Рішення № 55228101, 19.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6600/13-ц Головуючий у І інстанції Величко В.П.Провадження № 22-ц/780/1/16 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 26 19.01.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

19 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Гуля В.В.,

суддів: Касьяненко Л.І., Антоненко В.І.,

та секретаря Яруна Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: ОСОБА_2, про визнання правовідносин поруки припиненими і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

у жовтні 2011 року позивач звернувся до суду із позовом посилаючись на те, що 17 квітня 2008 року року між ПАТ ''ПУМБ'' та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 6318610 відповідно до якого відповідач отримав 220000 доларів США під 13,99 % річних із терміном повернення до 17.04.2028 року.

В якості забезпечення вказаних зобов'язань 17 квітня 2008 рку між ПАТ ''Перший Український міжнародний банк'' та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 6323514.

З 27.11.2008 року ОСОБА_2 свої зобов'язання виконувати перестала в зв'язку з чим банк 20 березня 2009 року направив боржнику вимогу про повернення кредиту у повному розмірі.

16 листопада 2009 року банк направив поручителю вимогу про повернення кредиту у повному розмірі.

Оскільки вимоги банку залишені без задоволення, збільшивши під час розгляду справи вимоги, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором, яка станом на 23.05.2013 року складає: 214813,08 доларів США за тілом кредиту; 129255,69 доларів США по процентам; 15507,45 доларів США пені за несвоєчасну сплату основної суми кредиту; 15610,98 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів; 166650 грн. штрафу за порушення зобов'язань щодо поновлення дії договорів страхування; 2200 доларів США штрафу за порушення зобов'язань, передбачених п.п. 4.3.2-4.3.6 кредитного договору по курсу НБУ.

ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом, в якому просила визнати кредитний договір недійсним з тих підстав, що грошей вона не отримувала, заява на видачу готівки відсутня, у меморіальному ордері підпис не її.

ОСОБА_5 звернувся із зустрічним позовом, в якому просив визнати договір поруки припиненим з тих підстав, що закінчився шестимісячний строк пред'явлення до нього вимог, а також у зв'язку з цим просив ухвалити рішення про розірвання спірного договору.

Рішенням Бориспільського міськрайоного суду Київської області від 20 травня 2015 року первісний позов задоволено.

Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заявлену суму заборгованості. В задоволенні зустрічних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах відповідачі просять рішення суду скасувати в з'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права і їхні зустрічні позови задовольнити.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 квітня 2008 року року між ПАТ ''Перший Український міжнародний банк'' та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 6318610 відповідно до якого відповідач отримав 220000 доларів США під 13,99 % річних із терміном повернення до 17.04.2028 року.

В якості забезпечення вказаних зобов'язань 17 квітня 2008 рку між ПАТ ''Перший Український міжнародний банк'' та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 6323514. З 27.11.2008 року ОСОБА_2 свої зобов'язання виконувати перестала в зв'язку з чим банк 20 березня 2009 року направив боржнику вимогу про повернення кредиту у повному розмірі.

16 листопада 2009 року банк направив поручителю вимогу про повернення кредиту у повному розмірі.

Вимоги банку залишені без задоволення.

Задовольняючи первісний позов, суд виходив з того, що заборгованість за кредитним договором станом на 23.05.2013 року складає: 214813,08 доларів США за тілом кредиту; 129255,69 доларів США по процентам; 15507,45 доларів США пені за несвоєчасну сплату основної суми кредиту; 15610,98 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів; 166650 грн. штрафу за порушення зобов'язань щодо поновлення дії договорів страхування; 2200 доларів США штрафу за порушення зобов'язань, передбачених п.п. 4.3.1-4.3.6 кредитного договору по курсу НБУ на момент стягнення.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України за якими вказана заборгованість має бути стягнута, оскільки зобов'язання мають виконуватися належним чином.

Проте заборгованість підлягає стягненню лише з боржника виходячи з наступного. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пре'явить вимоги до поручителя.

Пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

З матеріалів справи вбачається, що 16 листопада 2009 року банк направив поручителю вимогу про дострокове повернення кредиту, процентів за користування ним у повному розмірі протягом 30 (тридцяти днів), яка залишилася без виконання.

Отже, банк встановив строк виконання основного зобов'язання термін якого настав із закінченням встановлених тридцяти днів тобто з 17 грудня 2009 року розпочався, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк для пред'явлення до поручителя вимог, який закінчився 17 червня 2010 року, а звернувся банк до суду лише у жовтні 2011 року з пропуском цього строку.

Таким чином апеляційна скарга ОСОБА_5 в цій частині підлягає задоволенню, а висновок суду про те, що дія основного зобов'язання встановлена до 17.04.2028 року, що стало підставою для відмови в задоволенні його вимог, є необгрунтованим, оскільки банк одноособово змінив дату виконання основного зобов'язання.

Вимоги ОСОБА_5 про розірвання договору задоволенню не підлягають, оскільки підставою для цього він зазначив припинення правовідносин, які в силу Глави 53 ЦК України, яка регулює ці правовідносини, не є підставою для розірвання договору. Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_2, суд виходив з того, що підстав для задоволення позову не має.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про безгрошовість кредитного договору спростовується наступним.

Згідно п. 1.2 Кредитного договору, кредит наданий позичальнику для придбання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1910 га кадастровий номер: НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до укладеного кредитного договору гроші були перераховані з позичкового рахунку № 22139336 у відділенні № 9 Філії ЗАТ ''ПУМБ'' у м. Києві, МФО 322755, який відкривається банком для обліку сум, наданих в кредит за цим договором, на картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2, відкритий у валюті кредиту у відділенні № 9 Філії ЗАТ ''ПУМБ'' у м. Києві, МФО 322755, що підтверджується меморіальним ордером № 429526444 від 17.04.2008 року.

Згідно п. 2.3.3 Кредитного договору датою надання кредиту вважається дата списання коштів в валюті з позичкового рахунку, вказаного в п. 2.3.2 Кредитного договору.

Тобто, згідно умов Кредитного договору, кредит вважається таким, що наданий позивачу саме після надання коштів з позичкового рахунку № 22139336, а тому є помилковим твердження ОСОБА_2, що надання кредитних коштів підтверджується лише заявою про видачу готівки з карткового рахунку на № НОМЕР_2.

Підтвердженням того, що кредитні кошти отримані позивачем є також укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за р. № 1874.

За умовами вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_7 продав ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1910 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

В забезпечення належного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки № 6321514, посвідчений тим же нотаріусом та зареєстрований в реєстрі, відповідно до якого було передано в іпотеку вказане нерухоме майно, а саме: земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель іспоруд площею 0,1910 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Вищевикладене підтверджує факт одержання кредитних коштів, які бралися ОСОБА_2 саме під ці цілі тому посилання на порушення порядку їх одержання правового значення для вирішення справи не мають. Також це підтверджується оборотно-сальдовою відомостю з якої вбачається, що до 27.11.2008 року ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором виконувала.

При цьому вбачається, що банк має ліцензію на здійсненню валютних операцій (Т. 3 а.с. 86-97) в зв'язку з чим і в цій частині доводи апеляційної скарги необгрунтовані.

Посилання на різницю в нарахуванні не приймаються до уваги, оскільки ця різниця є різницею в курсі коливання валюти, а стягненню підлягає еквівалент на час ухвалення рішення.

Наданий банком розрахунок відповідачем у встановленому законодавством порядку не спростований про що не має у справі ні належних, ні допустимих доказів (бухгалтерські документи щодо зарахування коштів тощо).

Проте стягуючи суми, суд не зазначив всі їх складові.

За таких обставин у справі ухвалюється нове рішення про часткове задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_5

Керуючись ст. ст. 209, 218, 309 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити частково.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 6318610 від 17 квітня 2008 року у загальному розмірі 377 387 дол. США, що станом на 20 травня 2014 року становить 4 502 229 (чотири мільйони п'ятсот дві тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 29 коп., з яких: 1) заборгованість за основною сумою кредиту - 214 813, 08 дол. США; 2) заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом - 129 255, 69 дол. США; 3) пеня - 31 118, 43 дол. США; 4) штраф за порушення зобов'язань відповідно до п. п. 4.3.3. кредитного договору - 2200 дол. США; 5) штраф за порушення зобов'язань відповідно до п. п. 4.3.1 кредитного договору - 166 670 грн., та судові витрати у розмірі 3441 грн.

У задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити частково.

Визнати припиненим договір поруки № 6323514 від 17 квітня 2008 року, який укладений між Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_3 з 19 жовтня 2009 року.

В іншій частині вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: