Рішення № 55246085, 25.01.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/196/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2016 Справа № 908/5969/15

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (вул. Сахарова, буд.78, м. Львів, Львівська область, 79026; код ЄДРПОУ 09807862),

до відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71100 , код ІПН НОМЕР_1),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2 дов. №7785 від 23.02.2015;

від відповідача: не зявився;

про: стягнення 23947,65грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 23947,65грн., як вказано в позові: 20000,00грн. заборгованості за неповернуту суму кредиту, 3575,22грн. заборгованості по простроченим відсоткам, 172,43грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором та 200грн. нарахованих відсотків.

07.12.2015 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду.

У звязку із ненаданням позивачем всіх витребуваних матеріалів, неявкою відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву, розгляд справи відкладався.

У відповідності до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»).

Згідно до даних, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (minjust.gov.ua) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 11.01.2016, юридичною адресою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 є - АДРЕСА_2, 71100.

Ухвали господарського суду направлялись за вказаною адресою.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №213 про надання овердрафту від 10.11.2014 в частині погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами. Сума заборгованості на момент предявлення позову 20000,00грн. заборгованості за кредитом та 3575,22грн. відсотків за користування кредитом. Факт порушення договірних зобовязань слугував підставою для нарахування пені. Разом з цим, позивач просить судові витрати, повязані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав. В судове засідання повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача на адресу суду не надходило. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами та за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Зобовязанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 ЦК Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

10.11.2014 між публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (надаліБанк) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надаліПозичальник) укладено договір №213 про надання овердрафту (надалі Договір).

Згідно розділу 1 Договору, Банк зобовязується надати Позичальнику Овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобовязується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

У розділі 10 Договору зазначено, що Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобовязань.

Пунктом 2.1 Договору передбачено: максимальний ліміт заборгованості по Овердрафту (максимальна сума, в межах якої Позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) складає 20000,00грн. Встановлюється він на поточний рахунок Позичальника №2600801567186.

Відповідно до п.2.4. Договору датою остаточного повернення Овердрафту є - 09.11.2015.

Відповідно до виписки руху коштів по рахунку №2600801567186, відповідачем отримано 20000,00грн.

У п. 2.2. Договору сторони встановили процентну ставку за користування Овердрафтом у розмірі 28% річних.

Як зазначено у п. 3.2. Договору, проценти за користування Овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по Овердрафту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п.2.2. Договору з урахуванням строку користування Овердрафтом, з моменту надання Овердрафту:

3.2.1. до терміну, вказаному в п.2.4. Договору.

3.2.2. до дати звернення Банку із заявою до:

- суду із вимогою про дострокове повернення суми Овердафту та сплати процентів, комісії та інших належних до сплати за цим договором платежів.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за простроченими відсотками складає 35275,22грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.1. договору Позивальник зобовязується повернути Банку Овердрафт у повному обсязі в порядку та термін, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, що субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст.526 ЦК України. Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконував, в результаті чого за ним виникла заборгованість, яка складається з 20000,00грн. заборгованості за неповернуту суму кредиту та 3575,22грн. заборгованості по простроченим відсоткам.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6.1. Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (повернення Овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) Банк має право стягнути з Позивальника пеню в розмірі визначеному п .2.6. Договору.

У п. 2.6. Договору зазначено, що пеня за прострочення грошових зобовязань за Договором складає 0,03% за кожний день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення, за весь час прострочки.

За порушення умов договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 172,43грн. за період з 01.12.2014 по 13.08.2015. Розрахунок пені ретельно перевірено в судовому засіданні.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 20000,00грн. заборгованості за неповернуту суму кредиту, 3575,22грн. заборгованості по простроченим відсоткам, 172,43грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором заявлені правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Крім сум неповернутого кредиту, прострочених відсотків та пені, позивачем було заявлено до стягнення 200,00грн. нарахованих відсотків.

Підстави для стягнення 200,00грн. нарахованих відсотків позивачем у позивній заяві не зазначені, ні з посиланням на договір №213 про надання овердрафту від 10.11.2014, а ні на норми чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача не зміг надати пояснення стосовно нормативних і документальних підстав для їх стягнення.

Згідно ч 2. ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст. 33 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК України).

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем не надано нормативного і документального обґрунтування для стягнення 200,00грн. нарахованих відсотків, позов в частині стягнення вказаної суми суд залишає без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Судові витрати віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, п.5 ч.1 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71100 , код ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (вул. Сахарова, буд. 78, м. Львів, Львівська область, 79026; код ЄДРПОУ 09807862) 20000 (двадцять тисяч) грн. 00коп. заборгованості за неповернуту суму кредиту, 3575 (три тисячі пятсот сімдесят пять) грн. 22 коп. заборгованості по простроченим відсоткам, 172 (сто сімдесят дві) грн. 43коп. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором та 1207 (одна тисячу двісті сім) грн. 83 коп. судового збору Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 200,00грн. прострочених відсотків позов залишити без розгляду.

В судовому засіданні 25.01.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 27.01.2016.

Суддя С.А. Гончаренко