ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5618/15
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕХНООПТ» на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕХНООПТ» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року позов задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області зареєструвати податкову накладну №1 від 28.08.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕХНООПТ». У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Державна податкова інспекція у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 29 вересня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕХНООПТ» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 29 вересня 2015 року в частині, якою було відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги позивача.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, сторони зазначають, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНООПТ» є суб'єктом господарювання, зареєстровано 02.11.2014 року, знаходиться на податковому обліку в ДПІ з 05.11.2014 року.
Статтею 1 Податкового Кодексу України визначено, що ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, згідно з яким контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Відповідно до п.19-1.1.27 ст.19 ПКУ, функцією контролюючого органу є забезпечення розвитку, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема, контроль за повнотою та правильністю виконання митних формальностей, організовують впровадження електронних сервісів для суб'єктів господарювання.
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 9 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011.
Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі Інструкція №233), згідно її преамбули визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.
17.06.2015 року між ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНООПТ» та ДПІ укладений договір №170620151 про визнання електронних документів (а.с.11-14).
Відповідно до п.1 розділу 3 означеного вище Договору платник податків зобов'язаний, зокрема, надсилати до органу ДФС податкові документи в електронному вигляді у форматі електронного документу звітності, якій затверджено наказом; для накладення ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДФС використовувати особистий ключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано Платником податків до органу ДФС разом з цим Договором.
Як вибачається з матеріалів справи, означені вище обов'язки Позивачем були виконані.
03.09.2015 року ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНООПТ» направлено податкову накладну №1 від 28.08.2015 року для реєстрації, що підтверджується квитанцією №1. Згідно з зазначеною квитанцією вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня ДПСУ, але не прийнята. Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції №233, а саме - для платника ЄДРПОУ 39471830 не укладено Договір про визнання електронної звітності (а.с. 19)
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, вказаний договір позивачем укладений 17.06.2015 року та згідно квитанції №2 має реєстраційний номер (а.с.11-14).
Відповідач, на податковому обліку у якого знаходиться позивач посилається на те, що зазначена квитанція щодо прийняття податкової накладної не була прийнята у зв'язку з технічною помилкою, збою у програмному забезпечені на центральному рівні та не можуть бути усунені на районному рівні з технічних причин.
Разом з тим, відповідно до п.3.1 п.3 розділу 3 договору №170620151 від 17.06.2015 року про визнання електронних документів, укладеному між позивачем та ДПІ (відповідно до примірного договору згідно з додатком №1 до Інструкції №233), саме орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, а тому суд першої інстанції цілком правомірно не прийняв до уваги посилання Відповідача на технічну помилку, збою у програмному забезпечені.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що оскільки зі сторони позивача не допущено порушення зазначеного як підстава відмови у прийняті податкової накладної, а неприйняття її тягне негативні наслідки для платника податків, то позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну №1 від 28.08.2015 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В той же час, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо блокування реєстрації податкових накладних ТОВ у Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати відновити реєстрацію податкових накладних, оскільки позивачем, ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції не надано жодного належного доказу щодо здійснення ДПІ дій по блокуванню його податкових накладних, а також позивачем не спростовані доводи ДПІ щодо наявності вказаних порушень у зв'язку зі збоями у програмному забезпечені ДФС.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕХНООПТ» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню в частині зобов'язання Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області зареєструвати податкову накладну №1 від 28.08.2015 року ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНООПТ».
Доводи апеляційної скарги ДПІ дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 29-30) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.
Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року ДПІ у Київському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області відстрочена сплата судового збору до вирішення справи по суті, то його необхідно стягнути за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, стягненню з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області підлягає судовий збір за подання до суду апеляційної скарги постанову суду у розмірі 1 339,80 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕХНООПТ» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) - несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року в розмірі 1 339 (тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв
Судове рішення № 55249008, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/5618/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: