Ухвала суду № 55237660, 21.01.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко Ю.О.,

суддів: Куцина М.М., Собослой Г.Г.,

при секретарі: Шимон М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2015 року про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 серпня 2014 року у цивільній справі ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за договором - залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку, просила скасувати оскаржену ухвалу, як таку що винесена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до Ужгородського міськрайонного суду для вирішення зави ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по суті.

ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила що ОСОБА_2 рішення суду яке просить переглянути отримав лише в листопаді 2015 року, і з завою від 08.10.2014 року про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 до суду не звертався.

Представник ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується апеляційна скарга, обєктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що заявник пропустив строк про перегляд заочного рішення , при цьому не заявляв клопотання про його поновлення, тому відсутні підстави для поновлення строку і у відповідності до ст.72 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.

Судом встановлено, що, заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 серпня 2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за договором - задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ОСОБА_5 369 354,30 грн. заборгованості за договором, вирішено питання про судові витрати.(а.с.36-37).

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

08 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 серпня 2014 року у цивільній справі ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за договором (а.с.83-85).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.12.2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 серпня 2014 року - відмовлено (а.с.99).

Відповідно до ч. 2 ст. 232 ЦПК позивач, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідач, мають право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку.

12 листопада 2015 року ОСОБА_2 повторно звернувся з заявою про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 серпня 2014 року у цивільній справі ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за договором (а.с.189-191), яку суд першої інстанції прийняв о розгляду (а.с.223-225).

За наслідками розгляду повторної заяви ОСОБА_2, 30 листопада 2015 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 серпня 2014 року у цивільній справі ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за договором - залишено без розгляду (а.с.226).

Частиною 1 ст. 72 ЦК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

В заяві про перегляд заочного рішення, з якою ОСОБА_2, звернувся 08 жовтня 2014 року, останній вказує, що про рішення дізнався 06.10.2014 року та цитує як описову так резолютивну частину (а.с.83-85). Наведені обставини спростовують твердження апелянта про те, що він не знав про заочне рішення, а доказів того, заява від 08.10.2014 року була подана не ОСОБА_2 не відповідає дійсності, оскільки кореспонденція що подається до суду приймаються за умови пред'явлення документа що посвідчує особу яка звернулась з заявою або її представника, що передбачено Інструкцією з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Враховуючи, що вже 17 жовтня 2014 року закінчився встановлений ст. 228 ЦПК України, строк подачі письмової заяви відповідачем про перегляд заочного рішення, то відповідно до ч.1 ст. 72 ЦПК України, ОСОБА_2 втратив право на вчинення процесуальної дії, а саме на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної судової ухвали, не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи були допущені порушення процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді