Постанова № 55248235, 20.01.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року Справа № 803/3981/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Столярчук А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комо-Експорт» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комо-Експорт» (далі ТзОВ «Комо-Експорт», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2015 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТзОВ «Комо-Експорт» бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на рахунок платника у банку за липень 2015 року, про що складено акт від 05.10.2015 року № 4502/15-02/31226169.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем підпункту «б» пункту 200.4 статті 200, пункту 192.1 статті 192 та пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого ТзОВ «Комо-Експорт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2015 року на суму 10392,00 грн.

Позивач подав заперечення на вказаний акт перевірки, яке було залишено без розгляду.

На підставі акту перевірки від 05.10.2015 року № 4502/15-02/31226169 Луцькою ОДПІ 23.10.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 10392,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2598,00 грн., та яке було оскаржено в адміністративному порядку.

Рішеннями Головного управління ДФС у Волинській області від 18.11.2015 року № 7225/10/03-20-10-03-06 та ДФС України від 14.12.2015 року № 26501/6/99-99-10-01-01-25 скарги ТзОВ «Комо-Експорт» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 23.10.2015 року № 00023151502 без змін.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням та з висновком податкового органу про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2015 року на суму 10392,00 грн., оскільки ТзОВ «Комо-Експорт» було проведено коригування податкових зобовязань по операціях з ТзОВ «Українська сирна компанія» у відповідності до вимог податкового законодавства, а норма пункту 102.5 статті 102 ПК України позивачем порушена не була та у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 23.10.2015 року № НОМЕР_1.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 15.01.2016 року (а. с. 86-87) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що перевіркою, з посиланням на абзац «а» пункту 200.4 статті 200, пункт 192.1 статті 192, пункт 102.5 статті 102 ПК України, зроблено висновок про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2015 року на 10392,00 грн., відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, та просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТзОВ «Комо-Експорт» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2015 року, про що складено акт від 05.10.2015 року № 4502/15-02/31226169 (а. с. 9-17).

Із вказаного акту слідує, що ТзОВ «Комо-Експорт» до розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2015 року включено ПДВ в сумі (-) 10392,00 грн., що відображено в рядку 9 декларації з ПДВ за липень 2015 року, а саме: розрахунок коригування № 164 від 15.07.2015 року до податкової накладної № 16 від 30.12.2011 року, отримувач (покупець) ТзОВ «Українська сирна компанія» на суму ПДВ (-) 10392, 00 грн., що відображено в рядку 8.1.1 декларації з ПДВ за липень 2015 року та відповідно в додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ» за липень 2015 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено, що на порушення підпункту «б» пункту 200.4 статті 200, пункту 192.1 статті 192 та пункту 102.5 статті 102 ПК України ТзОВ «Комо-Експорт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2015 року на 10392,00 грн.

Позивач подав заперечення від 19.10.2015 № 19/10-ЮВ на вказаний акт перевірки (а. с. 19-22), яке було залишено без розгляду у звязку із порушенням строку його подання, про що Луцькою ОДПІ було повідомлено листом від 23.10.2015 року № 18938/10/03-18-15-02 (а. с. 23).

На підставі акту перевірки від 05.10.2015 року № 4502/15-02/31226169 Луцькою ОДПІ 23.10.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 10392,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 2598,00 грн. (а. с. 24), та яке було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 05.11.2015 року № 05/11 ЮВ до Головного управління ДФС у Волинській області (а. с. 26-29). Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 18.11.2015 року № 7225/10/03-20-10-03-06 про результати розгляду первинної скарги скаргу ТзОВ «Комо-Експорт» залишено без задоволення (а. с. 34-36).

25.11.2015 року позивачем подано повторну скаргу до ДФС України (а. с. 38-41). Рішенням ДФС України від 14.12.2015 року № 26501/6/99-99-10-01-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 23.10.2015 року № 00023151502 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення (а. с. 48-50).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Як передбачено пунктом 192.1 статті 192 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 цього ж Кодексу визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 192.3 статті 192 цього ПК України, результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно із пунктом 3 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (з наступними змінами та доповненнями), реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) - платникові податку, підлягає реєстрації:

постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як передбачено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З матеріалів справи слідує, що 02.12.2011 року між ТзОВ «Комо-Експорт» (продавець) та ТзОВ «Українська сирна компанія» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 02/11 (а. с. 52-53), згідно з умовами якого продавець зобовязався передавати у власність покупця, а покупець приймати товар (молоко натуральне рідке згущене у кількості 1250 тонн) та оплачувати його на умовах даного договору. Відповідно до умов вказаного договору розрахунки здійснюються шляхом 100 % передоплати.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 02/11 від 02.12.2011 року покупцем (ТзОВ «Українська сирна компанія») здійснено передоплату в сумі 19627728,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.12.2011 року № 228039, № 228045, № 228041 та додатковою угодою № 1 від 21.12.2011 до договору купівлі-продажу № 02/11 від 02.12.2011 року (а. с. 54-57). Крім того, ТзОВ «Комо-Експорт» виписало покупцю податкову накладну № 16 від 31.12.2011 року (а. с. 58).

В подальшому, 20.02.2012 року між ТзОВ «Комо-Експорт» (продавець) та ТзОВ «Українська сирна компанія» (покупець) було укладено угоду про розірвання Договору купівлі-продажу № 02/11 від 02.12.2011 року, відповідно до умов якої продавець зобовязаний повернути кошти в сумі 19627728,00 грн., отримані у формі передоплати за товар, згідно договору купівлі-продажу № 02/11 від 02.12.2011 року, не пізніше 31.12.2015 року (а. с. 59).

Позивач згідно із платіжним дорученням № 380 від 15.07.2015 року здійснив повернення грошових коштів в сумі 62351,30 грн. (в т. ч. ПДВ 10391,88 грн.), отриманих від ТзОВ «Українська сирна компанія» як передоплату по договору № 02/11 від 02.12.2011 року (а. с. 60). В результаті чого, ТзОВ «Комо-Експорт» склало розрахунок коригування № 164 від 15.07.2015 року до податкової накладної № 16 від 31.12.2011 року (а. с. 61-62).

На підставі вказаного розрахунку коригування ТзОВ «Комо-Експорт» зменшило суму податкових зобовязань з ПДВ на 10392,00 грн., що було відображено у податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року, зокрема, у рядку 8.1 та розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (а. с. 63-74), а ТзОВ «Українська сирна компанія» відповідно зменшило суму податкового кредиту на 10391,88 грн., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за липень 2015 року (а. с. 96-102).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем, у звязку із поверненням суми попередньої оплати, з дотриманням встановленого порядку проведено коригування сум податкових зобов'язань, чим виконано обовязок платника здійснити коригування податкових зобовязань та податкового кредиту за наслідками податкового періоду, у якому відбулося повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

При цьому, суд також враховує, що повернення попередньої оплати згідно із платіжним дорученням № 380 від 15.07.2015 року в сумі 62351,30 грн. (в т. ч. ПДВ 10391,88 грн.) здійснено в межах строку виконання вказаного зобовязання, визначеного угодою від 20.02.2012 року про розірвання Договору купівлі-продажу № 02/11 від 02.12.2011 року (тобто, не пізніше 31.12.2015 року), а ТзОВ «Українська сирна компанія» у тому ж податковому періоді зі свого боку провело коригування сум податкового кредиту.

Згідно із пунктом 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем порушено вимоги пункту 102.5 статті 102 ПК України, виходячи з того, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніше виникнення відємного значення податку за результатами обрахування різниці між значеннями податкових зобовязань та податкового кредиту звітного податкового періоду. Як встановлено судом, зменшення сум податкових зобовязань ТзОВ «Комо-Експорт» з ПДВ відбулося за результатами господарських операцій з повернення переоплати за товар, що мали місце в липні 2015 року, показники податкової звітності позивачем відкориговані також в липні 2015 року. Відповідно, строк, протягом якого платником може бути реалізовано право на відшкодування податку у звязку з вказаними операціями, слід відраховувати з моменту такого коригування податкових зобовязань, а не від дати виникнення податкових зобовязань, які коригуються. При цьому, суд звертає увагу, що податкове законодавство не містить норм, які обмежують у часі обовязок продавця відкоригувати податкові зобовязання з ПДВ у разі повернення ним сум попередньої оплати товарів.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 23.10.2015 року № НОМЕР_1.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1218,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 960 від 22.12.2015 року (а. с. 2), та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 81).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 23 жовтня 2015 року № НОМЕР_1.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комо-Експорт» за рахунок бюджетних асигнувань Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 1218 гривень 00 копійок (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 25 січня 2016 року