ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2016 р. Справа № 818/3454/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р. по справі № 818/3454/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування» «Насосенергомаш» (далі по тексту - позивач, ПАТ «СЗНЕМ» «Насосенергомаш»), звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харкові Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Харкові ГУ ДФС у Сумській області), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 року № 0001282203 про донарахування податку на прибуток від доходів нерезидента в сумі 945916,50 грн., в тому числі 749001,00 грн. основного платежу та 196915,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 р. по справі № 818/3454/15 у задоволенні Публічного акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування» «Насосенергомаш» до Державної податкової інспекції у м.Харкові Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001282203 від 15.06.2015 р. - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 р. по справі № 818/3454/15; прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ «СЗНЕМ» «Насосенергомаш».
В апеляційній скарзі та надісланих письмових поясненнях вказав на те, що податковий орган помилково тлумачить норми міжнародного договору та Податкового кодексу України щодо оподаткування доходу, що виплачується на користь нерезидента, оскільки в силу ст. 160 Податкового кодексу України, оподаткування такого доходу здійснюється на підставі міжнародного договору, а саме Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації, яка дозволяє оподаткування такого доходу в країні нерезидента на користь якого виплачується дохід та надає право платнику податку - резиденту як оподатковувати, так і звільняти від оподаткування доходи від авторських прав і ліцензій, які сплачуються на користь нерезидента. Вважає, що ПАТ «СЗНЕМ» «Насосенергомаш», як податковий агент, має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшити ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, а сума доходу повинна бути оподаткована в країні нерезидента, тому ним правомірно застосовано нульову ставку. Отже, з викладених підстав вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 року № 0001282203 є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Надіслав клопотання з проханням розглянути справу у відсутність його представника.
Відповідач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає, що підстави для скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 р. по справі № 818/3454/15 відсутні, виходячи з того що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи. Стверджує про порушення ПАТ «СЗНЕМ» «Насосенергомаш» п. 103.1 ст. 103, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України та ст. 12 Угоди між Урядом України та Урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995 року, оскільки позивачем невірно застосовано п. п. 1 та 2 Угоди щодо можливості оподаткування доходу як в державі, в якій вони виникають, так і в державі нерезидента - отримувача доходу. Пояснив, що вказані пункти Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох Договірних Держав здійснюватиметься оподаткування доходу, одержаного у вигляді роялті. Цими двома пунктами встановлюється компромісне рішення двох держав, яке обумовлює оподаткування роялті у країні-резиденції, але залишає країні - джерелу доходу право оподаткування таких доходів, якщо це передбачено її податковим законодавством, але це право обмежується встановленою граничною ставкою. Таким чином, посилаючись на викладені доводи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 10.03.2015 року по 15.05.2015 року ДПІ у м. Сумах проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «СЗНЕМ «Насосенергомаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 22.05.2015 року № 1252/2202/25785448/16 (а.с.10-80).
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 103.1 ст. 103, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України та ст. 12 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995 року, що виявилось у заниженні податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України на загальну суму 749001,00 грн. та порушенні строків сплати до бюджету податку з доходів нерезидентів в сумі 38661,04 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 року № 0001282203, яким ПАТ «СЗНЕМ «Насосенергомаш» донараховано податку на прибуток від доходів нерезидента в сумі 945916,50 грн., в тому числі 749001,00 основного платежу та 196915,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.81).
Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2015 року № 0001282203, ПАТ «СЗНЕМ «Насосенергомаш» звернулось до суду з даним позовом про його скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, а також з правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про необхідність сплати ПАТ «СЗНЕМ» «Насосенергомаш» податку у розмірі 10% загальної суми доходів, відповідно до п.2 ст.12 Угоди між урядом України та Урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування.
Колегія суддів вважає такі висновки контролюючого органу хибними, з огляду на наступне.
Колегія суддів зазначає, що роялті, тобто дохід від авторських прав та ліцензій, що виплачується на користь нерезидента із джерелом їх походження з України підлягає оподаткуванню згідно ст. 160 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Відповідно до п. 160.2. ст. 160 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
08.02.1995р. між Урядом України та Урядом Російської Федерації була підписана Угода про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікована Законом України від 6 жовтня 1995 року № 369/95-ВР, яка набрала чинності 03.08.1999р (далі по тексту - Угода).
Відповідно до ст. 12 вищевказаної Угоди, доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10 процентів загальної суми доходів.
Таким чином, вбачається, що положення даної Угоди також дають право платнику податку - резиденту (Позивачу) як оподатковувати, так і звільняти від оподаткування доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які сплачуються на користь нерезидента при умові додержання всіх законодавчо передбачених умов.
Механізм реалізації міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків визначається національним законодавством країн, що підписали дану угоду.
Так, згідно ст. 103 Податкового кодексу України (у редакції дійсній під час здійснення господарських операцій), застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Відповідно до п. 103.2. ст. 103 Податкового кодексу України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Таким чином, законодавство України встановлює два механізми застосування правил міжнародного договору в залежності від суб'єктного складу учасників господарських відносин:
1. Виплата доходу з джерелом походження з України резиденту країни, з якою укладено міжнародний договір України.
2. Виплата доходу з джерелом походження з України резиденту країни, з якою укладено міжнародний договір України та який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
При цьому, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що законодавство України передбачає, що податковий агент (Позивач) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту при виконанні наступних обов'язкових умов:
1. Існування між країною резидентом та країною нерезидентом міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.
2. Надання резиденту України, який виплачує дохід нерезиденту, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
3. Нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, 02.09.2010р. між ПАТ «СЗНЕМ «Насосенергомаш» (ліцензіат) та ТОВ "УК "Група ГМС" (ліцензіар) укладено ліцензійний договір про надання права використання товарних знаків від 02.09.2010 року № УК-191/2010, з додатковими угодами. Предметом договору є надання ліцензіату невиключної ліцензії на право використання товарних знаків (а.с.92-105).
Згідно з п. 4.1 договору, вартість використання товарних знаків за 1 місяць складає 1000000,00 рублів та 12000000,00 рублів за рік.
Позивач проводив оплату на користь ООО «УК «Группа ГМС» за кожен квартал, здійснюючи платіж в строк до 25 числа місяця, слідуючого за звітним.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано на користь ТОВ "УК "Група ГМС" винагороди за використання товарного знаку (роялті) всього в сумі 27000000,00 рублів/7490010,00 грн., в тому числі за ІV квартал 2012 року 3000000,00 рублів/770610,00 грн., 12000000,00 рублів/3034890,00 грн. за 2013 рік та 12000000,00 рублів/3684510,00 грн. за 2014 рік (аркуші 57-58 акту). Позивачем було порушено строки сплати податку з доходів нерезидента в сумі 38661,04 грн./екв. 118356,16 грн. РФ по платіжному дорученню №96251 від 08.04.2014р., який підлягав сплаті в бюджет 04.04.2014р. під час виплати процентів нерезиденту за договором позики від 10.10.2012р., проценти перераховано нерезиденту 04.04.2014р. платіжним дорученням №2035 від 04.04.2014р. в сумі 5799452,06 рубл.РФ/1832684 грн.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, ПАТ «СЗНЕМ «Насосенергомаш» були виконані всі передбачені чинним законодавством умови для звільнення від оподаткування доходу, який виплачується на користь нерезидента із джерелом їх походження з України, а саме:
1. Існування між Урядом України та Урядом Російської Федерації Угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікованої Законом України від 6 жовтня 1995 року № 369/95-ВР, яка набрала чинності 03.08.1999р.
2. Позивачем від свого контрагента отримані довідки про підтвердження постійного перебування в РФ від 14.02.2012р. № 2.9-11/03804, від 18.01.2013р. № 07- 11/00669, від 06.02.2014р. № 07-11/04194, від 21.01.2015р. № 07-11/02008, які підтверджують, що контрагент Позивача є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір. Вказані довідки видані уповноваженим органом Міжрегіональною інспекцією ФПС з централізованої обробки даних.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Група ГМС» (є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Гідравлічні машини та системи») є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, який виплачується на користь нерезидента із джерелом його походження з України, що підтверджується п. 1.1. ст. 1 договору від 02.09.2010р. № УК-191/2010, свідоцтвами на товарний знак (знак обслуговування) №№ 366343, 366344, 366345, сертифікатами про реєстрацію від 28.05.2009р. №№ 1 000 993, 1 000 994.
Крім того, дохід з джерелом його походження з України, отриманий контрагентом Позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Група ГМС» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Гідравлічні машини та системи») згідно договору від 02.09.2010р. № УК- 191/2010 був оподаткований відповідно до умов Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікованої Законом України від 6 жовтня 1995 року № 369/95-ВР на території Російської Федерації за ставкою 20%, що підтверджується наданими до суду апеляційної інстанції податковими деклараціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Група ГМС».
Зокрема, зазначені суми доходу, знайшли відображення в Додатку ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток Публічного акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» за 2014 рік, заповнені по нерезиденту ТОВ «УК «Група ГМС» (т.2 а.с.151-152).
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.06.2015 року № 0001282203, належним чином не довів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області було помилково донараховано ПАТ «СЗНЕМ «Насосенергомаш» податку на прибуток від доходів нерезидента в сумі 945916,50 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.06.2015 року № 0001282203 про донарахування податку на прибуток від доходів нерезидента в сумі 945916,50 грн., в тому числі 749001,00 грн. основного платежу та 196915,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 р. по справі № 818/3454/15 не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в цій частині вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" задовольнити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р. по справі № 818/3454/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №0001282203 від 15 червня 2015 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 26.01.2016 р.
Судове рішення № 55252375, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/3454/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: