Ухвала суду № 55260002, 26.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 січня 2016 року м. Київ К/800/53563/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Вербицька О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року

у справі № 826/14563/15

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вог трейдинг»доМіжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпровизнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В :

Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року у справі № 826/14563/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2015 року касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

В свою чергу, скаржник, на виконання вимог вищевказаної ухвали, надав до Вищого адміністративного суду України клопотання про звільнення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Таким чином, станом на день винесення даної ухвали, недоліки вищевказаної касаційної скарги не усунуті.

Згідно з ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та у зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 25.12.2015 року, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення вищевказаної касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року у справі № 826/14563/15.

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Міжрегіональному головному управлінню Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Суддя Вищого

адміністративного О.В. Вербицька

суду України