Ухвала суду № 55240938, 19.01.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/732/15-ц 19.01.2016 19.01.2016 19.01.2016

Провадження №22-ц/784/41/16

Справа № 467/732/15-ц

Провадження №22-ц/784/41/16 Суддя попершій інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 23 Суддя-доповідач Апеляційного суду: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Коломієць В.В.

суддів Довжук Т.С., Шолох З.Л.,

при секретарі Тищенко Л.С.,

без участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2015 року, ухвалене за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» (далі - Підприємство) про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач вказував, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 6,3 га, яка розташована в межах території Благодатненської сільської ради Арбузинського району. До отримання ним 17 травня 2004 року державного акту на вказану земельну ділянку, між ним та відповідачем 01 лютого 2004 року було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 10 років. За додатком до цього договору, який, без його волевиявлення, укладений ОСОБА_4 від його імені на підставі довіреності, строк оренди збільшений до 49 років.

Позивач зазначав, що вказаний договір не відповідав Типовій формі договору оренди землі та вимогам Закону України «Про оренду землі», оскільки не містив усіх істотних умов.

Крім того, за умовами договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату у грошовій, натуральній або відробітковій формі, по узгодженню сторін, в місячний строк після закінчення фінансового року. На його звернення відповідач відмовив у сплаті орендної плати у натуральній формі, посилаючись на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2011 року, якою було визнано мирову угоду між ними щодо обовязку орендаря з 2014 року проводити розрахунок по орендній платі з позивачем у розмірі не менше 3 % грошової вартості земельної ділянки. Орендна плата йому виплачена у розмірі 2 824 грн. 03 коп. без індексації.

Посилаючись на викладені обставини та те, що отримана ним орендна плата в грошовій формі є значно меншою ніж розмір орендної плати, яка отримана іншими орендодавцями в натуральній формі, і таке , на його думку, є істотною зміною обставин та істотним порушенням орендарем своїх обовязків, позивач просив розірвати укладений договір оренди.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на належне виконання договірних зобов'язань та безпідставність позовних вимог.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

В апеляційній скарзі позивач, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким розірвати договір оренди землі. На його думку, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не враховано обовязок відповідача сплачувати орендну плату в натуральній формі на рівні з іншими орендодавцями, та систематичне істотне порушення останнім цього обовязку.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.8 ст. 93 ЗК України).

Таким спеціальним законом, що регулює орендні земельні відносини та підлягає застосуванню до спірних правовідносин є Закон України від 2 жовтня 2003 року «Про оренду землі» (далі - Закон). Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Він підлягає державній реєстрації і після цього набирає чинності (ст.ст. 14, 18, 20 Закону).

Відповідно до ст.15 Закону орендна плата, її розмір, форма платежу, строк і порядок виплати є істотними умовами договору оренди землі.

Статтями 24, 25 Закону передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендодавець зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату в розмірі та строки обумовлені договором.

За змістом ст. 32 Закону договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону та умовами договору, зокрема, й щодо несплати орендної плати.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема систематична несплата орендної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, розміром 6, 3 га, яка розташована в межах території Благодатненської сільської ради Арбузинського району та передана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого 17 травня 2004 року Арбузинською райдержадміністрацією Миколаївської області, отриманого на підставі розпорядження Арбузинської райдержадміністрації від 28 липня 2003 року № 466 (а.с. 8).

01 лютого 2004 року позивач уклав з відповідачем договір оренди земельної частки (паю), за умовами якого вказану земельну ділянку строком на 10 років передав в платне користування відповідача (а.с.7). Договір був зареєстрований Миколаївською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 1 вересня 2007 року за реєстровим № 040400500278.

Згідно із додатком до цього договору, укладеного між підприємством та ОСОБА_3, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_4, строк оренди змінено на 49 років, передбачено переважне право орендаря на придбання предмету оренди на умовах продажу земельної ділянки відповідно до чинного законодавства. Запис про державну реєстрацію додатку до договору внесено у книгу записів договорів оренди землі 09 січня 2008 року за № 040800500007 (а.с. 51).

За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма та строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, а обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За умовами договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату у грошовій, натуральній або відробітковій формі, за згодою сторін, у місячний строк після закінчення фінансового року. Якщо запропоновані орендарем варіанти альтернативні грошовій формі не задовольнять орендодавця остаточний розрахунок здійснюється грошима. Орендна плата сплачується по мірі надходження сільськогосподарської продукції (пункти 2.1-2.5 договору).

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1 цього договору щорічна орендна плата складала 2 % від вартості грошової оцінки землі, що на час укладання договору становила 837грн.00коп.

Встановлений договором розмір орендної плати на час укладання договору відповідав вимогам Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних паїв», яким був встановлений мінімальний розмір орендної плати у 1,5 % визначеної вартості земельної ділянки.

За п. 2.1 договору підставою перегляду розмірів орендної плати є зміна вартості грошової оцінки земельної ділянки, що встановлюється законодавством.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2011 року, постановлену на підставі заяви директора ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» ОСОБА_5 та ОСОБА_3, було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та Підприємством та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ПП «Аграрне підприємство «Благодатненський птахопром» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.02.2004р. та додатка до нього від 09.05.2007р. За умовами зазначеної мирової угоди ОСОБА_3 визнає дійсним укладений з відповідачем договір оренди земельної ділянки із додатком до нього та підтверджує отримання ним орендної плати по вказаному договору в повному обсязі за період з 2004 року до 2013 року включно, а відповідач зобовязався з 2014 року сплачувати орендну плату в розмірі не менше 3 відсотків грошової вартості земельної ділянки, що складає 1629 грн. 02 коп. (а.с. 30, 31).

Дійсність договору оренди позивач у даній справі не оспорював. Вимог щодо сплати орендної плати у натуральній формі або щодо стягнення заборгованості по орендній платі не заявляв.

Виходячи з довідки відділу Держземагенства в Арбузинському районі Миколаївської області від 29.09.2014р. № 1859 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на 2014 р. становить 94134грн.36коп. з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки К (і): 3,3 та 1,76 (а.с. 32).

Згідно довідкам Підприємства за 2014 р. позивачу була нарахована орендна плата в розмірі 2824грн.03коп., тобто, у розмірі 3 відсотків грошової вартості земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, яка після відрахування обовязкових платежів була виплачена ОСОБА_3, що підтверджується відповідною платіжною квитанцією від 19 грудня 2014 року (а.с. 13, 38, 41).

За такого, встановивши, що відповідач виконував свої обовязки та сплачував орендну плату позивачу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди згідно ст. 32 Закону, ст. 141 ЗК України.

Положеннями ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як встановлено, відповідач сплачував позивачу орендну плату в грошовій формі, що передбачено умовами договору оренди.

Отже, невиплата орендної плати в натуральній формі, на вимогу позивача, на думку колегії суддів, не свідчить про істотність порушення договору орендарем, завдання цим шкоди позивачу, та не є підставою для розірвання договору оренди заст. 651 ЦК України.

Крім того, частина 2 статті 652 ЦК України встановлює умови, за одночасної наявності яких договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Відповідно до ч. 4 зазначеної статті зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Невиплата на вимогу орендодавця орендної плати у натуральній формі, розмір якої, на думку позивача, є більшим ніж розмір орендної плати сплачений в грошовій формі, не є істотною зміною обставин, якими сторони договору керувалися при його укладенні, у зв'язку з тим, що форма орендної плати, за умовами договору оренди, стосується на це згоди обох договірних сторін, а відтак це не може бути підставою для розірвання договору у судовому порядку.

За такого, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено порушення підприємством умов договору оренди та істотну зміну обставин, які б давали підстави для розірвання договору.

Враховуючи викладене, оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які би спростовували висновки суду чи доводили би порушення ним норм земельного та процесуального законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.В. Коломієць

Суддя: З.Л. Шолох

Суддя Т.С. Довжук