Ухвала суду № 55252368, 21.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 р.Справа № 818/2309/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2015р. по справі № 818/2309/15

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

до ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" звернулося до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 25.06.2015р. №0001402202 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1995677 грн. та застосування штрафних санкцій 997 840 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 25 червня 2015 року №0001412202, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку не прибуток на загальну суму 12 427 422,50 грн., у тому числі за основним платежем - 9941938,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2485484,50грн.

Постановою Сумським окружним адміністративним судом від 15 вересня 2015 р. адміністративний позов Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області №0001412202 від 25.06.2015 р. та №0001402202 від 25.06.2015р.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області , не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, при не неповному з'ясуванні обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дочірне підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає , що рішення винесено судом першої інстанції у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права з урахуванням всебічно з'ясованих обставин справи, належних доказів, в зв'язку з чим апеляційна скарга не містить в собі підстав для зміни чи скасування рішення суду, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками ДПІ у м.Сумах з 12.02.2015р. по 04.06.2015р. проведено документальну планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт від 11.06.2015р. №1380/2202/30996164/19 .

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст. 198. п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на загальну суму 1 995 677 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2013 на суму 1 091 738 грн., за травень 2013 на суму 824 757 грн., за травень 2014 на суму 22 165 грн., за червень 2014 на суму 52 016 грн., за вересень 2014 на суму 5 001 грн.; п.44.1. ст. 44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п. 138.4 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, а саме перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. встановлено його заниження всього на суму 9941938,00 грн., в тому числі: за 2013 рік в сумі 5435400 грн., за 2014 рік на суму 4506538 грн.

На підставі висновків перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.06.2015р. №0001402202, відповідно до якого відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на загальну суму 1 995 677 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2013 на суму 1 091 738 грн., за травень 2013 на суму 824 757 грн., за травень 2014 на суму 22 165 грн., за червень 2014 на суму 52 16 грн., за вересень 2014 на суму 5 001 грн., та застосував штрафні санкції у розмірі 997 840 грн. і №0001412202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку не прибуток на загальну суму 12 427 422,50 грн., у тому числі за основним платежем - 9941938,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2485484,50грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах від 25.06.2015р. №0001402202 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 995 677 грн. та застосування штрафних санкцій 997 840 грн., слугувало те , що ДП "Завод ОБ та ВТ" та ТОВ "Лідергаз", ПП "НПКО "Тата", ТОВ "Восток-Запоріжжя" та ТОВ "Сервиспромторг" складались документи без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. Зокрема,по господарським операціям ДП "Завод ОБ та ВТ" з ТОВ "Лідергаз", відповідач зазначає про те, що в актах приймання-передачі природного газу та податкових накладних, місцем знаходження продавця (ТОВ "Лідергаз") зазначено адресу: м. Київ, вул. Сумська, 3. Станом на час перевірки ТОВ "Лідергаз" має стан " 9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім цього, в договорі № ПН/13-79/1-26-13 від 26.02.13р. (а.с.35-37, І том) зі сторони ТОВ "Лідергаз" зазначено прізвище ОСОБА_1 В актах передачі-приймання природного газу зазначено місце складання - м. Київ, акти від 31.03.2013р. та від 30.04.2013р. (а.с.39, 47, І том) підписані директором ОСОБА_1 Надані на перевірку податкові накладні за березень 2014р. підписані директором ОСОБА_1 (а.с.40-44, І том), Податкові накладні за березень-квітень 2013р. підписані головним бухгалтером ОСОБА_2 (а.с.45-46, І том). При цьому, відповідач посилається на протоколу допиту гр. ОСОБА_3 (згідно з обліковими даними - директор ТОВ "Лідергаз"), відповідно до якого він зазначає, що не причетний до ведення фінансово- господарської діяльності ТОВ "Лідергаз", жодних документів, що стосуються ведення господарської діяльності не складав та не підписував. Співробітниками оперативного управління Головного управління ДФС у Сумській області до сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області листом від 30.04.2015 №5739/9/18-28-07-04-08 направлено матеріали на проведення почеркознавчого дослідження підписів посадових осіб ТОВ "Лідергаз". Відповідно до висновку старшого експерта сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області ОСОБА_4 підписи від імені ОСОБА_1 у копіях договору купівлі-продажу природного газу, актів передачі - приймання та в податкових накладних, наданих на експертизу (документи, надані на дослідження описані на стор. 173 акта) виконані різними особами. Підписи від імені ОСОБА_2, які розташовані в копіях податкових накладних, наданих на експертизу (документи, надані на дослідження описані на стор. 173 акта) виконані різними особами.

Отже, відповідач дійшов висновку, що в первинних документах (актах передачі-приймання природного газу та податкових накладних), на підставі яких ДП "Завод ОБ та ВТ" відображено витрати на придбання природного газу та податковий кредит по ПДВ, значаться неправдиві відомості щодо підпису особи, яка його вчинила, щодо місця знаходження юридичної особи - ТОВ "Лідергаз". На переконання відповідача, юридична дефектність документів не дає змоги формувати дані податкового обліку.

Дане порушення вплинуло на завищення бюджетного відшкодування на загальну суму 1 916 495 грн.

Також, в ході перевірки встановлено, що у травні 2014р. ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" здійснювало придбання товару (електроди) у ПП "НПКО "Тата". На виконання умов договору № 79/9-12-14 від 20.01.2014р. (а.с.73-75) ПП "НПКО "Тата" передало у власність ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" товар, що підтверджується видатковими та податковими накладними.

При цьому, відповідач звертає, що у видатковій накладній №0001170 від 21.05.14р. зазначені лише підписи сторін без обов'язкових реквізитів: прізвища і займаних посад осіб, які виступають з боку постачальника і покупця. Отже, неможливо ідентифікувати осіб, які насправді здійснювали приймання-передачу даного товару та неможливо з'ясувати та підтвердити факт отримання товару.

Крім цього, відповідач стверджує про наявність розбіжності між податковим кредитом ДП "Завод ОБ та ВТ" та податковим зобов'язанням ПП "НПКО "Тата" за період 01.05.2014р. по 31.05.2014р. на загальну суму 312093,60 грн. (відповідних доказів до суду відповідачем не було надано.).

Перевіркою також встановлено, що ПП "НПКО "Тата" придбавало у ТОВ "Лонгкон" електроди зграфітовані ф250 в комплекті з ніпелями. При цьому, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ЛОНГКОН" анульовано 08.08.2014р. у зв'язку : внесенням до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей.

Отже, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства ПП "НПКО "Тата" свідчить про відсутність реального факту здійснення фінасово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями. Таким чином, неможливо підтвердити та встановити за період травень 2014р. придбання товарів ПП "НПКО "Тата" та операцій поставки даних товарів, що відбувалися в адресу ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".

Згідно з наданими для перевірки документами у квітні 2014р. ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" здійснювало придбання товару (Феромолібден ФМо60) у ТОВ "Восток-Запоріжжя".

Згідно з базою даних контролюючого органу встановлено розбіжність за період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р. на загальну суму 132990,00 грн. між податковим кредитом ДП "Завод ОБ та ВТ" та податковими зобов'язаннями ТОВ "Восток-Запоріжжя".

Розбіжність на загальну суму 132990,00 грн. виникла в результаті не підтвердження господарських операцій Актом ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя "Про результат документальної виїзної перевірки ТОВ "Восток-Запоріжжя". Перевіркою встановлено, що постачальником ТОВ "Восток-Запоріжжя" за перевіряємий період було підприємство ТОВ "Кротол-плюс С". Саме від ТОВ "Кротол-плюс С" було отримано Феромолібден 60 ТОВ "Восток-Запоріжжя", про що свідчить моніторинг Єдиного реєстру податкових накладних за квітень 2014р.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в ході проведення перевірки ТОВ "Кротол-плюс С" встановлено, що основним видом діяльності підприємства є виробництво олії та тваринних жирів. Аналізом податкової звітності встановлено, що згідно з декларацією з податку на прибуток за 2013р. на балансі підприємства відсутні будь-які основні засоби.

За результатами проведеного аналізу ЄРПН не встановлено у ланцюгах постачання ТОВ "Кротол-плюс С" товарів, які у подальшому були реалізовані ТОВ "Восток-Запоріжжя".

Також, відповідач просив суд врахувати, що під час перевірки ДП "Завод ОБ та ВТ" не були надані технічні паспорти (сертифікати якості) даного товару, отже, не можливо з'ясувати повну характеристику товару і ідентифікувати хто саме є виробником даної продукції. Стверджувати, що даний товар (Феромолібден ФМо60) відповідає всім нормам стандартизації також не має можливості.

З вищезазначених фактів відповідачем було зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ДП "Завод ОБ та ВТ" з ТОВ "Восток-Запоріжжя" здійснюється поза межами правового поля та має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

В ході перевірки встановлено, що в серпні 2014р. ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" придбало товар (Підшипники в асортименті) у ТОВ "Сервиспромторг".

Згідно з базою даних контролюючого органу встановлено розбіжність за період з 01.08.2014р. по 31.08.2014р. на загальну суму 30003,43 грн. між податковим кредитом ДП "Завод ОБ та ВТ" та податковими зобов'язаннями ТОВ "Сервиспромторг". Розбіжність виникла за результатами перевірки ТОВ "Сервиспромторг". Західною ОДПІ м. Харкова ТУ Міндоходів у Харківській області щодо документального підтвердження господарських відносин.

Отже, за висновками ДПІ у м.Сумах, не можливо підтвердити реальність придбаного товару ДП "Завод ОБ та ВТ" по документах, оформлених від ТОВ "Сервиспромторг" у зв'язку з тим, що реальність даних операцій спростовано довідкою Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що в наданих до перевірки копіях товарно-транспортних накладних відсутня інформація щодо автомобільного перевізника. В графах ТТН "водій" зазначено: ПІБ ОСОБА_5 (директор ТОВ "Сервиспромторг".); "отримав водій/експедитор" - директор ОСОБА_5, що на переконання відповідача, може свідчити про здійснення послуг з транспортування товару безпосередньо покупцем.

Відстежити та підтвердити придбання товару (Підшипники в асортименті) по ланцюгу постачання не має жодної можливості, а також встановити хто саме є виробником або імпортером даного товару.

Під час перевірки не були надані технічні паспорти (сертифікати якості) даного товару, отже, не можливо з'ясувати повну характеристику товару і ідентифікувати хто саме є виробником даної продукції.

З вищезазначених фактів відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ДП "Завод ОБ та ВТ" з ТОВ "Сервиспромторг" здійснюється поза межами правового поля та має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку, що суми витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування від вартості нібито придбання товарів (робіт, послуг) ДП "Завод ОБ та ВТ" від підприємств-постачальників за рахунок викладених в акті перевірки обставин перевіркою не підтверджено, відповідно і податковий кредит податку на додану вартість не підтверджено. За таких обставин, ДПІ в м.Сумах вважає правомірним зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 995 677 грн. та застосування штрафних санкцій 997 840 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах від 25.06.2015р. №0001412202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку не прибуток на загальну суму 12 427 422,50 грн., у тому числі за основним платежем - 9941938,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2485484,50грнслугувало те, що витрати у розмірі 1941938,00 грн. були сформовані позивачем внаслідок здійснення господарських операцій, вчинених без дотримання загальних вимог щодо оформлення первинних та зведених облікових ржументів, вчинення правочинів не спрямованих на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та які є такими що здійсненні поза межами правового поля і мають ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток по фінансово-господарським операціям позивача з ТОВ "Укр Мет", ТОВ "Мет-Ком", ТОВ "Мет-Сплав", ТОВ "Мет Проект", ТОВ "Донстилинвест", ТОВ "Юста-Трейд" став висновок Відповідача про безпідставність включення до складу витрат вартості металобрухту, придбаних Позивачем у зазначених підприємств на загальну суму 43665318,83 грн. в зв'язку із відсутністю доказів фактичного отримання металобрухту Позивачем у вказаних підприємствах (абз. 2 стор. 167 акту перевірки).

Відсутність доказів фактичного отримання Позивачем металобрухту від зазначених вище шнтрагентів Відповідач обґрунтовує недотриманням ТОВ "Укр Мет", ТОВ "Мет-Ком", ТОВ "Мет-Сплав", ТОВ "Мет Проект", ТОВ "Донстилинвест", ТОВ "Юста-Трейд" ліцензійних умов в зв'язку з відсутністю у останніх необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження металобрухту в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що на переконання податкового органу, свідчать про відсутність у ТОВ "Укр Мет", ТОВ "Мет-Ком", ТОВ "Мет-Сплав", ТОВ "Мет Проект", ТОВ "Донстилинвест", ТОВ "Юста-Трейд" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Крім цього , податковий орган зазначає про невідповідність актів приймання металів чорних (вторинних) і брухту вимогам Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження Ліцензійних умов зтевадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових та чорних металів" від 31.10.2011 № 183 (абз. 8 стор. 166 акту).

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що такі висновки ДПІ у м.Сумах суперечать чинному законодавству та спростовуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, наданими позивачем відповідачу під час перевірки та до матеріалів справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 Кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

За приписами пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст.138 розділу III ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу",

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, отримання відшкодування з Державного бюджету України регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п.198.2 цієї норми датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою закладною.

Підпунктом п. 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не ніжче рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті < перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до сього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сум і податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту заступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у додатковій декларації.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як свідчать матеріали справи позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ у ціні отриманого товару від здійснення позивачем наступних господарських операцій:

- з ТОВ "Лідергаз" у березні та квітні 2013 року, ПДВ 1091738 грн. та 824757 грн.;

- з ТОВ "Восток-Запоріжжя" у березні 2014 року, ПДВ 22165 грн.;

- з ПП "НКПО "Тата" у травні 2014 року, ПДВ 52016 грн.;

- з ТОВ "Сервиспромторг" у серпні 2014 року, ПДВ 5001 грн.

Так, між позивачем та ТОВ "Лідергаз" 26.02.2013р. укладений договір купівлі-продажу природного газу № ПН/13-79/1-26-13, за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю (позивачеві) природний газ, а покупець прийняти і оплатити його.

На виконання умов договору ТОВ "Лідергаз" здійснювало поставки позивачу природного газу для власних потреб позивача у березні та квітні 2013 року.

Споживання газу позивачем підтверджується актами передачі-приймання природного газу (а.с.39, 47, І том):

- від 31.03.2013р., згідно з яким позивачеві як кінцевому споживачу у березні 2013 року передано імпортований природний газ в кількості 1539,460 тис. м.куб. вартістю 6550426,44 грн., у тому числі ПДВ 1091737,74 грн.

-від 30.04.2013р., згідно з яким позивачеві як кінцевому споживачу у квітні 2013 року передано імпортований природний газ в кількості 1162,990 тис. м.куб. вартістю 4948540,69 ірн., у тому числі ПДВ 824756,78 грн.

Також, фактична передача природного газу позивачу від ТОВ "Лідергаз" підтверджена актами приймання-передачі обсягів природного газу, складеними між позивачем та газотранспортним підприємством:

-від 31.03.2013, згідно з яким газотранспортним підприємством ПАТ "Сумигаз" було протранспортовано та передано, а споживачем (позивачем) прийнято у березні 2013 року 1 539 460 м.куб. природного газу від постачальника ТОВ "Лідергаз";

-від 30.04.2013, згідно з яким газотранспортним підприємством ПАТ "Сумигаз" було протранспортовано та передано, а споживачем (позивачем) прийнято у квітні 2013 року 1 162 990 м.куб. природного газу від постачальника ТОВ "Лідергаз".

Розрахунки здійснено через поточний рахунок за відповідними платіжними дорученнями, копії яких надано до матеріалів справи (а.с.52-58, І том).

Проведення розрахунків позивач та ТОВ "Лідергаз" підтвердили актами звіряння за березень та за квітень 2013 року (а.с.59, І том).

У відповідності з вимогами ПК України, ТОВ "Лідергаз" було надано позивачеві відповідні податкові накладні (а.с.40-46, 48-51, І том).

Природний газ використано позивачем у господарській діяльності для технологічних потреб - розігріву печей.

Доводи податкового органу щодо не виконання контрагентом позивача господарської операції з посиланням на встановлені експертизою невідповідності підписів посадових осіб ТОВ "Лідергаз" у копіях документів, які має відповідач (форма№1) та податкових накладних (копіях), що ТОВ "Лідергаз" передав позивачу є помилковими , оскільки фактичне виконання ТОВ "Лідергаз" господарських операцій з позивачем (поставки природного газу), крім вказаних вище первинних документів, підтверджуються також газотранспортним підприємствам ПАТ "Сумигаз" листом № 30/630 від 0505.2014р. Слід значити, що відповідачем господарські операції позивача з транспортування газу у кількості зазначеній у актах приймання-передачі, не заперечується.

Експертиза підписів на копіях різних документів не підтверджує, який саме з документів містить дійсний підпис особи; відповідач у Акті називає дефектними податкові накладні, при цьому експертиза проводилась по копіях документів і особи яким належать підписи до проведення експертизи не залучались, що не заперечується відповідачем.

30.07.2014р. слідчим з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області Тютюником Олександром Михайловичем була винесена постанова (а.с.60, І том) про закриття кримінального провадження. У постанові слідчий зазначив, що під час досудового слідства досліджувались обставини здійснення фінансово-господарської діяльності ДП "Завод ОБ та ВТ" за період 2013 рік по порушеннях вказаних у матеріалах, які були підставою "весення в ЄРДР з цією метою у кримінальному провадженні проведено витребування документів, допитані як свідки всі особи, показання яких має значення для справи, здійснено тимчасові доступи до документів проведені обшуки; в ході досудового розслідування в порядку ст. 93 КПК України були отримані документи, які стверджують, що ТОВ "Лідергаз" здійснював реалізацію природного газу до ДП "Завод ОБ та ВТ"; крім того, ПАТ "Сумигаз" листом № 30/630 від 0505.2014 підтвердив реальність постачання природного газу від ТОВ "Лідергаз" до ДП "Завод ОБ та ВТ", а саме у 2013 році ПАТ "Сумигаз" здійснювало розподіл природного газу Д П " Завод ОБ та ВТ" з ресурсів ТОВ "Лідергаз" у березні та квітні 2013 року на підставі типового договору на розподіл природного газу № Т-ПР-79/1-3 1-13/8987/2013 від 01.03.2013р.; під час допитів працівників ДП "Завод ОБ та ВТ" було встановлено, що природній газ у березні - квітні 2013р. надходив від ТОВ "Лідергаз", до ДП "Завод ОБ та ВТ" та останнім був використаний для виробництва продукції підприємства. За таких обставин, слідчим зроблено висновок про те, що транспортування природного газу відбувалося, газ був використаний для виробництва продукції підприємством ДП "Завод ОБ та ВТ", факт нікчемного правочину відсутній, викладені факти у матеріалах перевірки, які були підставою внесення до ЄРДР не підтвердились, інших доказів щодо заволодіння грошовими коштами зловживаючи службовим становищем службовими особами ДП -Завод ОБ та ВТ" здобути не вдалося, відповідно в діях службових осіб ДП "Завод ОБ та ВТ"відсутні об'ктивна та суб'єктивна сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, у зв'язку із чим кримінальне провадження було закрито.

Матеріали справи свідчать , що між позивачем та ТОВ "Восток-Запоріжжя" 05.02.2014р. укладено договір поставки № 79 9-18-14 (а.с.61-63, І том), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця (позивача) товар, визначений у специфікаціях, що є невід'ємною тастиною цього договору, а покупець прийняти і оплатити товар.

На виконання умов договору ТОВ "Восток-Запоріжжя" здійснювало поставки позивачу феромолібдену, у тому числі у квітні 2014 року.

Товар отримано за видатковою накладною (а.с.67, І том) № 137 від 04.04.2014 на суму 132990,00 грн., у тому числі ПДВ 22165,00 грн.

У відповідності з вимогами ПК України, ТОВ "Восток-Запоріжжя" було надано позивачеві податкову накладну №9 від 04.04.2014р. на суму ПДВ 22165,00 грн.

Транспортування товару здійснювалось згідно з товарно-транспортною накладною від 04.04.2014р. № Р137 .

Розрахунки здійснено через поточний рахунок наступними платіжними дорученнями № 1925 від 08.04.2014 на загальну суму 132990,00 грн. в т.ч. ПДВ 22165,00 грн., № 192 від 19.01.2011 на загальну суму 135669,40 грн. в т.ч. ПДВ 22168,20грн.

Товар оприбутковано на склад згідно з прибутковим ордером від 05.04.2014р. №673 та використано позивачем у господарській діяльності для виробництва сталі та металевих виробів, що є основними видами діяльності позивача.

Крім того, факт отримання відповідачем товару встановлений рішенням господарського суду Сумської області від 20.10.2014 по справі № 920/1509/14 (а.с.65-66, І том).

Також, позивачем та ПП "НВКО "Тата" 20.01.2014 укладений договір поставки №79/9-12-14 (а.с.73-75, І том), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власніть покупця (позивача) товар, визначений у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець прийняти і оплатити товар.

На виконання умов договору ПП "НВКО "Тата" здійснювало поставки позивачу електродів графітованих у травні 2014 року.

Товар отримано за видатковою накладною №1170 від 21.05.2014р. (а.с.76, І том) на суму 312093,60 грн., у тому числі ПДВ 52015,60 грн.

У відповідності з вимогами ПК України, ПП "НПКО "Тата"" було надано позивачеві податкову накладну №131 від 21.05.2014р. на суму ПДВ 52015,60 грн.

Транспортування товару здійснювалось згідно з товарно-транспортною накладною ао 21.05.2014 № 1170 (а.с.78, І том).

Розрахунки здійснено через поточний рахунок наступними платіжними дорученнями: № 1183 від 20.05.2014р. на загальну суму 156000,00 грн. в т.ч. ПДВ 26000 грн., №1212 від 22.05.2014р. на загальну суму 156000,00 грн. в т.ч. ПДВ 26000,00 грн., №1230 від 23.05.2014р. на загальну суму 78000,00 грн. в т.ч. ПДВ 13000,00 грн.

Товар оприбутковано на склад згідно з прибутковим ордером від 26.05.2014р. №1021 та використано позивачем у господарській діяльності для виробництва сталі та металевих виробів, що є основними видами діяльності позивача.

Між позивачем та ТОВ "Сервиспромторг" 13.02.2014р. укладений договір поставки №79/18-25-14 (а.с.83-84, І том), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у иласніть покупця (позивача) товар, визначений у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець прийняти і оплатити товар.

На виконання умов договору ТОВ "Сервиспромторг" здійснювало поставки позивачу підшипників у серпні 2014 року.

Товар отримано за видатковими накладними (а.с.86-88, І том): №0808001 від 08.08.2014 на суму 13532,83 грн., у тому числі ПДВ 2255,47 грн.; №1108004 від 11.08.2014 на суму 8040,00 грн., у тому числі ПДВ 1340,00 грн.; №1908001 від 99.08.2014 на суму 8430,60 грн., у тому числі ПДВ 1405,10 грн.

У відповідності з вимогами ПК України, ТОВ "Сервиспромторг" було надано возивачеві наступні податкові накладні: №19 від 08.08.2014р. на суму ПДВ 2255,47 грн., № 26 від 11.08.2014р. на суму 1340,00 грн., № 45 від 99.08.2014 на суму 1405,10 грн.

Транспортування товару здійснювалось перевізником ТОВ "ТК "САТ", згідно з накладними на вантаж від 08.08.2014р. № ХА 2067310, від 11.08.2014р. № ХА2067805, від 19.08.2014р. № ХА 2070600.

Розрахунки здійснено через поточний рахунок наступними платіжними дорученнями: №1957 від 07.08.2014р. на загальну суму 10325,88 грн. в т.ч. ПДВ 1720,98 грн., №4684 від 19.08.2014р. на загальну суму 9000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1500,00грн., №4499 від 11.08.2014р. на загальну суму 8000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1333,33 грн.

Товар оприбутковано на склад згідно з прибутковими ордерами від 12.08.2014р. №1668, від 21.08.2014р. №1712 та використано позивачем у господарській діяльності для здійснення ремонту обладнання.

Доводи апелянта з посиланням не те , що господарські операції позивача з ТОВ "Восток-Запоріжжя", ПП "НВКО "Тата", ТОВ "Сервіспроторг" є непідтвердженими , оскільки не надано документів в підтвердження господарських операції по ланцюгу постачання є безпідставними, оскільки норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга. Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Здійснення платником податків навмисних збиткових фінансово-господарських операцій матеріалами справи не підтверджується. Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив, адже добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов»язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "Лідергаз" , з ТОВ "Восток-Запоріжжя" , ПП "НКПО "Тата" у травні 2014 року і ТОВ "Сервиспромторг" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту.

Тобто, факт реальності господарської операції за участю позивача з ТОВ "Лідергаз" , з ТОВ "Восток-Запоріжжя" , ПП "НКПО "Тата" у травні 2014 року і ТОВ "Сервиспромторг" повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами.

Матеріали справи свідчать , що в підтвердження придбання металобрухту позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, приймально-сдавальні акти за формою 19 по кожній господарській операції позивача, на підставі яких позивачем відображено господарські операції у бухгалтерському та податковому обліку з постачальниками металобрухту протягом 01.01.2013 - 31.12.2014 років, а саме: ТОВ "Укр Мет", ТОВ "Мет-Ком", ТОВ "Мет-Сплав", ТОВ "Мет Проект", ТОВ "Донстилинвест", ТОВ "Юста-Трейд", що підтверджується в повному обсязі актом перевірки.

Тобто, як вбачається акту перевірки, позивачем були надані, а відповідачем були перевірені всі первинні бухгалтерські документи, які відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують факт укладання та виконання сторонами правочинів з ТОВ "Укр Мет", ТОВ "Мет-Ком", ТОВ "Мет-Сплав", ТОВ Мет Проект", ТОВ "Донстилинвест", ТОВ "Юста-Трейд", та відповідно правомірність включення витрат, за наслідками таких операцій, до витрат підприємства відповідно до вимог Податкового Кодексу України, по результатам яких позивачем було задекларовано з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року валові витрати на суму 43665318,83 грн.

Доводи податкового органу з посиланням на відсутність актів приймання металів чорних (вторинних) і брухту відповідно вимогам наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових та чорних металів" від 31.10.2011р. №183 є помилковими , виходячи з наступного.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2., ст..1, п.2.1. ст..2 Положення про документальне підтвердження забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88.

Відповідно до п. 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку первинний документ служить у відповідності до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Пунктом 2.7. Положення №88 первинні документи складаються на бланках типових і икшалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Перевіркою підтверджується факт надання позивачем приймально-сдавальних актів за формою 19 , складених позивачем з контрагентами ТОВ "Укр Мет", ТОВ "Мет-Ком", ТОВ "Мет-Сплав", ТОВ "Мет Проект", ТОВ "Дотстилинвест", ТОВ "Юста-Трейд" відповідно із "Інструкцією про порядок обліку здачі (заготівки) та відвантаження лому та відходів чорних металів" затвердженою Минчерметом СССР и ЦСУ СССР від 5.06.1979 року №9-41 та містять в собі всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 2.4. Положення №88.

Крім того, Законом України від 5 травня 1999 року № 619-XIY "Про металобрухт" регулюються відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, відповідно до ст. 4 якого приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання.

Таким чином, приймально-сдавальні акти за формою 19 є первинними документами які містять відомості про господарські операції Позивача з ТОВ "Укр Мет", ТОВ "Мет-Ком", ТОВ "Мет-Сплав", ТОВ "Мет Проект", ТОВ "Донстилинвест", ТОВ "Юста-Трейд" з придбання металобрухту та підтверджують їх фактичне здійснення.

Стосовно відображення фінансово-господарських операцій позивача з придбання природного газу у ТОВ "Лідер Газ", судом першої інстанції встановлено, що підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток по фінансово-господарським операціям відповідача з ТОВ "Лідергаз" у розмірі 9582472,61 грн. став висновок відповідача про безтоварність господарської операції через відсутність (недоведеність) фактичного виконання операції з контрагентом, а юридична дефектність документів наданих позивачем в ході перевірки не надає змогу формувати дані податкового обліку, тому відповідач дійшов висновку, що витрати позивача сформовано неправомірно.

При цьому, такі висновки суперечать чинному законодавству та спростовуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, наданими позивачем як на перевірку так і до суду.

Так, між позивачем та ТОВ "Лідергаз" укладено Договір купівлі-продажу природного газу №ПН/13-79/1-26-13 від 26.02.13р. На виконання умов договору ТОВ "Лідергаз" здійснювало поставку позивачу природного газу для власних потреб Позивача у березні та квітні 2013 року.

Споживання газу позивачем підтверджується актами передачі-приймання природного газу, оригінали яких були надані відповідачу під час здійснення перевірки (стор. 170 Акту кревірки): від 31.03.2013, згідно з яким позивачеві як кінцевому споживачу у березні 2013 року передано імпортований природний газ в кількості 1539,460 тис. м.куб. вартістю 6550426,44 грн., у тому числі ПДВ 1091737,74 грн.; від 30.04.2013, згідно з яким позивачеві як кінцевому споживачу у квітні 2013 року передано імпортований природний газ в кількості 1162,990 тис. м.куб. вартістю 4948540,69 грн., у тому числі ПДВ 824756,78 грн.

Також, фактична передача природного газу позивачу від ТОВ "Лідергаз" підтверджена актами приймання-передачі обсягів природного газу, складеними між позивачем та автотранспортним підприємством, оригінали яких були надані відповідачу під час здійснення перевірки (стор. 170 Акту перевірки).

Розрахунки здійснено через поточний рахунок позивача за відповідними платіжними дорученнями, оригінали яких також надані під час перевірки, копії надані до матеріалів справи.

Проведення розрахунків позивач та ТОВ "Лідергаз" підтвердили актами звіряння за травень та за квітень 2013 року (стор. 171 Акту перевірки).

У відповідності з вимогами Податкового Кодексу України ТОВ "Лідергаз" надано позивачеві податкові накладні, оригінали яких надані відповідачу під час здійснення перевірки (стор. 169 Акту перевірки).

Природний газ використано позивачем у господарській діяльності для технологічних потреб - розігріву печей.

В бухгалтерському обліку за 2013р. операції позивача за отриманий товар від ТОВ "Лідергаз" відображені відповідними проводками, про що свідчить матеріали акту перевірки та не заперечується відповідачем.

Тобто, як вбачається із стор. 167-171 акту перевірки позивачем надані, а відповідачем перевірені всі первинні бухгалтерські документи, які відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують факт укладання та виконання позивачем правочину з ТОВ "Лідергаз" та відповідно правомірність включення витрат, за наслідками зазначеної операцій, до витрат підприємства відповідно до вимог Податкового Кодексу України, по результатам яких позивачем задекларовано 2013 році валові витрати на суму 9 582 472,61 грн.

Крім цього, фактичне виконання ТОВ "Лідергаз" господарських операцій з позивачем (поставки природного газу), крім вказаних вище первинних документів, підтверджуються також газотранспортним підприємствам ПАТ "Сумигаз". ПАТ "Сумигаз" листом № 30/630 від 0505.2014 підтвердив реальність постачання природного газу від ТОВ "Лідергаз" до ДП "Завод ОБ та ВТ". При цьому, відповідачем господарські операції позивача з транспортування газу у кількості зазначеній у актах приймання-передачі, не заперечується.

Крім цього, 30.07.2014 слідчим з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області Тютюником Олександром Михайловичем була винесена постанова (а.с.60, І том) про закриття кримінального провадження. У постанові слідчий зазначив, що під час досудового слідства досліджувались обставини здійснення фінансово-господарської діяльності ДП "Завод ОБ та ВТ" за період 2013 рік по порушеннях вказаних у матеріалах, які були підставою "весення в ЄРДР з цією метою у кримінальному провадженні проведено витребування документів. Кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу злочину.

Судом першої інстанції встановлено , що підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток по фінансово-господарським операціям Відповідача з ПП "НПО "Тата", ТОВ "Восток-Запоріжжя", ТОВ "Сервиспромторг" у розмірі 395905,86 грн. став висновок відповідача про не підтвердження факту реального здійснення операцій з придбання товару Позивача у ПП "НПО "Тата" у травні 2014р., ТОВ "Восток-Запоріжжя" у квітні 2014р., ТОВ "Сервиспромторг" у серпні 2014 р. через не підтвердження здійснення господарських операцій вказаних контрагентів і їх постачальниками по ланцюгу постачання (стор. 180, 184-185, 190 Акту перевірки).

Однак, такі висновки суперечать чинному законодавству та спростовуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, наданими позивачем Відповідачу під час перевірки та досліджено судом під час розгляду справи.

Суд першої інстанції надавав вірну оцінку наявним в матеріалах справи доказам та первинним документам по вищезазначеним контрагентам вище при визначенні позиції щодо податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування і дійшов висновку про правомірність включення позивачем відповідних до податкового кредиту.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивачем правомірно включено до валових витрат витрати при здійсненні фінансово-господарських операцій позивача з придбання товарів у ПП "НПКО "Тата", ТОВ "Восток-Запоріжжя", ТОВ "Сервиспромторг", оскільки такі витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит та сформовано валові витрати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області №0001412202 від 25.06.2015 р. та №0001402202 від 25.06.2015р не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14.07.2011 року № 3674-VI.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року 1218 грн. 00 коп.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмірі судового збору становить 2 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірі мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів зазначає, що заявлені позивачем вимоги носять майновий характер.

Таким чином, в даному випадку розмір ставки судового збору за подання ДФІ апеляційної скарги по справі за позовом майнового характеру становить 5359 грн. 20 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції на час подання апеляційної скарги), апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт, звертаючись із апеляційною скаргою, не надав доказів сплати судового збору, але заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 року клопотання апелянта було частково задоволено та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 1 стаття 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області суми судового збору в розмірі 5359 грн. 20 грн.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2015р. по справі № 818/2309/15 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 5359,20грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.01.2016 р.