Постанова № 55247307, 20.01.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2016 р.Справа № 914/3086/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь, від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь ОСОБА_2, м. Київ, вул. Хорива, 11-а (вих. № 10423/16 від 16.11.15)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 30.10.15 у справі № 914/3086/15

за позовом: Публічного акціонерного товариствa Банк Київська Русь, від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь ОСОБА_2, м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Авенір-Інвест, м. Київ,

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Сатурн, м. Київ

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 представник за довіреністю;

від відповідача 1 - не зявився;

від відповідача 2 не зявився.

Стороні розяснено її права та обовязки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

30.10.15 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі № 914/3086/15 за позовом Публічного акціонерного товариствa Банк Київська Русь, від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь ОСОБА_2, до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Авенір-Інвест, до відповідача 2 Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Сатурн, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, відповідно до якого у задоволенні позову до відповідача 1 відмовлено; позов до відповідача 2 задоволено частково; зобовязано відповідача 2 повернути у власність позивача нежитлову будівлю під літ. Б-3 загальною площею 2027,8 кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 214; в решті позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням господарського суду Львівської області позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, прийняти апеляційну скаргу до розгляду рішення господарського суду Львівської області в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати за позивачем право власності на нежитлову будівлю під літ. Б-3 загальною площею 2027,8 кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 214; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надано належної оцінки тому факту, що позивач втратив правовстановлюючий документ на спірне майно 20.03.15. у звязку з посвідченням приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 нікчемного договору купівлі-продажу за реєстровим № 783. В свою чергу, у звязку з фактом реєстрації за відповідачем 2 права власності на спірне нерухоме майно внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 20.03.15. є доведеним факт оспорювання відповідачем права власності позивача на спірне майно, та наявністю підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Також доказами невизнання права власності позивача є конклюдентні дії відповідача, як незаконного набувача майна, повязані з ненаданням відповіді на неодноразові письмові звернення банку з вимогою застосування наслідки нікчемності правочину.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП Документообіг господарських судів, 26.11.15 справу за № 914/3086/15 розподілено до розгляду судді доповідачу Желіку М.Б., членам колегії суддям Т.С.Костів та Р.І.Марку. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

30.11.15 ухвалами Львівського апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а подані ним матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 09.12.15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.15 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

У судовому засіданні 20.01.16 скаржник участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просив задоволити їх у повному обсязі. Інші учасники судового розгляду участь уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обовязком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів із врахуванням положень ст. 102 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на що рішення господарського суду Львівської області від 30.10.15 у справі № 914/3086/15 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.03.15. між ПАТ Банк Київська Русь (продавець), в особі голови правління ОСОБА_5, що діє на підставі статуту та ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Сатурн (покупець), від імені, за рахунок та в інтересах якого діє ТОВ Компанія з управління активами Авенір інвест укладено попередній договір купівлі-продажу № 2, відповідно до умов якого сторони погодили основні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, який повинен бути укладений не пізніше 23.03.15.

На виконання умов зазначеного договору з поточного рахунку ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Сатурн відкритого у ПАТ Банк Київська Русь №2650166138001 на користь позивача сплачено гарантійний платіж у сумі 154 159,00 грн., який сторонами розцінюється як аванс в рахунок оплати за основним договором.

20.03.15 між ПАТ Банк Київська Русь (продавець), в особі голови правління ОСОБА_5, що діє на підставі статуту та ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Сатурн (покупець), від імені, за рахунок та в інтересах якого діє ТОВ Компанія з управління активами Авенір інвест, укладено договір купівлі продажу нежитлової будівлі, відповідно до умов якого продавець продав покупцю нежитлову будівлю під літ. Б-3, що знаходиться за адресою Львівська обл., вул. Городоцька, 214, заг. площею 2027,8 кв.м, а покупець купив її та сплатив належну ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Згідно умов договору будівля, що відчужується належить продавцю на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 21.12.10 за реєстрованим № 5354, Договорами про внесення змін до договору іпотеки посвідчених 12.12.11. за реєстровим № 5364, 27.06.13 за реєстровим № 1826, 26.09.13 за реєстровим № 2925, зареєстрованих як правовстановлюючий документ 04.11.13. державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за номером права власності 3229477 та реєстраційним номером обєкта нерухомого майна 31103846101, витяг про реєстрацію 12206376.

Відповідно до п. 4 договору продаж здійснено сторонами за 15 414 900, 00 грн., без ПДВ, які сплачені продавцю покупцем шляхом перерахування грошових коштів, які знаходяться на поточному рахунку покупця в Публічному акціонерному товаристві Банк Київська Русь. Підписання договору свідчить про отримання грошових коштів продавцем та відсутність будь-яких претензій фінансового характеру.

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 20.03.15 та зареєстрований в реєстрі за №783.

20.03.15 між сторонами договору підписано акт прийому передачі нежитлової будівлі (арк. справи 48).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєктів нерухомого майна станом на 19.10.15, право власності зареєстровано па підставі договору купівлі продажу від 20.03.15 на спірний обєкт (№ запису 9111228) за ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Сатурн, від імені за рахунок та в інтересах якого діє ТОВ Компанія з управління активами Авенір інвест, форма власності приватна, розмір частки 1.

Однак, 19.03.15 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.15 № 190 Про віднесення ПАТ Банк Київська Русь до категорії неплатоспроможних» прийнято рішення № 61 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь, відповідно до якого з 20.03.15 розпочато процедуру виведення ПАТ Банк Київська Русь з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації до 19.06.15.

Відповідно до п. 3 вказаного рішення призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту регулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2.

Рішенням від 15.06.15 № 116 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь до 19.07.15.

Згідно постанови Правління Національного банку України від 16.07.2015 № 460 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.07.2015 № 138 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Київська Русь та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 155/44 від 25.08.15 делеговано усі повноваження ліквідатора ПАТ Банк Київська Русь ОСОБА_2

Так, статтею 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Статтями 36 та 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обовязків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 36 вказаного Закону правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом встановлено, що договір купівлі продажу нерухомого майна від 20.03.15 від імені ПАТ Банк Київська Русь підписаний головою правління ОСОБА_5, однак відповідно до п. 3 рішення № 61 від 19.03.15 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Київська Русь уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Київська Русь призначено ОСОБА_2

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що договір купівлі продажу нежитлової будівлі від 20.03.15, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за № 783 є нікчемний в силу вказівки закону, а саме ч. 3 статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо застосування наслідків нікчемного правочину про які просить позивач, зокрема, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 20140613 від 20.03.15. 07:50:27 винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4; повернення у власність позивача нежитлової будівлі під літ. Б-3 загальною площею 2027,8 кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 214 та визнання за ним права власності на неї слід зазначити таке.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Bимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису ч. 1 статті 58 ГПК України, може бути обєднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).

Однак, правові наслідки нікчемного правочину застосовуються тільки щодо сторін правочину.

Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обовязків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК України як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 ЦК України є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у звязку з недійсністю правочину, оскільки ст. 16 ЦК України не містить вичерпного переліку способів захисту цивільних прав.

Слід зазначити, що судове рішення про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи про витребування майна з чужого незаконного володіння особи, за якою зареєстровано право власності на майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає такій реєстрації, за позивачем (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

При цьому, орган, уповноважений здійснювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, вчиняє відповідні дії тільки в межах чинного законодавства і не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядженням майном, стосовно якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вимога про повернення позивачу майна переданого за нікчемним правочином підлягає до задоволення, натомість вимога щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Щодо визнання права власності на майно, яке передане за нікчемним правочином за позивачем, то відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. При цьому, передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобовязальних відносинах.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, реституція є правовим наслідком недійсності правочину і способом захисту цивільних прав, який може бути застосовано до відносин зобовязального характеру, за умови якщо спір виник між сторонами недійсного правочину (договору). З огляду на що в задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності слід відмовити.

Вірним є також висновок господарського суду про те, що спірні правовідносини виникли між позивачем ПАТ Банк Київська Русь та відповідачем 2 - ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд Сатурн, а тому у задоволенні позову до відповідача 1 ТОВ Компанія з управління активами Авенір інвест слід відмовити повністю.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає доводи апеляційної скарги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на що рішення господарського суду Львівської області від 30.10.15 у справі № 914/3086/15 слід залишити без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариствa Банк Київська Русь, від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь ОСОБА_2, м. Київ, вул. Хорива, 11-а (вих. № 10423/16 від 16.11.15) відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.15 у справі № 914/3086/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 25.01.16

ГоловуючийсуддяЖелік М.Б.

суддяКостів Т.С.

суддяМарко Р.І.