Ухвала суду № 55250148, 14.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Борисової О.В., Пікуль А.А.

при секретарі Лознян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» за довіреністю - КарачунаСергія Віталійовича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року у задоволенні заяви ПАТ «Універсал Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ПАТ «Універсал Банк» за довіреністю - Карачун С.В. подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що суд першої інстанції не вірно встановив, що дана справа не підвідомча третейським судам, у зв'язку із тим що відповідно до п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди» з підвідомчості третейських судів виключені справи у спорах щодо захисту прав споживачів, оскільки ПАТ «Універсал Банк» не є споживачем, а спір виник, у зв'язку із захистом прав банку.

На думку апелянта, суд першої інстанції помилково послався на правову позицію ВСУ, оскільки в даній правовій позиції не вказується, що третейським судам заборонено розглядати справи щодо захисту прав банку.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу, на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України, у відсутності не з'явившихся осіб.

На адресу суду надійшло клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, яке було розглянуто судом та для розгляду справи в розумні строки відхилено, оскільки, на думку колегії суддів, причини неявки в судове засідання, вказані у клопотанні, є неповажними, враховуючи те, що апелянтом є юридична особа, яку може представляти декілька представників, що підтверджується тим, що апеляційну скаргу до суду подавав представник ПАТ «Універсал Банк» за довіреністю - Карачун С.В., а вказане клопотання подавав інший представник за довіреністю - Калітіна О.В.

Справа № 755/18458/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1812/2016Головуючий у суді першої інстанції: Астахова О.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р. Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Колегією суддів встановлено, що 26 грудня 2012 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір. (а.с. 4-12)

Пунктом 9.2 кредитного договору передбачено, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди.

27 лютого 2015 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 965,56 грн. та витрат пов'язаних з вирішенням спору третейським судом у розмірі 394,48 грн. (а.с.15)

У жовтні 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.02.2015 року. (а.с.1-2)

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з того, що дана справа не підвідомча третейському суду, оскільки відповідно до п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди», третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що дана справа не підвідомча третейським судам, оскільки ПАТ «Універсал Банк» не є споживачем, а спір виник, у зв'язку із захистом прав банку, виходячи з наступного.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин за участю інших суб'єктів здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.

А тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року (у справі №6-187цс15), який згідно абз. 2 ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року колегія суддів вважає такою, що постановлена з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухвали суду першої інстанції не впливають.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» за довіреністю - Карачуна Сергія Віталійовича - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді