Ухвала суду № 55247829, 21.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2016 рокусправа № 804/16563/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі за текстом - Нікопольська ОДПІ), в якому просив визнати протиправним і нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.04.2014 №0004931701 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 91089,00грн. за січень 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області форми "В4" від 30.04.2014р. №0004931701.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції залишити без змін вказуючи на її законність та обґрунтованість. Також, просить розглянути справу без присутності позивача в судовому засіданні.

Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України судове засідання проведено за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ, як платник податків.

На підставі приписів статті 76, пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України посадовими особами Нікопольської ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за січень 2014 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 19.03.2014 №882/1701/НОМЕР_1 „Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за січень 2014 року".

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення: пункту 102.5 статті 102, абз. "б" пункту 200.4, пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 4.6.6 пункту 4.6 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, що призвело до завищення ФОП ОСОБА_1 суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники рядків 22 та 24 податкової декларації за січень 2014 року), на 91089,00грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми „В4" №0004931701, яким ФОП ОСОБА_1 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 91089,00грн.

Відповідно до матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 до Нікопольської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року №9007796520 від 18.02.2014, згідно якої залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 92735,00грн. (рядок 21), а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 92692,00грн. (рядок 24).

Відповідно до довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток №2 до податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року) вбачається, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду складається з сум податку на додану вартість, які виникли у наступних звітних періодах: квітень 2008 року - грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, травень 2009 року, липень 2009 року, вересень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року та листопад 2010 року.

Так, правомірність сформованого ФОП ОСОБА_1 у січні 2014 року податкового кредиту відповідачем не заперечується.

Строки, у межах яких передбачено отримання відповідного бюджетного відшкодування встановлені статтею 102 КАС України, а саме заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 цього Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.5. статті 200 Податкового кодексу України визначено осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування та віднесено до них тих, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), та тих, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав виключення суми податку на додану вартість з бюджетного відшкодування та передбачено, що у разі, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а)у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б)у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в)у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порядку приписів пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України було прийнято рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, та оформлено таке рішення шляхом подання відповідної декларації з податку на додану вартість.

Так, за нормами Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, як надмірно сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість, є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком.

Про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що виникло протягом 2008-2010роки, позивач у декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року не заявляв, про що свідчать Додатки до цієї декларації Д3 та Д4, а також рядки 23.1 та 23.2 самої декларації, в яких має зазначатися сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 30.04.2014 за №0004931701 прийнятого відповідачем.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року по справі № 804/16563/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров