Постанова № 55232504, 26.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/17744/15-п Головуючий суддя І інстанції Горбунова Я.М.

Провадження № 33/790/64/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника - адвоката Гончарова С.І., іншого учасника ДТП - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2015 року по справі про притягнення

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2015 року постановою судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та піддано стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Не погодившись з винесеним процесуальним рішенням судді, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить змінити постанову в частині накладення адміністративного стягнення, а саме застосувати стягнення, не пов*язане із позбавленням права керування транспортними засобами. Апелянт посилається на те, що найбільш суворе стягнення було призначено йому судом без врахування пом'якшуючих обставин, зокрема: раніше до адміністративної відповідальності він не притягувався, вину у скоєному правопорушенні визнав та щиро кається, доклав всіх зусиль, щоб зменшити та компенсувати наслідки вчиненого; має батьків похилого віку, малолітню дитину та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною; транспортний засіб є вкрай необхідним для забезпечення потреб родини, а право керування є лише у нього. ОСОБА_2 вказує, що суд не мотивував застосування до нього найсуворішого стягнення у максимальному розмірі, тоді як обтяжуючі обставини у справі відсутні. Окрім того, апелянт зазначає, що суд розглянув справу за його відсутності в той час, коли він перебував на стаціонарному лікуванні та заявив письмове клопотання про перенесення розгляду справи, а тому був позбавлений можливості надати пояснення суду та подати відповідні докази.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку іншого учасника ДТП - ОСОБА_4, яка проти задоволення апеляційної скарги не заперечувала, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді - зміні, виходячи з наступного:

Так, суддя, з огляду на матеріали справи, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Фактичні обставини правопорушення не оскаржуються апелянтом.

Разом з тим, накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, як це вчинив суд першої інстанції, не узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП, яка регламентує загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Зокрема, при накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Постанова судді взагалі не містить обґрунтування накладення найбільш суворого за видом та у максимальному розмірі адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст.124 КУАП.

В судовому засіданні апелянт, окрім обставин викладених в апеляційній скарзі, пояснив, що він має малолітню дитину - 2013 року народження; дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною; він не працює. Дружина та дитина потребують того, щоб він мав можливість перевозити їх не в громадському транспорті до дитячого садочку, поліклініки та до віддаленого населеного пункту, де проживають батьки похилого віку, щоб родина мала можливість спілкуватися з близькими та рідними. За твердженням ОСОБА_2, позбавлення його права керування транспортним засобом, ставить його родину у вкрай скрутне становище, оскільки автомобіль у даному випадку використовується ним також для забезпечення матеріальних можливостей сім*ї.

Приймаючи до уваги наведені обставини, а також те, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, розкаявся, а також відсутність в матеріалах справи обставин, передбачених ст.35 КУпАП, що обтяжують його відповідальність за адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що законним та обґрунтованим буде застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу, відповідно до санкції ст.124 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 - змінити в частині накладеного стягнення.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік замінити на штраф у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме - у розмірі 340 (трьохсот сорока) гривень.

В іншій частині постанову судді залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко