них приєднався ОСОБА_2, з яким теж продовжили вживати горілку (випили 0,5 горілки і 2 л світлого пива на трьох). Він їм повідомив, що він працював у с. Водяне у господаря, де залишив свої речі, і який винен йому гроші. Він попрохав їх поїхати до нього та забрати у того його гроші. Вони взяли таксі і поїхали утрьох за вказаною ОСОБА_2 адресою. Вони зайшли у двір, а ОСОБА_2 одразу зайшов у вагончик, вийняв з шифанера рюкзак, і вийшов в руках з телефоном «Самсунг» червоного кольору. Він стояв поряд з відкритими дверима вагончика і все бачив. Потім він вийшов, коли назустріч з балаганів вийшов ОСОБА_6 Він вказав на нього, і сказав, що той винен йому гроші. Вони підійшли до ОСОБА_6 і він вдарив того долонею по обличчю. ОСОБА_2 сказав, що у ОСОБА_6 його телефон, і ОСОБА_9 завалив того на долівку і коліном придавив у груди, а ОСОБА_2 витяг з кишені ОСОБА_6, який лежав на спині, телефон. ОСОБА_2 перед тим як відібрати телефон декілька раз вдарив того. Як вони потім дізналися, це був працівник, а господар підійшов трохи пізніше і почав їх умовляти припинити безлад. ОСОБА_2 взяв рюкзак й телефон і вони сіли в таксі та поїхали в м. Камянка-Дніпровська. Вони приїхали в райцентр і ОСОБА_2 дав йому червоний телефон-розкладушку «Самсунг», щоб він його здав у ломбард і розрахувався за таксі, а телефон «Нокіа» залишився у ОСОБА_2, який потім міліція у нього вилучила у відділку. За виручені гроші вони збиралися поїхати в с. Первомаївку на Херсонщині, однак їх прямо з автобуса забрали співробітники міліції.

Винуватість ОСОБА_2 також підтверджується: протоколом предявлення особи до впізнання від 04.08.2014 р. де потерпілий ОСОБА_6 вказав на особу під № 3, в якій він впізнав ОСОБА_2 та пояснив його дії під час вчинення злочину (т. 2, а.с. 32-35); протоколом предявлення особи до впізнання від 04.08.2014 р. де потерпілий ОСОБА_6 вказав на особу під № 1, в якій він впізнав ОСОБА_5 та пояснив його дії під час вчинення злочину (т. 2, а.с. 36-39); протоколом предявлення особи до впізнання від 04.08.2014 р. де потерпілий ОСОБА_6 вказав на особу під № 3, в якій він впізнав ОСОБА_4 та пояснив його дії під час вчинення злочину ( т. 2, а.с. 40-43); протоколом огляду предмета від 04.08.2014 р., а саме, мобільного телефону марки «Нокіа 5228» (т. 2, а.с. 45-49); протоколом допиту від 30.10.2014 р. (т. 2, а.с. 172-175), в якому свідок ОСОБА_4 розповів про обставини вчиненого злочину ОСОБА_2

Згідно акту судово-психіатричної експертизи № 551 від 24.09.2014 р. ОСОБА_2 в період вчинення інкримінованого йому злочину ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував у стані алкогольного спяніння. А отже, він міг віддавати собі звіт про свої дії та керувати ними (т. 2, а.с. 134).

Показання свідка ОСОБА_8 суд до уваги не приймає, як такі, що не мають доказового значення, оскільки вона по суті справи нічого не пояснила, безпосереднім свідком злочину не була, дізнавшись про нього зі слів зятя.

Оцінюючи доказове значення усіх зазначених у даному вироку доказів, суд приходить до висновку про те, що всі вони у сукупності підтверджують місце та фактичні обставини вчиненого злочину, повно відображають послідовність дій ОСОБА_2

Аналізуючи показання ОСОБА_2 у судовому засіданні, суд вважає, що в частині заперечення обвинуваченим своєї вини, вони не відповідають дійсності і уявляють собою спробу полегшити свою участь та є обраним ним способом захисту від предявленого обвинувачення, яким він вправі скористатися. Такий висновок ґрунтується на аналізі досліджених доказів, які як усі в сукупності, так і кожний окремо підтверджують вірність суду про фактичні обставини справи, що викладені у вироку. Так, на думку суду, пояснення надані ОСОБА_2 в якості обвинуваченого, спростовуються показання свідків та потерпілих про обставини вчинення злочину, відповідають іншим доказам по справі. Зокрема, пояснення свідків і потерпілих повністю узгоджуються одне з одним, та спростовують показання обвинуваченого в частині його «непричетності» до вчиненого злочину.

Суд вважає також, що дані, які містяться в протоколі допиту від 30.10.2014 р. в ході якого ОСОБА_4 розповів про обставини вчиненого злочину; в протоколах предявлення особи для впізнання за фотознімками; в показаннях свідків, так і з обєктивно встановленими доказами та підтверджують і доповнюють обставини вчинених злочинів, і відповідають іншим доказам по справі.

Зважаючи на наведене, суд критично відноситься до заяви ОСОБА_2 щодо вчинення на нього під час досудового слідства тиску з боку процесуальних керівників Камянсько-Дніпровської міжрайонної прокуратури Запорізькій області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Такий висновок суду ґрунтується на результатах проведення перевірки по заяві обвинуваченого щодо можливих неналежних дій прокурорів, згідно якого факти вказані в повідомленні ОСОБА_2 обєктивного свого підтвердження не знайшли (т. 1, а.с. 211).

Дослідивши докази у їх сукупності, знаходячи обвинувачення доведеним, суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати: за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла і за ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у сховище та застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Обираючи міру покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь скоєних злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких згідно приписів ст. 12 КК України, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується посередньо, приймає до уваги відсутність претензій матеріального і морального характеру з боку потерпілих, часткове визнання ним своєї вини; визнає обставинами, які відповідно до приписів ст. 67 КК України обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, і вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей КК України. Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України помякшують покарання, судом не встановлено. Суд приймає до увагу також той факт, що ОСОБА_2 вчинив злочин, маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість, а отже не вбачає підстав для застосування приписів ст. 69 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Суд, вирішуючи питання щодо речових доказів та процесуальних витрат, керується приписами ст.ст. 100, 124 КПК України і стягує з обвинуваченого на користь держави грошові кошти, повязані з проведенням експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим і призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України у виді 4 років і 9 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_2, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років.

Речові докази по справі: паспорт громадянина України на імя ОСОБА_6 та мобільний телефон марки «Нокіа», які передані йому на зберігання, а також паспорт громадянина України на імя ОСОБА_3 й мобільний телефон марки «Самсунг», які передані їй на зберігання залишити у їх розпорядженні; паперовий конверт з слідами папілярних візерунків, долучений до кримінального провадження зберігати в матеріалах провадження.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь держави (рахунок № 31116115700009; Одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя /24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) 491 грн. 92 коп., повязаних з проведенням експертизи № 206 від 24.10.2014 р.

Засіб запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою. Зарахувати до строку відбування покарання терміни тримання під вартою за періоди з 07.08.2014 р. по 10.03.2015 р. та з 28.05.2015 р. по 25.06.2015 р.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя В.В. Васильченко