Рішення № 5522822, 25.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/12625.05.09 За позовомЖитомирської обласної відділення Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Маркет-Транс”, м. Київ

Пророзірвання договору та стягнення 979107,91 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаГанько С.М., Волинець І.Л. - пред. по довір.

Від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про розірвання Договору генерального підряду № 113 від 19.12.2007р. на будівництво адміністративного приміщення Коростенської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та стягнення 979107,91 грн. попередньої оплати, штрафу та пені, посилаючись на невиконання відповідачем, як генпідрядником, договірних зобовязань та умов щодо будівництва і здачі обєкта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-31/14731 від 13.01.2009р. позовні матеріали повернуті без розгляду на підставі п. 5 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2009р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-31/14731 від 13.01.2009р. скасовано, а матеріали позовної заяви повернуто для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.04.2009р.

В судовому засіданні 22.04.2009р. була оголошена перерва до 23.04.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 23.04.2009р. була оголошена перерва до 29.04.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

28.04.2009р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та надав суду докази про направлення копії згаданої заяви відповідачу.

28.04.2009р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2009р., розгляд справи було відкладено на 13.05.2009р., у звязку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2009р., розгляд справи було відкладено на 21.05.2009р., у звязку з неявкою представників відповідача, та продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 21.05.2009р. була оголошена перерва до 25.05.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримав в повному обсязі, враховуючи уточнення.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Під час розгляду спору позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних фактів та доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову визнано судом таким ,що не підлягає задоволенню.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами 19 грудня 2007 року укладено Договір генерального підряду № 113 на будівництво адміністративного приміщення Коростенської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до умов якого відповідач, як генпідрядник, зобовязується в порядку та на умовах, зазначених в цьому Договорі, на свій ризик за завданням позивача, як замовника, з використанням своїх матеріалів та обладнання збудувати і здати в строк обєкт, визначений у п. 1.3. цього Договору.

Відповідно до графіку здійснення окремих видів робіт по будівництву, що є додатком до Договору, відповідач був зобов'язаний здійснити: підготовчі роботи по будівництву в термін з грудня 2007 року по березень 2008 рік; загально-будівельні роботи в термін з квітня 2008 року по серпень 2008 року; роботи по проведенню водопроводу, каналізації; мережі опалення, вентиляції освітлення протягом вересня 2008 року; провести газопостачання протягом жовтня 2008 року.

Згідно п.п. 1.1., 1.3., 4.1. Договору відповідач зобов'язується збудувати та здати в строк адмінприміщення Коростенської виконавчої дирекції на свій ризик, за завданням замовника, з використанням своїх матеріалів та обладнання протягом одного календарного року з дня надходження першого авансового платежу від позивача.

Перший авансовий платіж позивач перерахував на рахунок відповідача 20.12.2007р. в розмірі - 450000 грн., що підтверджується платіжним дорученням, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи і відповідно прийнята судом як належний доказ по даному спору.

Згідно графіку здійснення окремих видів робіт по будівництву адмінприміщення в місті Коростені, що викладений в Додатку № 2 до Договору передбачено, що у грудні 2007 року на підготовчі роботи відповідач зобов'язався використати 450000 грн.

В порушення п. 73 Постанови КМ України від 01.08.2005р. № 668 «Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»(Постанова) протягом грудня 2007 року - березня 2008 року від відповідача не надійшло жодного повідомлення про хід виконання робіт.

Також, в порушення п. 71 Постанови відповідачем не було забезпечено охорону будівельного майданчика, не була поставлена загорожа, що призвело до того, що власник суміжної ділянки Ходаківська Г.В. здійснила самовільне самозахоплення частини земельної ділянки, де неправомірно збудувала будівлю. Вказана обставини підтверджується копією рішення Коростенського міськрайонного суду від 26.01.2009р. по справі № 2-10/09 та копією акту земельно-кадастрового бюро м. Коростеня від 31 липня 2008р.

Другий авансовий платіж в сумі 437 109 грн. було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 14.05.2008р., оскільки, рахунок-фактура відповідачем пред'явлена для оплати 03.04.2008р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджував про те, що позивачем чинилися перешкоди щодо початку будівництва та не надавалася засвідчена схема переносу існуючого газопроводу.

Позивач на вищевикладене пояснив, що вказані відповідачем обставини суперечать та не відповідають дійсності.

В зв'язку з тим, що відповідач не повідомляв про фактичну адресу на яку позивач міг надіслати документацію по переносу існуючого газопроводу, позивач самостійно передав субпідряднику ТОВ «Тепловентсервіс»план переносу існуючого газопроводу згідно проекту та 11.06.2008 року . Засвідчена копія листа від 11.06.2008р. про надання креслень ТОВ «Тепловентсервіс»додана позивачем до матеріалів справи та приймається судом, як належний доказ, що підтверджує наведені факти.

Позивач 09.09.2008р. узгодив вказаний проект з Коростенським управлінням по експлуатації газового господарства. Копія виконавчо-технічної документації залучена до матеріалів справи, оглядалась та досліджувалась у судовому засіданні.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення пунктів 3.2.13.1. та 3.2.13.2. Наказу Держкомбуду від 27.08.2000р. № 174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), (далі ДБН) не провів аналіз ризику: наявності комунікацій, не визначених на генеральному плані тощо та визначити обсяги не включених до проектно-кошторисної документації робіт.

Відповідно до п. 13. Загальних умов замовник може укладати договори підряду з кількома підрядниками, в т.ч. на виконання окремих (спеціальних) робіт, для прискорення проведення будівельних робіт.

Позивач в червні 2008 року розпочав роботи по перенесенню електричних мереж, не передбачених проектом проведення робіт, а саме, 23.07.2008р. позивачем було укладено Договір з Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-Західна залізниця»на перенесення існуючих кабелів.

Згідно Акту виконаних робіт роботи були виконані 22.08.2008р., кошти виконавцю ДТГО «Південно-Західна залізниця»перераховані 25.08.2008р. Таким чином, потреби в погоджені переносу кабелів з відповідачем не виникало. Креслення на переніс електричних кабелів знаходилися в робочому проекті наданому відповідачеві.

В зв'язку з тим, що 01 квітня 2009р. позивачем був отриманий лист (б/д та б/н) про зміну фактичної адреси відповідача. Позивач повторно 20.05.2009р. повідомив, що надіслані відповідачем 16.12.2008р. акти виконаних робіт по будівництву адміністративного приміщення Коростенської міської виконавчої дирекції Фонду за жовтень та листопад не можуть бути підписані по причині того, що відповідачем не погоджено та не підписано акти на додаткові роботи на суму 620 грн. та на суму 5 639 грн.

Вказані акти відповідачем дійсно не підписані. Відповідно до п. 99 Загальних умов та ДБН акти на виконані роботи замовник має право підписати тільки після їх належного оформлення, до якого належить розрахунок витрат на відрядження, як таких, що носять компенсаційний характер. Тобто відрядження відшкодовуються працівникам тільки за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат. Станом на 20.05.2009р. такі документи від відповідача не надходили.

Згідно П.19. Постанови КМ України від 27.12.2005р. № 1746 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»по закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику.

В нашому випадку, цей строк закінчився 14.08.2008р. Невикористані державні кошти до цього часу позивачу не повернуті. Відповідач користується сумою державних коштів розмір яких обліковується наведеними позивачем даними та розрахунком і становить 887 109 грн., отриманих в якості авансу на 2008 рік але роботи не ведуться.

Порядок обліку коштів державного та місцевого бюджетів зокрема регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008р. №609.Позивач акцентує увагу суду ,що згадана бездіяльність відповідача є порушенням наведених норм.

Згідно п.8.13. Договору сторони несуть відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх заміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.

Відповідач не повідомив про зміну адреси внаслідок чого листи, направлені замовником за адресою, вказаною в Договорі, поверталися з позначкою «За зазначеною адресою не проживає».

Для вирішення питань, пов'язаних з будівництвом генпідрядником в телефонному режимі була надана електронна адреса, яка була підтверджена листом без дати та номеру лише 01.04.2009р. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку ,що сторони проводили досудове врегулювання даного спору.

Невиконання умов Договору є порушенням п.п. 1.1, 5.1 Договору та не відповідає положенням чинного законодавства України, а саме: ст. 846 Цивільного кодексу України, ст. 318 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 849 Цивільного кодексу України та ст. 320 Господарського кодексу України, п.5.3 Договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобовязаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив виконання робіт.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, відповідачем було допущене істотне порушення умов договору, оскільки внаслідок такого порушення позивач значною мірою позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимоги позивача щодо розірвання Договору та визнає її такою, що підлягає задоволенню.

За невиконання умов договорів підряду цивільна відповідальність закріплена у ст. 322 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.6.3 Договору та Додаткової угоди, до генпідрядника - відповідача по справі, у разі невиконання умов договору та графіку будівництва, застосовуються штрафні санкції в розмірі 1% суми невиконаних зобов'язань та сплачується пеня в розмірі 120% від річної ставки НБУ за кожен день просрочки.

Позивач нараховує та просить суд стягнути пеню у розмірі 141974,32 грн. та штраф у розмірі 8871,09 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимоги позивача про стягнення пені та штрафу обґрунтованими але такими, що підлягають задоволенню за уточненим розрахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50 відсотків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати Договір генерального підряду № 113 від 19.12.2007р. на будівництво адміністративного приміщення Коростенської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що укладений між Житомирським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Товариством з обмеженою відповідальністю “Маркет-Транс”, з ініціативи замовника.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Транс»(04053, м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58; 02217, м. Київ, пр-т Маяковського, 4, к. 181, код ЄДРПОУ 32455943) на користь Житомирського обласного відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (10014, м. Житомир, вул. Перемоги, 7, код ЄДРПОУ 13548797), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 887109 (вісімсот вісімдесят сім тисяч сто девять) грн., пеню у розмірі 70987 (сімдесят тисяч девятсот вісімдесят сім ) грн. та штраф у розмірі 8871 (вісім тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 09 коп.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Транс»(04053, м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58; 02217, м. Київ, пр-т Маяковського, 4, к. 181, код ЄДРПОУ 32455943), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, до Державного бюджету України витрати щодо оплати державного мита у розмірі 10464 (десять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 54 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Дата підписання рішення 15 червня 2009 року.