Постанова № 55248347, 27.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2016 року Справа № 810/5945/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украєрорух" про стягнення вихідної допомоги,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 121200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у грудні 2010 року він був звільнений з військової служби в запас за віком, безперервний стаж військової служби позивача становив 24 повних роки. Однак, при звільненні з військової служби відповідач в порушення вимог частини другої статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не виплатив йому одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у запас за віком у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Позивач стверджував, що з 1 січня 2007 року виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при звільненні з військової служби здійснювалась за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, а тому таку виплату має здійснювати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, а не Міністерство оборони України.

Ухвалою від 29.12.2015 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 26.01.2016.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

У призначений для розгляду справи день і час сторони до суду не зявились: позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника; відповідач до суду не зявився, про причини неявки представника суд не повідомив.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 26.01.2016 постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині № А2166 Міністерства оборони України, у квітні 2005 року був направлений у відрядження із залишенням на військовій службі до Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ), що підтверджується послужним списком та витягом особової справи призначення на військову службу Червоноармійським РВК м. Львова 1 серпня 1986 року.

Під час перебування у відрядженні у звязку з виходом на пенсію позивач згідно з наказом Міністра оборони України від 13.12.2010 № 1441 був звільнений з військової служби на підставі пункту 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.

Наказом генерального директора Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 23.12.2010 № 700/о ОСОБА_1 був виключений із списку особового складу Львівського регіонального структурного підрозділу ДП УКРАЕРОРУХ.

Згідно з довідкою від 27.12.2010 № 10.1-1154, виданою Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, розмір грошового забезпечення позивача становив 10100,00 грн.

Як з'ясував суд, при звільненні позивачу не була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, що передбачена абзацом п'ятим частини другої статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

На підставі матеріалів справи суд встановив, що позивач неодноразово звертався до генерального директора ДП УКРАЕРОРУХ, Міністра інфраструктури України, Міністра оборони України, Державної інспекції з питань праці України, Генерального прокурора України, Прем'єр міністра України із завами про виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні, однак, з різних мотивів його заява не була задоволена жодним з уповноважених органів.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернуся до суду з даним позовом.

Враховуючи, що тривалий час позивач звертався до різних уповноважених органів державної влади за захистом порушеного права і це не призвело до відновлення прав, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду і розглянути його позовну заяву по суті.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначаються Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до положень частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, що діяла на момент звільнення позивача з військової служби) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з частиною девятою статті 6 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обовязок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.

В силу положень абзаців четвертого, пятого частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, що діяла на момент звільнення позивача з військової служби) виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Із наведених норм випливає, що обовязок з виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби законодавець покладає як на Міноборони, інші утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, так і на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, підприємства, установи, організації, вищі навчальні заклади залежно від того, були відряджені зазначені військовослужбовці для подальшого проходження служби в органи державної влади, органи місцевого самоврядування або сформовані ними органи, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади чи ні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 03.06.2014 по справі № 21-158а14, яка в силу приписів частини другої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що позивач є військовослужбовцем, якого був відряджений для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Львівського регіонального структурного підрозділу ДП УКРАЕРОРУХ), звільнений з військової служби за віком у звязку з виходом на пенсію, безперервний стаж військової служби якого становить 24 повних роки.

Це означає, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби, який належить до виплати позивачу відповідно до положень абзацу першого частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, що діяла на момент звільнення позивача з військової служби), становить суму 121200,00 грн.

Як встановлено судом, відповідач вказану суму одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу не виплатив.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір сумі 2424,00 грн., доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивча.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 121200 (сто двадцять одна тисяча двісті) гривень.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (код 19477064) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у сумі 2424 (дві тисячі двадцять чотири) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.