Рішення № 55233564, 26.01.2016, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/550/15-ц

Номер провадження 2/719/22/16

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м.Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Цицак В.Л.,

секретар Хряпченко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новодністровську Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сокирянський районний сектор Управління державної міграційної служби в Чернівецькій області, про усунення перешкод в користуванні власністю та про зняття з реєстраційного обліку у квартирі, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сокирянський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку.

В позовній заяві зазначає, що їй та її доньці ОСОБА_5 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло. Після укладення між донькою позивача та відповідачем шлюбу, у квартирі було зареєстровано ОСОБА_2, який проживав у квартирі до вересня 2013 року. Зазначає, що реєстрація місця проживання відповідача в квартирі створює їй ряд незручностей та порушує її право власності, зокрема, позивач змушена платити зайві кошти за комунальні послуги. Відповідач у добровільному порядку знятися з реєстрації не бажає, а тому просить позов задовольнити, позбавити ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням та зняти з реєстрації місця проживання у Сокирянському районному секторі Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області.

14 грудня 2015року позивач ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, виклавши позовну заяву в новій редакції - про усунення перешкод в користуванні власністю та про зняття з реєстраційного обліку, та просить суд позов задовольнити, позбавити ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням та зняти з реєстрації місця проживання у Сокирянському районному секторі Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, проте подала письмову заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просить їх задоволити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засіданні повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Жодних заяв чи клопотань суду не подавав, письмових заперечення на позов не надав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сокирянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області у судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність у зв'язку із службовою зайнятістю, не заперечує проти задоволення позову.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутності, про причини неявки суд не повідомлено, отримавши згоду позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання 26.01.2016р. відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданим органом приватизації державного житлового фонду при Виконкомі міської Ради 13.03.1995 року та зареєстрованому 15.03.1995року в Чернівецькому обласному бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 41.

Як вбачається із Свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-МИ № 010179, виданого Сокирянським райвідділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецької області 12.03.1996року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано, прізвище після розірвання шлюбу у ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_1; а згідно Свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_1, виданого Сокирянським райвідділом реєстрації актів громадянського стану Чернівецької області 24.05.1996року, ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1.

Також як вбачається із рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 04.03.2014року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано, а згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новодністровського міського управління юстиції у Чернівецькій області 05.06.2014р., ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_5.

Таким чином, співвласником квартири АДРЕСА_2 є позивач ОСОБА_1, яка на момент видачі свідоцтва мала прізвище ОСОБА_1.

Згідно довідки КП «Новодністровський житловик» №5489 від 01.12.2015 року та відповіді на запит суду з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Чернівецькій області, у квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований, зокрема, ОСОБА_2, 31.01.1989року народження. Також із довідки КП «Новодністровський житловик» №5489 від 01.12.2015 року вбачається, що за згаданою вище адресою зареєстровані також позивач ОСОБА_1, ОСОБА_5, 1991року народження, її донька; ОСОБА_2, 2009 року народження, її онук.

Як зазначено у позовній заяві, підставою для реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 у квартирі було укладення шлюбу із донькою позивача.

Згідно рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 04.03.2014року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано. В зазначеному рішені встановлено, що ОСОБА_2, який перебував із ОСОБА_5 в шлюбі з 21.02.2009 року, фактично припинив проживати з останнью з вересня 2013року.

В підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_2 позивач ОСОБА_1 також надала акти обстеження на предмет проживання від 26.02.2015р., 25.03.2015р., 29.04.2015р., 27.05.2015р., 24.06.2015р., 30.07.2015р., 31.08.2015р., 29.09.2015р., 23.10.2015р., 24.11.2015р., складені комісією у складі депутата Новодністровської міської ради Чернівецької області, представника КП «Новодністровський житловик» та мешканців будинку АДРЕСА_2, за період з лютого по листопад 2015 року.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач ОСОБА_2 в добровльному порядку знятися із реєстрації не бажає, фактично проживає з вересня 2013року у с. Середній Березів Івано-Франківської області. Доказів, які б спростовували твердження позивача ОСОБА_1, відповідачем ОСОБА_2 суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 317, 319 ЦК України особі належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Об'єктом права власності може бути згідно ст.ст. 379, 382 ЦК України квартира.

Права власника житлового будинку, квартири визначені, зокрема, ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, якими передбачено право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, ст.150 ЖК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 156 ЖК Української РСР за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 64, ч.1 ст.156 ЖК Української РСР до членів сім'ї власника житлового приміщення віднесено дружину (чоловіка) власника житла (якщо стосовно цього житла в подружжя не виникло право спільної власності), їхніх дітей та батьків, а також інших осіб, якщо вони постійно проживають спільно з власником житла та ведуть з ним спільне господарство.

У ч. 4 ст. 9 ЖК Української РСР зазначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Згідно ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Аналіз наведених вище норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про позбавлення особи право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_2 з вересня 2013року без поважних причин, жодних домовленостей між власниками квартири та відповідачем щодо збереження за ним права на проживання в квартирі не має, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пресування та вільний вибір місця проживання в Україні» (надалі - Закон) зняття з реєстрації здійснюється за заявою особи, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. При цьому, згідно ст. 11 цього ж Закону реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.

Позовна вимога з матеріально-правової сторони - це вимога позивача до відповідача з врахуванням ст. 16 ЦК України.

Оскільки зняття з реєстрації місця проживання здійснюється відповідним органом реєстрації на підставі заяви особи у зв'язку із винесеннм, зокрема, судового рішення про позбавлення особи права користування житловим приміщенням, то в даному випадку зазначена позовна вимога помилково заявлена до відповідача ОСОБА_2, а відтак, суд приходить до висновку, що в частині заявленої позовної вимоги про зняття з реєстрації місця проживання слід відмовити.

Розподіл судових витрат провести відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягнути з ОСОБА_2 487,20 грн. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 7, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», ст.ст. 9, 64, 150, 156 ЖК Української РСР, ст.ст. 16, 317, 319, 379, 382, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 10, 11, 57-64, 88, 169, 208-209, 212-215, 218, 223, 226, 228, 231, 233, 294, 296 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, права користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір у сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Новодністровського міського суду Чернівецької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Чернівецької області через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: