Рішення № 55246242, 19.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2016Справа №910/24535/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Прінт";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест";

про стягнення 91 510,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Сердюк М.М., представник, довіреність № б/н від 01.08.2015 р.;

Від відповідача: Ткаченко Л.В., представник, довіреність № 75 від 20.06.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" про стягнення 61140,00 грн. вартості оплаченого та не поставленого товару та 30370,00 грн. понесених збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року порушено провадження у справі №910/24535/15 та розгляд справи призначено на 30.09.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2015 року у зв'язку із клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено на 21.10.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року розгляд справи відкладено на 04.11.2015 року.

У судовому засіданні 04.11.2015 року оголошено перерву до 06.11.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року продовжено сторок вирішення справи на 15 днів.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року № 04-23/1996 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2015 року, справа № 910/24535/15 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року справа № 910/24535/15 прийнята до свого провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 17.12.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 року відкладено розгляд справи до 19.01.2016 р.

Через відділ діловодства господарського суду 18.01.2016 р. від відповідача надійшло клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи. Судом відхилене подане клопотання у зв'язку з тим, що відповідачем не обґрунтовано неможливості вирішення спору без призначення відповідної судової експертизи та дійсної необхідності для застосування спеціальних знань.

У судовому засіданні 19.01.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмових поясненнях по суті справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінанта Прінт» (покупець) 03.08.2015 р. укладено усний договір поставки відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався поставити покупцю товар (поліграфічні матеріали в асортименті) 03.08.2015 року, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Позивач зазначає, що відповідно до умов усного договору поставки покупець замовив у постачальника наступний товар:

- Папір крейдований HI-АLPНА (gross) 69,9 64*90 у кількості 2 000,00 арк.;

- Папір самоклеючий Unicot plus 80г/м2 64*45 у кількості 3 000,00 арк.;

- Папір крейдований Shinho Power plus Gross 148 64*90 у кількості 26 000,00 арк., на загальну суму 61 140,00 грн.

Відповідно до статті 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного вид) договорів.

Судом встановлено, що на підставі замовлення покупця, останньому постачальником було виставлено рахунки- фактури: №ДІІ00004414 від 03.08.2015 на суму 48 672,00 грн. з ПДВ та № ДН00004383 від на суму 12 468,00 грн. з ПДВ, дійсні до сплати на протязі 1 банківського дня.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Домінанта Прінт» виконало взяті на себе зобов'язання по оплаті вартості замовленого товару та сплатило ТОВ «Юнайтед Форест» 61 140,00 грн. згідно виставлених рахунків-фактур, що підтверджується платіжними дорученнями № 331 від 03.08.2015 на суму 12 468,00 грн. з ПДВ та № 330 від 03.08.2015 на суму 48 672.00 грн.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач зазначає, а відповідач не заперечує, що після перерахування покупцем грошових коштів за товар, поставка товару не відбулася, кошти сплачені за непоставлений товар позивачу не повернуті.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав і в добровільному порядку сплачені кошти за товар в повному обсязі не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 61 140,00 грн. заборгованості за непоставлений товар.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З поданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" не дотримався умов поставки, оскільки не поставив і не передав у власність покупця товар, за який отримав оплату.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів поставки товару або повернення сплачених грошових коштів за поставку товару, станом на день розгляду справи відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги покупця про стягнення з постачальника заборгованості в розмірі 61 140,00 грн. за непоставлений товар.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 30 370,00 грн. збитків суд відзначає наступне.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає про понесення ним збитків у зв'язку з неможливістю виконання ним умов договору поставки № ДП-49 від 15.05.2015 р., укладеного між ТОВ "Домінанта Прінт" (позивач) та ТОВ «Плодородіє НПК».

Приписами ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

За змістом ст. 623 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності, при цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони.

Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник, а об'єктом правопорушення зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника, між тим суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, при цьому розмір збитків має довести кредитор, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України у справі № 42/266-6/492 від 30.05.2006 р.).

При цьому, відповідно до частини 4 статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі укладеного між ними договору і дії сторін щодо невиконання певних обов'язків не є прямими збитками, а можуть завдавати шкоди, або призводити до неотримання доходів лише в причинно-наслідковому зв'язку з іншими обставинами, як то неотримання позивачем доходу внаслідок таких дій за іншими договорами, укладеними з іншими суб'єктами господарювання.

Внаслідок вказаного не вбачається за можливе дійти достовірного висновку, що 30 370,00 грн. є завданими йому прямими збитками внаслідок протиправної поведінки позивача. Як наслідок, позивачем не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

При цьому, судом враховано, що доведення належними засобами доказування певних обставин по справі, ГПК України покладається саме на особу, яка на ці обставини посилається (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові № 30/5009/2733/11 від 02.04.12.).

Також суд враховую те, що жодних письмових договорів із погодженими строками поставки та кількістю товару між позивачем та відповідачем не укладались. Таким чином, позивачем не недоведено існування причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням договірних відносин відповідачем та понесенням збитків ТОВ "Домінанта Прінт" внаслідок невиконання ним 16.08.2015р. договірних зобов'язань перед ТОВ "Плодородіє.

З урахування вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30 370,00 грн. збитків є та такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з покладанням судового збору, в порядку статті 49 ГПК України, на сторін пропорційно до розміру заявлених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" (інд. 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 72-А, код ЄДРПОУ 22902499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Прінт" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Н. Перемоги, 54, кв. 29, код ЄДРПОУ 39198883) 61 140 (шістдесят одну тисячу сто сорок) грн. 00 коп. заборгованості та 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн. 11 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку

подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі

подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 27.01.2016 р.