Постанова № 55232500, 26.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 628/3534/15-п Головуючий суддя І інстанції Шиховцова А.О.

Провадження № 33/790/43/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Куп*янського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2015 року про притягнення

ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Куп*янську Харківської області, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Куп*янського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 15 грудня 2015 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Куп*янського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2015 року, а матеріали у справі про адміністративне правопорушення направити для доопрацювання до ВДАІ з обслуговування м.Куп*янськ, Куп*янського та Дворічанського районів. Апелянт вважає помилковим висновок суду про доведеність у нього стану алкогольного сп*яніння; посилається на допущені неточності в оформленні протоколу про адміністративне правопорушення та висновку щодо результатів медичного огляду, що, на думку ОСОБА_2, свідчить про неможливість визнання зазначених документів належними доказами. Окрім того, автор апеляції вважає застосоване до нього адміністративне стягнення занадто суворим та необґрунтованим.

Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилається на те, що про дату, час та місце розгляду справи йому не було повідомлено, справа розглянута за його відсутності, а копію оскаржуваної постанови він отримав лише 10 грудня 2015 року.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Тобто, виходячи зі змісту ст.ст.280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов*язаний особисто з*ясувати, чи було воно дійсно вчинене, а в постанові у справі навести опис встановлених судом обставин за результатами розгляду справи.

Натомість, додержання цих вимог закону судом першої інстанції не забезпечено, оскільки фактичні обставини події правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнано винним, сформульовані в оскаржуваній постанові, виходячи не з власних висновків судді за результатами розгляду справи, а з посиланням на зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №362310 від 16.09. 2015 р. Таким чином, постанова судді, всупереч вимогам ст.283 КУпАП взагалі не містить опису обставин, що характеризують об*єктивну сторону правопорушення, та встановлені безпосередньо судом при розгляді справи. Натомість, фактичні обставини правопорушення, які наведенні судом з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення є викривленими.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №362310 (а.с.2), складеного інспектором РДПС м.Харкова Лобян В.В., слідує, що 16 вересня 2015 року о 2 год. 35 хв. на проспекті 50-річчя ВЛКСМ у м.Харкова ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп*яніння, від продуття алкотестеру «Драгер» у присутності двох свідків (ОСОБА_4 та ОСОБА_5.) відмовився та погодився пройти медичний огляд у встановленому порядку. Такі ж фактичні обставини зазначені і в поясненнях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.6-7).

Відповідно до п. 1.2 Інструкції від 09.09.2009 року № 400/666 Про виявлення у водіїв транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп*яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 1.3. Інструкції ознаками сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Разом з тим, у разі наявності ознак, передбачених у пункті 1.3 Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС проводить огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. А огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, відповідно до статті 266 КУпАП, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС (п. 1.7 Інструкції).

Таким чином, дії водія ОСОБА_2, який відмовився від проходження огляду на стан сп*яніння на місці зупинки транспортного засобу та погодився пройти медичний огляд у закладі охорони здоров*я, узгоджуються із вимогами п.2.5 ПДР України, який передбачає обов*язок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп*яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, та відповідають положенням Інструкціїї №400/666 від 09.09.2009 року, яка саме і встановлює порядок огляду на стан сп*яніння. А тому, виходячи із об*єктивної сторони правопорушення у редакції, сформульованій автором протоколу, дії ОСОБА_2 не містять ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп*яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А фактичні обставини щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп*яніння, як-то зазначив суд першої інстанції, у протоколі про адміністративне правопорушення не викладені, не зважаючи на долучений до протоколу висновок щодо результату медичного огляду про встановлення такого стану у ОСОБА_2

Відповідно до положень КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

За змістом ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи, суддя повинен перевірити правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, судом першої інстанції зазначені вимоги не дотримані та залишена поза увагою невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП в частині викладення суті адміністративного правопорушення.

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.

За викладених обставин постанова суду першої інстанції від 12 листопада 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови апеляційним судом.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв*язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, після скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості усунути недоліки протоколу про адміністративне правопорушення шляхом повернення матеріалів до органів ДАІ для належного оформлення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Куп*янського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко