Рішення № 5526100, 30.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/22130.07.09 За позовомКиївської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Міністерства регіонального розвитку та будівництва України;

2. Державного підприємства "Проектний інститут Укрметротунельпроект",

м. Київ

доВідкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня", м. Київ

простягнення 1 258 107,17 грн.

За зустрічним

ПозовомВідкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня", м. Київ

ДоДержавного підприємства "Проектний інститут Укрметротунельпроект",

м. Київ

простягнення 276238,29 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від прокуратуриКоряжміна Г.М, Янікін В.В. пред. по довір.

Від позивача 1.Шовгенюк Г.О. - пред. по довір.

Від позивача 2.Дудар Є.В. - пред. по довір.

Від відповідачаГоловко І.І. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 1258107,17 грн. заборгованості, пені, штрафу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за Договором № 23/08/141-08 від 19.05.2008р. на виконання проектно-вишукувальних робіт, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобовязань та [умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 04.06.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2009р., розгляд справи було відкладено на 01.07.2009р., у звязку з неявкою представників відповідача.

30.06.2009р. до суду від відповідача по справі № 31/221 надійшла зустрічна позовна заява до ВАТ «Завод «Ленінська кузня»про стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2009р., розгляд справи було відкладено на 16.07.2009р. та прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісним позовом.

В судовому засіданні 16.07.2009р. оголошено перерву до 30.07.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позовні вимоги було мотивовано тим, що у 2008 році між Відповідачем та Позивачем-2 було укладено договір, відповідно до якого Позивач-2 зобовязався виконати на користь Відповідача певні проектно-вишукувальні роботи, а Відповідач прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до умов договору Позивачем-2 було виконано на користь Відповідача певні проектно-вишукувальні роботи, обумовлені договором на загальну суму 4 034 144, 40грн.

Натомість Відповідачем виконані роботи було оплачено частково, лише у розмірі 3 639 984, 63 грн.

Відповідні претензії Позивача-2 Відповідачем було залишено без задоволення.

З огляду на це, прокурор просив суд стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 985 660, 96 грн.. 99 093, 74 грн. пені, 68 996, 24 грн. штрафу, 12 015, 55 грн. процентів річних та 92 340, 68 грн. втрат від інфляції.

Надалі 15.07.2009 р. прокурором було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прокурор просив суд стягнути з з Відповідача основну заборгованість за договором 985 660, 56 грн., 117 962, 27 грн. пені, 21 228, 33 грн. процентів річних, 68 996, 24 грн. штрафу та 130 043, 75 грн. інфляційних.

У судовому засіданні представник прокуратури уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Позивач-1 у судовому засіданні позовні вимоги, заявлені прокуратурою у інтересах держави підтримав та просив суд позов задовольнити.

Позивач-2 у судовому засіданні позовні вимоги, заявлені прокуратурою у інтересах держави підтримав, подавши до суду клопотання про підтримку заяви про збільшення розміру позовних вимог від 15.07.2009 р., якою просив суд заявлені позовні вимоги прокуратури з урахуванням заяви про збільшення їх розміру задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та у порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву Відповідач вказував на те, що згідно акту звірки, підписаному між сторонами, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем-2 становить 394 159, 77 грн., а тому нарахована у позові сума пені, штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних не відповідає дійсності та не підлягає стягненню.

З огляду на це, Відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних відмовити.

Надалі Позивачем-2 було подано до суду письмові пояснення на відзив Відповідача на позовну заяву від 14.07.2009 р., яким Позивач-2 звернув увагу суду на те, що сума заборгованості у 394 159, 77 грн., як про це зазначається у відзиві Відповідача, не була погоджена сторонами у акті звірки заборгованості, а обліковується виключно за даними бухгалтерського обліку Відповідача, за даними бухгалтерського обліку Позивача-2 за Відповідачем обліковується заборгованість саме у тому розмірі, який вказано у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, що підтверджується відповідними доказами у справі. Сума пені, штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних були нараховані Відповідачу відповідно до положень договору та норм чинного законодавства України, і з огляду на це, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У процесі розгляду справи Відповідачем було подано зустрічний позов про стягнення штрафних санкцій. Зустрічні позовні вимоги було мотивовано тим, що відповідно до умов договору сторонами було встановлено строки та графік виконання Позивачем-2 на користь Відповідача певних проектно-вишукувальних робіт. Зокрема, сторонами було встановлено загальну вартість робіт, що підлягають виконанню, у розмірі 6 005 815, 44 грн. Натомість, Позивачем-2 було виконано роботи лише на суму 4 034 144, 40 грн., а отже, на думку Відповідача, з боку Позивача-2 існує неналежне виконання зобовязань щодо фактичного виконання робіт, а тому, відповідно до умов договору, Відповідач просив стягнути з Позивача-2 пеню за неналежне виконання зобовязань за договором у розмірі 276 238, 29 грн.

У судовому засіданні представник Відповідача зустрічні позовні вимоги підтримав та просив суд зустрічний позов задовольнити.

Представники прокуратури та Позивача-1 проти заявленого зустрічного позову заперечив, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник Позивача-2 проти заявлених зустрічних позовних вимог заперечив у повному обсязі та подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву. У своєму відзиві Позивач-2 зазначив про те, що неналежне виконання ним зобовязань за договором мало місце не з вини Позивача-2, а виключно у звязку з невиконанням Відповідачем своїх зобовязань в частині фінансування робіт, що виконуються за договором. Крім того, Відповідачем було порушено встановлені договором строки передачі авансу та строків надання вихідних даних на проектування, внаслідок чого граничний термін виконання робіт було відповідним чином перенесено відповідно до умов договору.

Крім того, ненадання архітектурно-планувального завдання та технічних умов взагалі позбавило Позивача-2 можливості здійснити подальше виконання обємів робіт за договором.

З огляду на це, Позивач-2 вважає зустрічні позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2008 року між Позивачем-2 та Відповідачем було укладено Договір №23/08/141-08 на виконання проектно-вишукувальних робіт (надалі «Договір», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до п. 1.1. якого Відповідач доручив, а Позивач-2 прийняв на себе виконання проектно-вишукувальних робіт (надалі «ПВР»): «Коригування проектів спорудження другого входу на станцію метрополітену «Вокзальна»Святошинсько-Броварської лінії та дільниці Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену м. Києва від станції «Вокзальна»до станції «Глибочицька».

Пунктом 1.2. Договору передбачалося, що зміст та обсяг роботи в цілому визначаються узгодженим Зведеним Кошторисом №23/08-П (додаток №1), який є невідємною частиною Договору.

Пунктом 1.4. Договору джерелом фінансування визначалися кошти замовника (Відповідача).

Згідно з п. 2.1. Договору за виконання ПВР Відповідач перераховує Позивачу-2 кошти у сумі 5004846, 20 грн., крім того ПДВ 20% - 1000969, 24 грн., всього 6005815, 44 грн.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Відповідач сплачує Позивачу-2 протягом 10 банківських днів з дати підписання Договору аванс у розмірі 30% від вартості ПВР, передбаченої п. 2.1. Договору, що складає 1 501 453 , 86 грн., крім того ПДВ 20% - 300290, 77 грн., всього 1801744, 63 грн.

Пунктами 2.3., 2.8. Договору встановлювалося, що аванс закривається поступово у відсотковому відношенні до обсягів виконаних ПВР згідно актів здачі-приймання робіт за етапами Календарного плану. Оплата здійснюється Відповідачем поетапно згідно актів здачі-приймання робіт протягом 5 банківських днів з дня їх підписання обома сторонами.

Розділом 3 Договору сторонами було встановлено порядок виконання, передачі та приймання робіт, відповідно до якого Позивач-2 розпочинає виконання робіт тільки після підписання Договору уповноваженими представниками сторін та за умови перерахування Відповідачем попередньої оплати авансу, передбаченого у п. 2.2. Договору (п. 3.1.). Позивач-2 виконує ПВР згідно з вимогами завдання на проектування та державних будівельних норм і правил у встановлені Календарним планом строки (п. 3.2.). Документація видається Позивачу-2 у 4 примірниках. (п. 3.3.). Після закінчення робіт у цілому Позивач-2 передає Відповідачу комплект документації за накладною та остаточний акт здачі-приймання ПВР (п. 3.4.). Відповідач зобовязаний розглянути прийняту документацію і протягом 20 календарних днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт та передати його Позивачу-2 або мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком необхідних доробок. (п. 3.5.). У разі виявлення в процесі приймання-передачі проектно-кошторисної документації недоліків у виконаних роботах Відповідач вправі вимагати усунення виявлених недоліків Позивачем-2, а Позивач-2 зобовязаний їх усунути, якщо недоліки виникли з його вини (п.3.6.).

Зазначений Договір було підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками ( 19.05.2008 р. ) вказаних юридичних осіб.

Додатком №1 до Договору сторонами було затверджено Зведений кошторис №23/08-ІІ на проекті та вишукувальні роботи найменування будівництва: Коригування проектів спорудження другого входу на станцію метрополітену «Вокзальна»Святошинсько-Броварської лінії та дільниці Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену м. Києва від станції «Вокзальна»до станції «Глибочицька»(надалі «Зведений кошторис»), відповідно до якого загальну вартість робіт за зведеним кошторисом було встановлено у розмірі 5004846, 20 грн.

Додатком №2 до Договору сторонами було затверджено Протокол узгодження договірної ціни за роботи, що виконуються, відповідно до якого загальний розмір робіт, що підлягали виконанню за Договором, встановлювався у розмірі 6005815, 44 грн. з ПДВ.

Додатком №3 до Договору сторонами було затверджено Календарний план робіт (надалі «Календарний план», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до якого роботи підлягали завершенню через 5 місяців після оплати авансу та надання усіх вихідних даних.

21.05.2008 р. Відповідачем було перераховано Позивачу-2 грошові кошти за Договором у вигляді авансу у сумі 1400000, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

23.06.2008 р. Відповідачем було перераховано Позивачу-2 грошові кошти за Договором у вигляді авансу у сумі 401744, 63 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

05.06.2008 р. Головним інженером КП «Київський метрополітен»було затверджено Технологічні та технічні вимоги на розробку проекту будівництва другого входу на станцію метро «Вокзальна»(копія вимог є у матеріалах справи).

27.06.2008 р. сторонами було підписано Акт №103 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (надалі «Акт №103», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до якого Позивачем-2 було виконано робіт за Договором на загальну суму 1366057, 20 грн. з ПДВ, частка авансу, яка закривається у відсотковому відношенні до обсягу виконаних робіт 409816, 80 грн., сума до сплати 956240, 40 грн., та визначено залишок незакритого авансу 1391927, 83 грн.

06.08.2008 р. Першим заступником Голови Київської міської державної адміністрації Бассом Д. Я. було затверджено Завдання на проектування (доповнення №2 до завдання на проектування, затвердженого заступником Голови Київської міської державної адміністрації 03.07.2000 р.) будівництва другого входу на станцію метро «Вокзальна»(район примикання вулиці Комінтерну до Вокзальної площі) (копія Завдання є у матеріалах справи).

19.08.2008 р. сторонами було підписано Акт №134 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (надалі «Акт №134», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до якого Позивачем-2 було виконано робіт за Договором на загальну суму 1260000, 00 грн. з ПДВ, частка авансу, яка закривається у відсотковому відношенні до обсягу виконаних робіт 378000, 00 грн., сума до сплати 882000, 00 грн., та залишок незакритого авансу 1013927, 83 грн.

25.09.2008 р. сторонами було підписано Акт №149 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (надалі «Акт №149», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до якого Позивачем-2 було виконано робіт за Договором на загальну суму 67598, 40 грн. з ПДВ, частка авансу, яка закривається у відсотковому відношенні до обсягу виконаних робіт 20280, 00 грн., сума до сплати 47318, 40 грн., та залишок незакритого авансу 993647, 83 грн.

30.09.2008 р. сторонами було підписано Акт №158 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (надалі «Акт №158», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до якого Позивачем-2 було виконано робіт за Договором на загальну суму 446400, 00 грн. з ПДВ, частка авансу, яка закривається у відсотковому відношенні до обсягу виконаних робіт 133920, 00 грн., сума до сплати 312480, 00 грн., та залишок незакритого авансу 859727, 83 грн.

24.10.2008 р. сторонами було підписано Акт №163 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (надалі «Акт №163», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до якого Позивачем-2 було виконано робіт за Договором на загальну суму 351906, 00 грн. з ПДВ, частка авансу, яка закривається у відсотковому відношенні до обсягу виконаних робіт 105571, 80 грн., сума до сплати 246334, 20 грн., та залишок незакритого авансу 754156, 03 грн.

31.10.2008 р. сторонами було підписано Акт №167 здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції (надалі «Акт №167», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до якого Позивачем-2 було виконано робіт за Договором на загальну суму 542182, 80 грн. з ПДВ, частка авансу, яка закривається у відсотковому відношенні до обсягу виконаних робіт 162654, 84 грн., сума до сплати 379527, 96 грн., та залишок незакритого авансу 591501, 19 грн.

30.07.2008 р. Відповідачем було перераховано Позивачу-2 грошові кошти за виконані за Договором роботи у сумі 400000, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

10.09.2008 р. Відповідачем було перераховано Позивачу-2 грошові кошти за виконані за Договором роботи у сумі 1 200000, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

18.09.2008 р. Відповідачем було перераховано Позивачу-2 грошові кошти за виконані за Договором роботи у сумі 238 240, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

22.10.2008 р. Позивачем-2 було направлено Відповідачу лист №К-13/1017 (копія з доказом отримання є у матеріалах справи), яким Позивачем-2 було направлено Відповідачу листи для отримання технічних умов.

26.02.2009 р. Позивачем-2 було направлено Відповідачу претензію про сплату суми боргу за виконання ПВР за Договором за №К-16/138 (копія претензії з доказом вручення є у матеріалах справи), якою Позивач-2 вимагав від Відповідача якнайшвидше оплатити суму боргу за виконані за Договором роботи з урахуванням пені, 3% річних, інфляційних у сумі 1260595, 20 грн.

02.07.2009 р. Позивачем-2 було направлено Відповідачу лист №К-13/344 (копія є у матеріалах справи), яким Позивач-2 просив Відповідача отримати архітектурно-планувальне завдання та технічні умови на підключення обєкту до інженерних мереж міста.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду на виконання проектних та пошукових робіт, а тому правовідносини, які виникають між сторонами за Договором, підлягають регулюванню нормами чинного законодавства України, зокрема параграфом 4 глави 61 Цивільного кодексу України (надалі «ЦК України»).

Згідно з ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зобовязаний, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом, а також надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність»для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку вихідних даних на проектування; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Ч. 1 ст. 5 Закону України «Про архітектурну діяльність»(у редакції, яка діяла на момент укладення Договору та виконання робіт Позивачем-2) передбачено, що розроблення проектів (проектування) об'єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать: архітектурно-планувальне завдання; завдання на проектування; технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури.

Вихідні дані складаються на підставі затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, а також відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 8 ст. 5 Закону України «Про архітектурну діяльність»(у редакції, яка діяла на момент укладення Договору та виконання робіт Позивачем-2) передбачалося, що порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, а також розмір плати за видачу архітектурно-планувального завдання визначаються Кабінетом Міністрів України

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 р. №2328 (була чинною на момент укладення Договору та виконання робіт Позивачем) було затверджено Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу (надалі «Порядок»).

Відповідно до норм п. 2 Порядку станом на момент укладення Договору та виконання Позивачем-2 робіт він був обовязковим для органів містобудування та архітектури та їх госпрозрахункових підрозділів, які здійснюють підготовку архітектурно-планувального завдання; юридичних осіб усіх форм власності та їх структурних підрозділів, які здійснюють підготовку технічних умов (далі - організації, які надають технічні умови); замовників, проектувальників, підрядників, будівельників, інших юридичних та фізичних осіб, які провадять містобудівну та архітектурну діяльність, незалежно від форми власності.

Згідно з п. 3 Порядку замовником визначалася юридична чи фізична особа, яка укладає договір (контракт) на проектування або будівництво об'єкта архітектури, видає завдання на проектування у складі вихідних даних, контролює хід їх виконання і здійснює інші функції згідно з чинними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4 Порядку на момент укладення Договору та виконання Позивачем-2 робіт за Договором архітектурно-планувальне завдання та технічні умови підлягали розробці та видачі замовнику. Згідно з п.п. 13-14 Порядку станом на момент укладення Договору та виконання Позивачем-2 робіт під архітектурно-планувальним завданням розумівся комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів фізичних та юридичних осіб при розташуванні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці. Архітектурно-планувальне завдання надається на проектування об'єктів архітектури (будинків і споруд житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплексів, об'єктів благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва) для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації (крім пам'яток історії та культури), капітального ремонту (далі - будівництво).

Відповідно до п. 17 та п. 19 Порядку на момент укладення Договору та виконання Позивачем-2 робіт за Договором під технічними умовами розумівся комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло-, енерго-, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної безпеки, а також особливих умов. Перелік технічних умов щодо інженерного забезпечення конкретного об'єкта архітектури визначається в архітектурно-планувальному завданні. Виконання технічних умов визнавалося обов'язковим для всіх замовників, проектувальників та будівельників.

У технічних умовах підлягали зазначенню: основні відомості, в тому числі найменування та адреси об'єкта архітектури, замовника, проектувальника, вид будівництва, нормативні терміни проектування і будівництва; джерела водо-, тепло-, енерго-, газопостачання; місце приєднання до відповідних інженерних мереж, вимоги до обладнання вузлів приєднання; основні розрахункові інженерні параметри об'єкта архітектури, визначені у п. 19 Порядку.

Проектування, склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва було визначено Державними будівельними нормами ДБН А. 2.2.-3-2004, затвердженими наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 20.01.2004 р. №8 (надалі «ДБН»).

Зазначені норми ДБН встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі - об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі - будівництво).

Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єктами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Згідно з п. 2.2. ДБН проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт. До складу вихідних даних належать: архітектурно-планувальне завдання (АПЗ); технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ); завдання на проектування; інші вихідні дані.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України проектувальник без наявних вихідних даних, зокрема архітектурно-планувального завдання, завдання на проектування, а також технічних умов, не мав можливості та права здійснювати виконання відповідних проектно-вишукувальних робіт.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з положень п. 3.1. Договору, а також Календарного плану, початок виконання робіт був визначений сторонами вказівкою на подію, яка неминуче має настати, а саме: підписання Договору та перерахування Відповідачем суми попередньої оплати (авансу) у повному обсязі.

Крім того, відповідно до положень Календарного плану сторонами було встановлено додаткову вказівку на подію, яка необхідно настане, а саме: передачу усіх вихідних даних на проектування Відповідачем на користь Позивача-2.

Положеннями п. 2.2. Договору передбачалося, що Відповідач зобовязаний перерахувати аванс у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дати укладення Договору. Договір було укладено 19.05.2008 р., що підтверджується датою підписання Договору, зазначеною у розділі 10 та не заперечується сторонами. Таким чином, Відповідач зобовязаний був здійснити перерахування авансу у повному обсязі у строк не пізніше 02.06.2008 р.

Відповідно до виписки з банківського рахунку аванс було перераховано Відповідачем у повному обсязі лише 23.06.2008 р. Таким чином, судом встановлено, що з боку Відповідача має місце порушення строків сплати авансу на 20 календарних днів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, завдання на проектування було надано Позивачу-2 Відповідачем лише 06.08.2008 р., що не заперечується сторонами у справі та підтверджується наявними у ній доказами. Архітектурно-планувальне завдання та технічні умови надані Відповідачем Позивачу-2 не були, доказів зворотного до суду сторонами не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні, хоча, як свідчать матеріали справи, зокрема, лист Позивача-2 від 22.10.2008 р. №К-13/1017, Позивачем було у повному обсязі виконано свої зобовязання щодо передачі Відповідачу усіх документів, необхідних для отримання архітектурно-планувального завдання та технічних умов, зокрема, опитувальних листів, а також інших матеріалів для отримання АПЗ.

Таким чином, суд приходить до висновку ,що з боку Відповідача має місце невиконання зобовязання за Договором у частині передачі Позивачу-2 вихідної документації на проектування, з чим сторонами згідно з положеннями п. 3.1. Договору та Календарного плану було повязано початок та строки виконання проектних робіт Позивачем-2.

Згідно з ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Актів №№103, 134, 149, 158, 163, 167, Позивачем-2 було виконано проектні роботи за Договором на загальну суму 4034144, 40 грн., і зазначені роботи було прийнято Відповідачем без зауважень, будь-яких вимог або заперечень стосовно таких робіт, а також стосовно змісту вищезазначених Актів Відповідачем висловлено не було, акти було оформлено сторонами належним чином відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства, доказів зворотного до суду не надавалося.

Таким чином, Відповідач згідно з п. 2.8. Договору зобовязаний був здійснити у повному обсязі оплату за виконані роботи поетапно протягом 5 банківських днів після підписання відповідного акту сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, виписки з банківського рахунку, Відповідачем було оплачено виконані Позивачем-2 за Договором роботи лише на суму 3639984, 63 грн., у тому числі на суму авансу 1801744, 63 грн., та на суму власне оплати робіт 1838240, 00 грн.

Твердження Відповідача про те, що розмір заборгованості за виконані роботи становить 394159, 77 грн. суд до уваги не приймає, оскільки у Акті звірки, на який посилається Відповідач як на підставу своїх заперечень, встановлено розмір заборгованості за вже виконані Позивачем-2 роботи, невикористана частина авансу у розмірі 591501, 19 грн. фактично є такою, що за даними обліку Відповідача помилково зарахована в рахунок оплати за виконані ПВР, оскільки згідно з п. 2.3. сума такого авансу підлягає закриттю поступово у відсотковому відношенні до обсягу виконаних ПВР за етапами Календарного плану згідно актів здачі-приймання робіт. З матеріалів справи вбачається, що Договір між сторонами є чинним, зобовязання за ним не припинено, Договір не розірваний сторонами в установленому порядку та не визнаний недійсним, і доказів зворотного до суду сторонами не надавалося.

Таким чином, з боку Відповідача має місце порушення зобовязання за Договором в частині оплати виконаних робіт на суму 985660, 96 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені ст. 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 зазначеної статті у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

П. 4.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобовязань Позивач-2 та Відповідач несуть майнову відповідальність згідно умов Договору та норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.3. Договору у разі порушення Відповідачем термінів оплати за виконану роботу, Відповідач сплачує Позивачу-2 пеню у розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату зарахування пені.

Крім того, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Також, ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з положень Статуту Відповідача-2, Відповідач-2 є державним підприємством, яке належить до державного сектору економіки. Згідно з розрахунком суми позовних вимог, який міститься у додатку до позовної заяви за первісним позовом та заяви про збільшення позовних вимог, сума прострочення виконання Відповідачем свого зобовязання за Договором в частині оплати виконаних робіт становить більш ніж 30 календарних днів за кожним з Актів.

Тому суд вирішує, що позовні вимоги за первісним позовом у частині стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних, штрафу у розмірі 7% від вартості виконаних робіт, за якими допущено прострочення виконання зобовязання в частині оплати та інфляційних є законним та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Твердження Відповідача про те, що штраф у розмірі 7% від вартості виконаних робіт, за якими допущено прострочення виконання зобовязання в частині оплати стосується виключно внутрішньогосподарських зобовязань суд до уваги не приймає, оскільки таке твердження не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

З приводу зустрічних позовних вимог Відповідача за зустрічним позовом, то Господарський суд міста Києва зазначає наступне.

Як було встановлено судом у процесі розгляду справи та зазначалося вище, сторонами відповідно до положень п. 3.1. Договору та Календарного плану сторонами виконання Позивачем-2 свого зобовязання за Договором у частині виконання робіт повязувалося з виконанням Відповідачем свого зобовязання в частині перерахування авансу у повному обсязі, а також передання вихідної документації на проектування.

Наявними у справі доказами підтверджується факт порушення Відповідачем стоків сплати авансу на 20 календарних днів, а також факт передачі Відповідачем завдання на проектування лише 06.08.2008 р. Архітектурно-планувальне завдання та технічні умови не було передано Відповідачем на користь Позивача-2 взагалі, і доказів зворотного сторонами до суду не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на сьогоднішній день Відповідачем не було належним чином та у повному обсязі передано Позивачу-2 вихідні дані на проектування, на підставі яких Позивач-2 мав виконувати передбачені Договором роботи.

Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобовязання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України у звязку з не переданням Відповідачем належним чином та у повному обсязі Позивачу-2 вихідних даних на проектування, на підставі яких Позивач-2 повинен був виконувати передбачені Договором роботи, Позивач-2 мав право не починати виконання ПВР за Договором, а розпочаті ПВР зупинити.

Відповідно до положень п. 4.2. Договору у разі порушення терміну виконання робіт з вини Позивача-2, Позивач-2 сплачує Відповідачу пеню у розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату зарахування пені.

За умовами Договору, обовязковою умовою нарахування пені за прострочення виконання зобовязання Позивача-2 за Договором є факт наявності вини Позивача за таке невиконання.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до норм чинного законодавства України Позивач-2 без наявних вихідних даних, зокрема архітектурно-планувального завдання, завдання на проектування, а також технічних умов, не мав можливості та права здійснювати виконання відповідних проектно-вишукувальних робіт у обсязі, передбаченому Договором.

З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що невиконання Позивачем-2 своїх зобовязань за Договором, а також прострочення виконання Позивачем-2 частини робіт за Договором, було спричинено неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань за Договором у частині сплати авансу, а також передачі вихідних даних на проектування, а отже вина Позивача-2 у порушенні зобовязання за Договором відсутня, і не доведена . До того ж доказів зворотного сторонами до суду не надано.

Відповідно до норм ст. 32 ГПК України господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору на підставі доказів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, подаючи до суду відповідні докази.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує, що позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону та є безпідставними.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі та відмовляє Відповідачу у задоволенні його зустрічного позову та згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог за первісним позовом.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 538, 610-612, 625, 887-889 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-5 Закону України «Про архітектурну діяльність»у редакції станом на 25.12.2008 р., ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 32, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 14312364) на користь Державного підприємства «Проектний інститут «Укрметротунельпроект»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 21, к. 1; ідентифікаційний код 01388443) заборгованість у розмірі 985660, 56 (девятисот пятдесяти восьми тисяч шестисот шістдесяти грн. 56 коп.) гривень.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 14312364) на користь Державного підприємства «проектний інститут «Укрметротунельпроект»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 21, к. 1; ідентифікаційний код 01388443) пеню у розмірі 117962, 27 (ста сімнадцяти тисяч девятисот шістдесяти двох грн. 27 коп.) гривень.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 14312364) на користь Державного підприємства «проектний інститут «Укрметротунельпроект»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 21, к. 1; ідентифікаційний код 01388443) 21228, 33 (двадцять одну тисячу двісті двадцять вісім грн. 33 коп.) процентів річних.

5.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 14312364) на користь Державного підприємства «проектний інститут «Укрметротунельпроект»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 21, к. 1; ідентифікаційний код 01388443) штраф за порушення строків виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 68996, 24 (шістдесяти восьми тисяч девятисот девяноста шести грн. 24 коп.) гривень.

6.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 14312364) на користь Державного підприємства «проектний інститут «Укрметротунельпроект»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 21, к. 1; ідентифікаційний код 01388443) 130043, 75 (сто тридцять тисяч сорок три грн. 75 коп.) гривень інфляційних.

7.У задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 14312364) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 276238, 29 (двохсот сімдесяти шести тисяч двохсот тридцяти восьми грн. 29 коп.) гривень відмовити.

8.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Н. І. Качан