Ухвала суду № 55232476, 21.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/326/16 Головуючий 1 інстанції - Іващенко С.О.

Справа № 645/11089/14-ц Доповідач Кірсанова Л.І.

Категорія захист прав споживачів

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Котелевець А.В. , Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря - Асєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркур»єр» в особі філії «Харківський», третя особа Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання невиконаними зобов»язань по наданню послуг, визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою, відповідальністю «Укркурєр» в особі Філії «Харківський» про визнання невиконаними зобовязань по наданню послуг, визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі виконавчих листів, згідно рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.02.2011р., державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень та 28.11.2011р. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. 21.07.2013р. він отримав рекомендованою кореспонденцією лист від начальника Фрунзенського ВДВС ХМУЮ від 08.07.2013р. з інформацією про хід виконання вказаного зведеного виконавчого провадження. З даного листа позивачу стало відомо, що державним виконавцем Соколовим О.С. за виконавчими провадженнями № 25025822, № 25026173, № 24954724, № 25025330 винесені постанови про повернення виконавчих документів стягувачу від 22.12.2011р. та про направлення даних копій постанов з оригіналами виконавчих документів рекомендованою кореспонденцією із зворотнім повідомленням через ТОВ «Укркурєр» ( вих.. №2996, №2999, №2993, №3001), однак вказані рекомендовані листи позивач не отримав. Після звернення 30.07.2013р. до Фрунзенського ВДВС ХМУЮ та безпосередньо до державного виконавця, позивачу стало відомо про передання 01.03.2012р. Фрунзенським ВДВС ХМУЮ ТОВ«Укркурєр» вказаних рекомендованих листів із зворотнім повідомленням для вручення їх позивачу та о поверненні до ВДВС Фрунзенського ХМУЮ зворотніх повідомлень без конвертів, без відмітки та підпису отримувача. З відповіді директора філії «Харківський ТОВ «Укркурєр» від 23.08.2013р. на запит позивача вбачається, що з причини неможливості курєром вручення рекомендованих листів одержувачу ОСОБА_1 особисто, а за листами одержувач до поштового відділеня не зявився, дані листи були вкинуті до поштової скрині одержувача. Здійснення ТОВ «Укркурєр» пересилки поштових відправлень відбувається на підставі укладеного договору з Міністерством юстиції України. З листа заступника міністра Міністерства юстиції України від 04.03.2014р. на звернення позивача вбачається, що на період відправлення йому у березні 2012р. вищезазначених рекомендованих листів, договору між Міністерством юстиції України та ТОВ «Укркурєр» укладено не було. Таким чином, позивач вважає, що поштова кореспонденція на його імя була втрачена при пересилці з вини поштового оператора ТОВ «Укркурєр», а його права як споживача згідно Закону України «Про захист прав споживачів» були порушені.

Крім того, позивач вважає, що директором філії «Харківський ТОВ «Укркурєр» в листі позивачу була надана недостовірна інформація про існування договору між Міністерством юстиції України та ТОВ «Укркурєр» про надання поштових послуг, тоді як з 01.01.2012р. по 01.07.2012р., тобто в період пересилки йому рекомендованих листів з вих.. №2996, №2999, №2993, №3001, договору про надання таких послуг не було, чим було порушено конституційне право позивача як громадянина, споживача на надання достовірної інформації про поштові послуги.

У звязку з тим, що оригінали виконавчих документів були втрачені при пересилці, позивач вимушений був звернутись 25.11.2015р. у Червонозаводський районний суд м. Харкова з заявою про отримання їх дублікатів, які він отримав 31.01.2014р.

Також, позивач просить стягнути з ТОВ «Укркурєр» матеріальну та моральну шкоду.

Представник третьої особи - Фрунзенського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2, яка діє на Підставі довіреності, в судовому засіданні проти позову заперечувала, та пояснила, що в ході примусового виконання виконавчого провадження, стягувачем в якому є позивач ОСОБА_1, встановлено, що майно, належне боржнику на праві власності, на яке можливо звернути стягнення на території Фрунзенського району м . Харкова відсутнє, а фактичне місцезнаходження боржника невідомо. Тому, 22.12.2011р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Копії даних постанов та оригіналів виконавчих документів направлено стягувачу через ТОВ «Укркурєр» (вих.. №2996, №2999, №2993, №3001). Факт відправлення зазначених документів на адресу ОСОБА_1 12.11.2011р. підтверджується записами в журналі вихідної кореспонденції, та реєстрів відправлення. Представник третьої особи також зазначила, що перевірка належного або неналежного вручення будь-якої поштової кореспонденції не відноситься до посадових обовязків державних виконавців.

Представник відповідача - ТОВ «Укркурєр» до судового засідання не зявився, про час та дату розгляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином. Про поважність причин неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано невиконаним зобовязання ТОВ «Укркур»єр» по наданню послуг по відправленню рекомендованої кореспонденції із зворотнім повідомленням, направленої Фрунзенським ВДВС ХМУЮ на адресу ОСОБА_1: Рекомендованого листа, вих.№32738 з копією постанови державного виконавця від 22.12.201Ір. Фрунзенського ВДВС ХМУЮ та оригіналом виконавчого листа № 2-1894/10; Рекомендованого листа, вих.№32740 з копією постанови державного виконавця від 22.12.201Ір.Фрунзенського ВДВС ХМУЮ та оригіналом виконавчого листа № 2-1894/10; Рекомендованого листа, вих.№32742 з копією постанови державного виконавця від 22.12.2011р. Фрунзенського ВДВС ХМУЮ та оригіналом виконавчого листа № 2-1894/10; Рекомендованого листа, вих.№33347 з копією постанови державного виконавця від 22.12.2011р .Фрунзенського ВДВС ХМУЮ та оригіналом виконавчого листа № 2-1894/10;

Стягнуто з ТОВ «Укркурєр» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Укркурєр» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Укркурєр» в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням, ОСОБА_1 І,А. звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення районного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, так як він не згоден, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необгрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того поштовим оператором ТОВ «Укркурєр» були порушені правила надання послуг поштового звязку, в результаті чого при пересилці були втрачені рекомендовані листи, відправлені Фрунзенським ВДВС ХМУЮ, та які були отримані ТОВ «Укркурєр» 01.03.2012р. для вручення ОСОБА_1

Судова колегія знаходить вказаний висновок обгрунтованим, відповідаючим обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виконавчих листів, згідно рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.02.2011р., державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень та 28.11.2011р. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 28.02.2011р. №21781519.

22.12.2011р. державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2,5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Листи з постановами про повернення виконавчих документів стягувачу на імя ОСОБА_1 Фрунзенським ВДВС ХМУЮ зареєстровані 30.12.2011р. в журналі реєстрації вихідної кореспонденції 18-29 за 2011р. (№32738, №32740, №32742), що підтверджується завіреною належним чином копією вказаного журналу.

Як вбачається з реєстру відправлень кореспонденції з повідомленням від Фрунзенського ВДВС ХМУЮ 01.03.2012р. ТОВ «Укркурєр» отримані рекомендовані листи на імя ОСОБА_1 (адреса: м. Харків, пр.. Московський, б. 254-В, кв. 188) за вих.. №33346 №32738, №32740, №32742.

Згідно реєстру повернень №39 від 12.03.2012р. ТОВ «Укркурєр», рекомендовані листи на імя ОСОБА_1 (вих.. №2996, №2999, №2993, №3001) доставлені адресату 07.03.2012р.

В ході дослідження в судовому засіданні витребуваних матеріалів виконавчого провадження встановлено, що в матеріалах містяться: зворотне повідомлення про вручення відправлення вих. №32742 на імя ОСОБА_1 з відміткою про вручення - поштова скринька 07.03.2012р. без підпису отримувача; зворотне повідомлення про вручення відправлення вих. №32738 на імя ОСОБА_1 з відміткою про вручення - поштова скринька 07.03.2012р. без підпису отримувача; зворотне повідомлення про вручення відправлення вих. №32740 на імя ОСОБА_1 з відміткою про вручення - поштова скринька 07.03.2012р. без підпису отримувача. Зворотне повідомлення з вих. №33346 в матеріалах виконавчого провадження відсутнє.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про поштовий зв'язок» оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Згідно п. 89, п. 106, п. 116, п. 117 «Правил надання послуг поштового звязку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу. Під час вручення фізичній особі зареєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Позивач ОСОБА_1 1.А.,допитаний судом першої інстанції в якості свідка, підтвердив той факт, що він не одержував рекомендовані листи, відправлені 22.12.2011р. Фрунзенським ВДВС ХМУЮ на його адресу через оператора поштового звязку ТОВ «Укркурєр». Зазначене не спростовано ТОВ «Укркур»єр».

В зв»язку з наведеним судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що поштовим оператором ТОВ «Укркурєр» були порушені правила надання послуг поштового звязку, в результаті чого при пересилці були втрачені рекомендовані листи, відправлені Фрунзенським ВДВС ХМУЮ, та які були отримані ТОВ «Укркурєр» 01.03.2012р. для вручення ОСОБА_1

Крім того позивач просив визнати неправомірним надання директором філії «Харківський «Укркурєр» в своєму листі № 677 від 23.08.2013р. на імя ОСОБА_1 недостовірних відомостей про наявність діючого договору між Міністерством юстиції України та ТОВ «Укркурєр» про надання курєрських послуг по доставленню відправлень адресатам із зворотнім повідомленням про вручення на адресу органів державної виконавчої служби України в березні 2012р. на час відправлення ТОВ «Укркурєр» на його адресу рекомендованих листів.

Суд першої інстанції правильно визнав вказану вимогу безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з того, що між Міністерством юстиції України та ТОВ «Укркурєр» фактично склалися правовідносини з приводу надання послуг з поштового звязку. Відповідно до ч.5 ст.202 ЦК України до цих правовідносин застосовуються загальні положення про зобовязання, які містяться у ст.509 цього ж Кодексу, а отже формальна відсутність відповідним чином оформленого письмового договору між сторонами у даному випадку не спростовує обовязку надання таких послуг. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Судова колегія знаходить законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 500 грн. В обгрунтування своїх вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди позивач зазначив, що поштовий оператор ТОВ «Укркурєр», внаслідок невиконання своїх обовязків по наданню поштових послуг та порушення його права на отримання рекомендованого листа , втрати рекомендованих листів, надання йому недостовірної інформації про поштову послугу, спричинив йому суттєву моральну шкоду у вигляді моральних страждань. Це відобразилось у необхідності примусового відриву позивача від звичних занять, порушення звичного устрою життя та прикладанню додаткових зусиль з метою розшуку рекомендованих листів з копіями постанов державного виконавця від 22.12.2011р. та оригіналами виконавчих документів, отримання ним дублікатів виконавчих листів з тягарем доказування факту втрати їх оригіналів при пересиланні, відчуття турботи та повного обмеження у можливості реалізації права на примусове виконання рішення суду гарантованого та охоронного законодавством України та незворотної втрати втрачених можливостей отримати кошти протягом довгого часу, усвідомлення факту зменшення реальної вартості грошових коштів, які підлягають стягненню, внаслідок їх знецінення від інфляції, зменшення можливостей втілити своє право в майбутньому в наслідок довготривалого періоду часу боржнику для вільного користування своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб і незалежно від майнової шкоди яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до розяснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, обовязковому зясуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних втрат, якими діями вони заподіяні, в якій грошовій або матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить.

В зв»язку з наведеним суд першої інстанції правильно визнав обгрунтованими доводи позивача, що з вини неналежного виконання обовязків відповідача як оператора поштового звязку, були втрачені рекомендовані листи, а тому позивачу були спричинені моральні страждання, які полягають в протиправних діях відповідача, повязані з тим, що позивач змушений був звертатись до суду про видачу дублікатів виконавчих листів та обовязок доказування їх втрати, що суд сприймає як підставу для стягнення на користь позивача компенсації за завдану моральну шкоду.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд правильно визначив залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, тощо. Зокрема із засад розумності, виваженості та справедливості враховано стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 23,60 грн., суд першої інстанції правильно задовольнив вимоги в цій частині частково, тобто в частині документально підтверджених витрат по сплаті судового збору в розмірі 7,00 грн.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухвалення нового.

Вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не ґрунтуються на законі.

Судова колегія не вбачає підстав для винесення окремої ухвали щодо бездіяльності начальника Фрунзенського ВДВС ХМУЮ, так як відсутні підстави для винесення окремої ухвали згідно ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає. Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: