Ухвала суду № 55249296, 19.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3243/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Шапутько С.В.

Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: Бець О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Беця О.В.,

суддів Дзюбіна В.В., Сокуренка Д.М.,

прокурора Шененка Р.В.,

секретаря судового засідання Сологуб В.І.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Шененка Р.В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволені клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Макєєва М.М., погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Шененком Р.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово, строком до 06 січня 2016 року включно відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Херсона, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ст. 349 КК України.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень, яка підтверджується матеріалами кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також врахувавши дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що слідчим та прокурором жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту цілодобово, та такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала слідчого судді Печерського районного від 06.11.2015 про відмову в застосуванні щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена без врахування істотних обставин, що мають значення у кримінальному провадженні, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурор зазначає, що слідчим суддею не в повній мірі враховано наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, характер інкримінованих кримінальних правопорушень та конкретні обставини кримінального провадження.

Також прокурор зазначає про ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких, як вважає апелянт, в повній мірі були ним доведені в судовому засіданні в суді першої інстанції, а запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або інший більш м'який запобіжний захід, на думку прокурора, не зможе забезпечити запобігання існуючих ризиків та можливості ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор звертає увагу суду на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 та члени даної злочинної організації, до якої він входить, під час вчинення вказаних злочинів використовували озброєних осіб та важку військову техніку, що значно підвищує ступінь ризиків та загроз, які існують у кримінальному провадженні, а тому задля забезпечення виконання завдань кримінального провадження та забезпечення безпеки і недоторканості його учасників існує необхідність в застосуванні до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку захисників підозрюваного та самого підозрюваного, які вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу прокурора такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040670002852 від 15.08.2014 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 157, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 157, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ст. 349, ч. 4 ст. 28 ст. 349 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, керівництві такою організацією, участі у ній та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, також в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, злочинною організацією, крім того в організації захоплення та тримання як заручника представника влади з метою спонукання службової особи вчинити будь-які дії як умови звільнення заручника, злочинною організацією, а також в організації незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди, злочинною організацією.

03.11.2015 р. ОСОБА_3 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України та наступного дня останньому було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ст. 349 КК України.

06.11.2015 р. слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Макєєв М.М., за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Шененком Р.В., звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до підозрюваного ОСОБА_3, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, яка підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні, інших недопитаних та невстановлених до теперішнього часу свідків, а також інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

06.11.2015 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_3, вислухана думка прокурорів з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, за інкримінований ОСОБА_3 злочин, в тій частині, в якій слідчим суддею підозру визнано обґрунтованою, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, міцність соціальних зв'язків останнього.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею слідчим суддею вірно враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Чеботарь проти Молдови», відповідно до якого слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа можливо, вчинила злочин, та з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри в частині інкримінованого ОСОБА_3 епізоду по викраденню ОСОБА_6, з урахуванням, в тому числі, визнання ним вини в цій частині, що підтверджується даними, що містяться у долучених до матеріалів клопотання даних в їх сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Разом з тим, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, що слідчим та прокурором достатньо не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також враховуючи у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України тяжкість покарання за ст. 349 КК України, особу підозрюваного ОСОБА_3, а тому слідчий суддя правильно прийшов до висновку про застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, шляхом заборони останньому залишати своє житло цілодобово.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, характеризуючих даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, якою відмовлено в задоволені клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Макєєва М.М., погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Шененком Р.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово, строком до 06 січня 2016 року включно відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Шененка Р.В. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

_____ ___ _____

О.В Бець В.В. Дзюбін Д.М. Сокуренко