Вирок № 55256208, 27.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/7529/15-к Головуючий у І інстанції Линник В. Я.Провадження № 11-кп/780/46/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 27.01.2016

ВИРОК

Іменем України

27 січня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Левчука О.Д.,

суддів Дриги А.М., Габрієля В.О.

за участю секретаря судового засідання Берлінової Т.В.

прокурора Ляшенка Р.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12015110040002153 за апеляційними скаргами заступника прокурора Київської області Стося С.П. та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23 листопада 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 27.04.1999 вироком Миколаївського районного суду Львівської області за ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 222, ст. 42 КК України до позбавлення волі строком 5 років з конфіскацією майна; 04.07.2007 вироком Миколаївського районного суду Львівської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 6 років з конфіскацією майна; 13.03.2014 вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 309, 75 КК України до 5 років позбавлення волі із встановленням іспитового строку терміном на 3 роки, -

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 4 ( чотирьох ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі. На підставі ч.3 ст. 78 та ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 13.03.2014 Ірпінського міського суду Київської області та призначено покарання у виді 5 ( пяти ) років позбавлення волі.

Вироком вирішено питання про речові докази по справі.

Колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду ОСОБА_2, будучи раніше судимим за злочини проти власності, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за грабіж, на шлях виправлення не став та 07.08.2015 р. приблизно о 06 год 30 хв (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись за місцем свого проживання, в приміщенні кухні будинку №24/4 по вул. Новооскольська в м. Ірпінь Київської області, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Microsoft Lumia 535» вартістю 2 435,00грн., який лежав на дивані в приміщенні кухні. Після цього ОСОБА_2 залишив місце скоєння злочину та вказаним майном розпорядився на власний розсуд, а саме здав телефон до відділення №59 Повного товариства «ОСОБА_6 Кредит» (код ЄРДПУ 36283290), що за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове шосе, 16, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку загальну суму 2 435,00 грн.

В апеляційній скарзі прокурор простить вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2015 стосовно ОСОБА_2 скасувати в частині призначеного покарання у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок за яким ОСОБА_2. визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підстав ст. 71 КК України остаточне покарання визначити шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком суду невідбутої частини покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 13.03.2014 та призначити покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на ту обставину, що суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за останнім вироком призначив остаточне покарання за сукупністю вироків, яке не є більшим від покаранням, призначеного за попереднім вироком суду, чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

В апеляційній скарзі обвинувачений, не оспорюючи вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, оскільки вважає його занадто суворим та призначити йому покарання за вчинений злочин у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та просили задовольнити вимоги апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження щодо особи обвинуваченого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Оскільки фактичні обставини справи, що встановлені судом, кваліфікація дій обвинуваченого, докази, якими суд обґрунтовує вину обвинуваченого учасниками процесу, не оскаржуються, тому апеляційний суд відповідно до вимог ст. 404 КПК України не перевіряє їх і не дає їм юридичної оцінки.

Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого, стосовно скасування вироку суду в частині призначеного покарання та призначенням йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, не є обґрунтованим та таким що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому не підлягає до задоволення.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки вони відповідають вимогам кримінального законодавства.

Так відповідно до вимог ст. 71 КК України при застосуванні правил даної норми закону судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Цих вимог закону судом першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_2 дотримано не було, а тому вирок суду в частині призначеного покарання слід скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок, яким покарання ОСОБА_2 повинно призначатись з врахуванням сукупності вироків на підставі ст. 71 КК України.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та помякшують покарання, характеризуючи данні обвинуваченого.

Суд також вважає за необхідне застосувати положення ст. 72 ч.5 КК України із змінами, внесеними згідно із ЗакономУкраїни № 838-VIII від 26.11.2015.

Керуючись ст. ст.404,407,420КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області Стося С.П. задовольнити.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

ВирокІрпінського міського суду Київської області від 23 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставіст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 13.03.2014 остаточно визначити ОСОБА_2 5 років 2 місяці позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 попереднє увязнення з 21.10.2015 по 27.01.2016 з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

На вирок апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення вироку.

Судді Левчук О.Д. Дрига А.М. Габрієль В.О.