Рішення № 5524005, 22.06.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" червня 2009 р. справа № 5020-9/277 22 червня 2009 року Справа № 9/277 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99006, АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, буд. 23)

про стягнення 72998,98 грн.,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, буд. 23)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99006, АДРЕСА_1),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дочірнього підприємства „Район” товариства з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (м. Севастополь, пр. Перемоги, буд. 44/1, офіс 5)

про стягнення 33172,54 грн.,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

позивач (за первісним позовом) - ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.03.2009 (ФОП ОСОБА_1);

відповідач (за первісним позовом) - Булгакова Владлена Юріївна, довіреність б/н від 01.06.2009 (ТОВ "Соціальна ініціатива: Москва-Севастополь");

третя особа - Булгакова Владлена Юріївна, довіреність б/н від 02.06.2009 (ДП „Район” ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь”);

суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” про стягнення 72998,98 грн., з яких: збитки 21719,31 грн., основний борг 41533,00 грн., пеня 4344,28 грн., інфляційне відшкодування 4859,36 грн., 3% річних 543,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобовязань з повернення зайво сплачених коштів, норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Доводи позивач виклав у позові та додаткових поясненнях (т.1, а.с.2-9, т.2 а.с.44-46).

Відповідач позовні вимоги визнає частково в частині стягнення основного боргу у сумі 41533,00 грн. В частині стягнення збитків, пені, інфляційного відшкодування, 3% річних просить відмовити. Доводи та обґрунтування відповідач виклав у відзиві (т.1, а.с.87-89).

02.06.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” звернулось до суду із зустрічним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дочірнього підприємства „Район” Товариства з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” про стягнення 33172,54 грн., з яких: 23826,00 грн. вартість робіт за договорами, 9346,54 грн. заборгованість за комунальні послуги, а також судові витрати: 331,73 грн. витрати по сплаті державного мита, 312,50 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач (за зустрічним позовом), вважає, що відповідач порушив зобовязання за договорами про дольову участь в будівництві від 27.02.2007. Доводи та обґрунтування викладені у зустрічному позові ( т. 1 а.с. 93-95).

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” надало суду пояснення в яких зазначає, що ФОП ОСОБА_1 є кредитором, який прострочив, так як вона відмовилася прийняти належне виконання, запропонованого боржником у відповідності до ст. 613 Цивільного кодексу України (т.2 а.с.59-61). Ухвалою від 03.06.2009 суд прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом.

Відповідач (за зустрічним позовом) вимоги за зустрічним позовом не визнає у повному обсязі. Доводи та обґрунтування виклав у запереченнях на зустрічний позов (т.2 а.с.52-54).

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалася перерва з 10.06.2009 по 22.06.2009.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

27.02.2007 між ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (сторона 1) та ФОП ОСОБА_1 (сторона 2) були укладені договори про дольову участь № 05-01-40, № 05-01-41, №05-01-42, № 05-01-43 (Договори) з додатками до договорів № № 1, 2 (т.1а.с. 15-21, 24-30, 33-39, 42-48).

Відповідно до пунктів 3.1 Договорів сторона 2 зобовязується, в якості свого вкладу у дольове будівництво внести грошові кошти (далі доля) в національній валюті України безготівкою на розрахунковий рахунок сторони 1 у розмірі 284472,00 грн. за кожним договором.

23.09.2008 сторона 1 передала, згідно додаткам № 2 до Договорів (акти прийому-передачі) (т.1 а.с. 22, 31, 40, 49), стороні 2 для оформлення права власності нежитлові приміщення:

- по акту прийому-передачі (додаток № 2 до договору № 05-01-40 от 23.02.2007г.) нежитлове приміщення № 1, загальною площею 70,5 кв.м, яке розташоване на другому поверсі в прибудові «А»в житловому будинку за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1 (т.1 а.с.22); - по акту прийому-передачі (додаток № 2 до договору № 05-01-41 від 23.02.2007г.) нежитлове приміщення № 2, загальною площею 65,2 кв.м, яке розташоване на другому поверсі в прибудові «А»в житловому будинку за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1 (т.1 а.с.31); - по акту прийому-передачі (додаток № 2 до договору № 05-01-42 від 23.02.2007г.) нежитлове приміщення № 3, загальною площею 68,0 кв.м., яке розташоване на третьому поверсі в прибудові «А»в житловому будинку за адресою: м.Севастополь, пр.Перемоги, 44/1 (т.1 а.с.40); - по акту прийому-передачі (додаток № 2 до договору № 05-01-43 від 23.02.2007г.) нежитлове приміщення № 4, загальною площею 67,0 кв.м, яке розташоване на третьому поверсі в прибудові «А»в житловому будинку за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1 (т.1 а.с.49). Дані нежитлові приміщення були оформлені у приватну власність ФОП ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвами про право власності від 23.12.2008, виданими на підставі рішення сесії Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 та наказів Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 19.12.2008, а саме: - свідоцтво про право власності, видане на підставі наказу ФКМ СМР № 1554 на вбудоване торгово-офісне приміщення №1, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1, загальною площею 70,5кв.м, яке зареєстроване 19.02.2009 Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна” СМР під № 5584 (т.1 а.с. 23); - свідоцтво про право власності, видане на підставі наказу ФКМ СМР № 1557 на вбудоване торгово-офісне приміщення №2, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1, загальною площею 65,2 кв.м, яке зареєстроване 19.02.2009 КП „БТІ і ДРОНМ” СМР під № 5582 (т. 1 а.с.32);

- свідоцтво про право власності, видане на підставі наказу ФКМ СМР №1556 на вбудоване торгово-офісне приміщення №3, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1, загальною площею 68,00 кв.м, яке зареєстроване 19.02.2009 КП „БТІ і ДРОНМ” СМР під № 5583 (т.1 а.с.41);

- свідоцтво про право власності, видане на підставі наказу ФКМ СМР № 1555 на вбудоване торгово-офісне приміщення №4, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1, загальною площею 64,00 кв.м., яке зареєстроване 19.02.2009 КП „БТІ і ДРОНМ” СМР під № 5585 (т. 1 а.с.50);

У відповідності до абзацу 4 п. 3.1 Договорів у разі збільшення загальної площі нежитлового приміщення після обмірів КП „БТІ і ДРОНМ” СМР, в порівнянні з вказаною в п.3.2. сторона -2 зобов'язана внести додатковий внесок стороні - 1, виходячи з розрахунку вартості 1 кв. метра 4050,00 грн.

У відповідності до абзацу 5 п. 3.1 Договорів у разі зменшення загальної площі нежилого приміщення після обмірів КП „БТІ і ДРОНМ” СМР, в порівнянні з вказаною в п.3.2. сторона - 1 зобов'язана здійснити повернення грошових коштів стороні - 2, виходячи з розрахунку вартості 1 кв. метра - 4050,00 грн.

09.10.2008 позивач направив на адресу відповідача листи № 65 № 66 № 67 № 68 з вимогою про повернення грошових коштів на підставі п.3.1 Договорів, які були отримані відповідачем (т. 1 а.с.61-64).

13.10.2008 відповідач листом № 3/9 відповів позивачу, що позивач за збільшення розміру площі приміщення № 1 повинен оплатити відповідачу 1053,00 грн., а він поверне грошові кошти за зменшення розміру площі приміщення № 2 у розмірі 20412,00 грн., приміщення № 3 у розмірі 9072,00 грн. та приміщення № 4 у розмірі 13122,00 грн. від договірного розміру після укладення та підписання сторонами додаткових угод до Договорів (т. 1 а.с.65).

23.10.2008 між сторонами були укладені додаткові угоди до Договорів (т.1 а.с.21, 30, 39, 48) у звязку з відхиленням площі нежилих приміщень після обмірів КП „БТІ і ДРОНМ” СМР від узгоджених у п.3.2 Договорів. Відхилення склали:

- по приміщенню № 1 - 70,5 кв.м - 70,24 кв.м = 0,26 кв.м у бік збільшення;

- по приміщенню № 2 - 65,2 кв.м - 70.24 кв.м = 5,04 кв.м у бік зменшення;

- по приміщенню № 3 - 68,0 кв.м - 70.24 кв.м = 2,24 кв.м у бік зменшення:

- по приміщенню № 4 - 67,0 кв.м - 70,24 кв.м = 3,24 кв.м у бік зменшення.

Таким чином, на підставі п.3.1 Договорів по приміщенню № 1 сторона - 2 зобов'язана внести додатковий внесок стороні - 1 у розмірі 1053,00 грн., а сторона - 1 здійснити повернення грошових коштів стороні 2 по приміщенню № 2 у розмірі 20412,00грн., по приміщенню № 3 у розмірі 9072,00 грн., по приміщенню № 4 у розмірі 13122,00 грн.

З вирахуванням внеску сторони 2 за збільшення площі нежилого приміщення № 1, сторона - 1 зобов'язана здійснити повернення грошових коштів на користь позивача у сумі 41553,00 грн.

Однак відповідач суму заборгованості у розмірі 41553,00 грн. не оплатив.

05.04.2007 між ФОП ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Автокразбанк” був укладений договір про іпотечний кредит № 20.

Згідно умов даного договору ВАТ „АКБ „Автокразбанк” надає ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 179004,08 доларів США. Кредит надається на строк по 04.04.2017. За користування кредитом ФОП ОСОБА_1 сплачує відсотки із розрахунку 13,5% річних.

За твердженням позивача за первісним позовом даний договір був укладений для оплати другого внеску за вищезазначеними Договорами у розмірі 221472,00 грн. по кожному із Договорів до 06.04.2007. Несвоєчасно погашення відповідачем заборгованості спричинило збитки позивачеві, які повязанні із виконанням кредитного договору.

Дані обставини стали підставою для звернення ФОП ОСОБА_1 до господарського суду з вимогами про стягнення заборгованості за Договорами, з нарахованих штрафних санкцій на суму заборгованості та збитків.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач (за первісним позовом) визнав позовні вимоги в частині основного боргу в повному обсязі, суд визнає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 41533,00 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути з відповідача (за первісним позовом) пеню в сумі 4344,28 грн., інфляційне відшкодування в сумі 4859,36 грн. та 3% річних в сумі 543,03 грн. за несвоєчасне виконання зобовязань.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 №543/96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Позивачем нарахована пеня від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період з 23.10.2008 по 31.03.2009. Однак ні Договорами про дольову участь у будівництві, ні додатками №№ 1 до них сторони не домовилися про забезпечення виконання забезпечення з цього приводу шляхом сплати неустойки. Таким чином, підстави для стягнення пені у позивача відсутні.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивач такої вимоги до відповідача не предявляв, в додатках №№ 1 до Договорів термін виконання зобовязання відсутній, - таким чином момент виникнення основного зобовязання до моменту звернення до суду не настав. Таким чином, підстави для стягнення інфляційного відшкодування та 3 % річних відсутні.

На підставі зазначеного, суд визнає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення з відповідача пені в сумі 4344,28 грн., інфляційного відшкодування в сумі 4859,36 грн. та 3% річних в сумі 543,03 грн. такими, що не підлягають задоволенню.

Також позивач (за первісним позовом) просить стягнути збитки у розмірі 21719,31грн.

Відповідно ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як стверджує позивач за первісним позовом, договір № 20 від 05.04.2007 був укладений для оплати другого внеску у розмірі 221472,00 грн. у відповідності до пункту 3.1 по кожному із Договорів, тобто для виконання свого зобовязання за Договорами.

Як було встановлено судом, позивач за первісним позовом після підписання додатків №№ 1 до Договорів не звертався до відповідача за первісним позовом з вимогою про погашення заборгованості за додатками №№ 1 до Договорів. Таким чином, строк виконання зобовязань відповідача перед позивачем до моменту винесення рішення не наступив, тому втрати позивача по договору № 20 від 05.04.2007 не повязані із діями ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” та не можуть бути підставою для стягнення з відповідача збитків.

На підставі викладеного, суд відмовляє ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків в розмірі 21719,31 грн.

Вимоги позивача за зустрічним позовам суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 33172,54 грн., з яких: 23826,00 грн. вартість робіт за договорами, 9346,54 грн. заборгованість за комунальні послуги (т.1 а.с.93-95).

Позивач за зустрічним позовом вважає, що він виконав додаткові роботи відповідно до абз. 2 п. 3.9 Договору, які йому поручила ФОП ОСОБА_1 15.03.2007. А саме: перепланировку внутрішніх приміщень та установку додаткового електрообладнання на суму 23826,00 грн.

За твердженням позивача за зустрічним позовом за дорученням ФОП ОСОБА_1 він вніс відповідні зміни до проектної документації приміщень.

На підтвердження даних обставин позивач за зустрічним позовом посилається на договір підряду № 05-03-98 від 19.04.2007 (т.1 а.с. 99-102), акт приймання передачі виконаних робіт від 23.09.2007 (т.1 а.с.111-114).

Позивач за зустрічним позовом направив на адресу ФОП ОСОБА_1 лист № 00/179 від 15.11.2007 у якому просить підписати довідку про вартість виконаних робіт, відомость за листопад 2007 року та акт приймання передачі виконаних робіт за листопад 2007 року до договору підряду № 05-03-98 від 19.04.2007, у випадку наявності заперечень по акту просить у пятиденний строк направити пропозиції для усунення розбіжностей, у противному випадку позивач за зустрічним позовом буде враховувати вказані витрати при підписанні Акту приймання передачі закінченого будівництвом обєкту.

ФОП ОСОБА_1 відмовилась підписувати довідку про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання передачі виконаних підрядних робіт за листопад 2007від 24.12.2007, про що Дочірнім підприємством „Район” ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь”, ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” та ПП „Термінал плюс” був складений акт (т.1 а.с. 124).

Пунктами 3.11 Договорів встановлено, що після підписання акту приймання передачі нежитлових приміщень і до укладення договору на експлуатаційне (комунальне) обслуговування з експлуатуючої організацією переданого стороні - 2 по акту нежитлових приміщень, сторона 2 зобовязується оплачувати стороні 1 платежі за каналізацію, тепло - , водо - , електро- постачання у відповідності з тарифами, які встановлені діючим законодавством України та експлуатаційні послуги по тарифам сторони -1.

28.05.2009 ДП „Район” ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” звернулось до відповідача листом № б/н, яким просить погасити заборгованість у розмірі 9346,54 грн. за комунальні послуги в строк до 02.06.2009 за тарифами, які затверджені ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (т.1 а.с. 122-123).

ФОП ОСОБА_1 комунальні послуги не оплатила, тому на момент звернення до суду у неї утворилась заборгованість за комунальні послуги.

Статтями 837, 882 Цивільного кодексу України, встановлене, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Суд дослідив надані позивачем за зустрічним позовом докази, а саме договір підряду № 05-03-98 від 19.04.2007, акт приймання передачі виконаних робіт від 23.09.2007, локальний кошторис 1-1-1, довідку про вартість виконаних робіт, відомость за листопад 2007 року, та встановив, що у договорі підряду № 05-03-98 від 19.04.2007 не вказано в яких саме приміщеннях здійснювалися роботи, сторонами даного договору є ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” та ПП „Термінал плюс”, тобто ФОП ОСОБА_1 не виступає стороною за договором підряду. Також в акті приймання передачі виконаних робіт від 23.09.2007, локальному кошторису 1-1-1, довідці про вартість виконаних робіт, відомості за листопад 2007 року не має ні погодження, ні підпису ФОП ОСОБА_1

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже позивач за зустрічним позовом не надав суду належних доказів замовлення відповідачем або погодження з відповідачем за зустрічним позовом проведення додаткових робіт у приміщеннях №1, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1, загальною площею 70,5кв.м, №2, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1, загальною площею 65,2 кв.м, №3, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1, загальною площею 68,00 кв.м, №4, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, пр.Перемоги, 44/1, загальною площею 64,00 кв.м.

Не доведений ним також факт проведення робіт в приміщеннях відповідача.

На підставі зазначеного суд вважає позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення 23826,00 грн. вартості робіт за договором підряду № 05-03-98 від 19.04.2007 такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до пунктів 3.11 Договорів після підписання акту приймання передачі нежитлових приміщень і до укладення договору на експлуатаційне (комунальне) обслуговування з експлуатуючою організацією сторона 2 зобовязується оплачувати стороні 1 комунальні платежі.

Пунктом 3.12 Договорів сторона 2 зобовязується укласти з експлуатуючою організацією договір на експлуатаційне (комунальне) обслуговування обєктів.

Згідно наданих позивачем за зустрічним позовом доказів експлуатуючою організацією виступає Дочірне підприємство „Район” ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (третя особа по даній справі).

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не укладала договір на експлуатаційне (комунальне) обслуговування з експлуатуючою організацією ДП „Район” ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь”. Третя особа - ДП „Район” ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” не має та не надала суду доказів звернення до ФОП ОСОБА_1 з вимогою про укладення договору на експлуатаційне (комунальне) обслуговування.

Таким чином, відповідно до умов Договорів комунальні платежі повинні сплачуватися ФОП ОСОБА_1 ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (стороні 1) на підставі договорів про дольову участь № 05-01-40, № 05-01-41, №05-01-42, № 05-01-43 від 27.02.2007.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи вищезазначеними договорами строк виконання зобовязань зі сплати комунальних послуг не був встановлений, з вимогою про стягнення заборгованості за комунальні платежі до ФОП ОСОБА_1 ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” до відповідача за зустрічним позовом не зверталося. Таким чином, строк виконання зобовязань по сплаті комунальних послуг у ФОП ОСОБА_1 не настав.

Враховуючи зазначене, суд визнає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за комунальні платежі такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” частково, в частині стягнення основного боргу у розмірі 41553,00 грн., у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” до ФОП ОСОБА_1 відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, буд. 23, р/р № 26000060074967 в СФ ЗАТ „Приватбанк”, МФО 324935, ЕДРПОУ 33848337) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99006, АДРЕСА_1, ЕДРПОУ НОМЕР_1) 42035,70 грн., з яких: 41553,00 грн. основний борг, витрати по сплаті державного мита 415,53 грн., витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 67,17 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4.У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 30.06.2009.

РОЗСИЛКА:

1.ФОП ОСОБА_1 (99006, АДРЕСА_1)

2.Представнику позивача ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

3.ТОВ „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, буд. 23)

4.ДП „Район” товариства з обмеженою відповідальністю „Соціальна ініціатива Москва - Севастополь” (м. Севастополь, пр. Перемоги, буд. 44/1, офіс 5)

5.До справи