Постанова № 55247239, 26.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2016 р. Справа№ 910/23507/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Місевра А.І.

від відповідача - Павлік А.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний -

судноремонтний завод"

до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

про 1074698,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 по справі №910/23507/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на користь Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" 133365 грн. 74 грн. - 3% річних, 941332 грн. 68 коп. - інфляційних втрат та 16120 грн. 48 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, з призначенням розгляду справи на 22.12.2015.

21 грудня 2015 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником відповідача подано пояснення по справі.

Також, 21 грудня 2015 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 відкладено до 12.01.2016.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці та керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, п.п. 2.2, 2.6 засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформувати для розгляду апеляційної скарги по справі №910/23507/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

11 січня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, на вимогу ухвали суду представником позивача подано додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи.

12 січня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 відкладено розгляд справи до 26.01.2016.

25 січня 2016 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 910/23507/15 від 25.01.2016, в зв'язку з виходом судді Баранця О.М. з відпустки, а також формуванням постійно діючого складу колегії суддів та керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, п.п. 2.2 засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/23507/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Баранець О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, у складі колегії суддів: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А. прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

26 січня 2016 року від представника відповідача, через відділ документального забезпечення суду, до початку судового засідання надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

В судове засідання 26.01.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2015. Клопотання про призначення судової експертизи підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2015. Проти клопотання про призначення судової експертизи заперечив.

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про призначення по справі судової експертизи, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

10 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт" (замовник) укладено договір №142291/1315 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору виконавець бере на себе зобов'язання виконати "Роботи", в обсязі та в строк, згідно з додатком №1 до цього договору, "Плавдоку-3" розмірами: довжиною 49,3 м, шириною 17,0 м, повною осадкою 0,97 м, а також надати послуги відстою плавзасобу за необхідністю. Роботи, потреба в яких виникла після підписання цього договору, підлягають узгодженню з замовником, з наступним оформленням письмових додаткових угод, які, після підписання їх сторонами, стають невід'ємною чистиною цього договору.

В зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань за Договором Публічне акціонерне товариство "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" 1842138,31 грн. основного боргу, 579445,30 грн. упущеної вигоди, 128977,12 грн. - пені, 36067,58 грн. - 3% річних, 17820,00 грн. -неустойки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 року по справі №5011-48/16253-2012, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 1842138,31 грн., пеню в розмірі 128977,12 грн., 3% річних в розмірі 36001,23 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

15 січня 2013 року, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 по справі №5011-48/16253-2012, видано наказ.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2013 року відкрите виконавче провадження ВП №36203223 з виконання наказу Господарського суду міста Києва №5011-48/16253-2012 від 15.01.2013 року, строк на добровільне виконання якого встановлено до 03.02.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вищезазначене рішення виконано відповідачем лише 01.04.2015, в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача донараховані суми 3% річних та інфляційних нарахувань, починаючи з 01.11.2012.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу, з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів, внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Твердження апелянта, щодо відсутності в позивача права на стягнення 3% річних та інфляційних втрат, в зв'язку з укладеним між Компанією Прайз Файненшал Груп Ел.Ел.Сі та позивачем договору про відступлення права вимоги від 08.07.2013, колегією суддів визнано безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" (первісний кредитор) та Компанією Прайз Файненшал Груп Ел.Ел.Сі. (новий кредитор) укладено договір уступки права вимоги (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору первісний кредитор уступає, а новий кредитор набуває право вимоги, що належить первісному кредитору, згідно з договором №142291/1315 від 10.11.2011 року (п.1.1).

Згідно з п. 1.3 договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 08.07.2013 року) у випадку не здійснення новим кредитором оплати вартості права вимоги, яка становить 1950000,00 грн. в порядку та строки передбачені договором (протягом 5 днів з моменту підписання додаткової угоди (п.2.2) і додатками до нього, новому кредитору не переходить право вимоги, а договір вважається припиненим і таким, що не породжує будь-яких юридичних наслідків.

Як вбачається з банківських виписок по особовому рахунку позивача, оплати вартості права вимоги за Договором, Компанією Прайз Файненшал Груп Ел.Ел.Сі. не здійснено.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Банк Фінанси та Кредит», згідно з яким розрахунки за договором уступки права вимоги від 08.07.2013 через поточні рахунки в національній та іноземній валютах Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний - судноремонтний завод", що відкриті в АТ «Банк Фінанси та Кредит», за період з 08.07.2013 по 23.12.2015 не проводились.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що право вимоги, що належить первісному кредитору, згідно з договором №142291/1315 від 10.11.2011 до нового кредитора, на підставі договору уступки права вимоги від 08.07.2013, не перейшло.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло між позивачем та відповідачем на підставі договору №142291/1315 від 10.11.2011 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 по справі №910/23507/15 без змін.

Матеріали справи №910/23507/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна