Ухвала суду № 55227326, 27.01.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/9649/12

4-с/357/11/16

Категорія

У Х В А Л А

27 січня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Подрєзова Г. О. ,

при секретарі Александрова А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві скаргу ПАТ «ПроКредит банк» , заінтересована особа ОСОБА_1 на дії державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського МРУ юстиції в Київській області ;

В С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду надійшла скарга стягувача ПАТ «ПроКредит банк» на дії державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського МРУ юстиції в Київській області щодо виконання виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області № 1003/9649/12 від 18.06.2013року про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 05.05.2006р.

Посилаючись на зазначені обставини, скаржник просив суд визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу ВП № 47698976 від 16.12.2015року неправомірними та скасувати постанову державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського МРУ юстиції в Київській області від 16.12.2015р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

В судове засідання представник заявника не з»явився.

Міський відділ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області в судове засідання представника не направив, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у відсутності представника, вимоги скарги не визнав.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання також не з»явилася.

Розглянувши заяву скаржника, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до заяви ПАТ «ПроКредит банку» до листа Міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в Київській області від 22.05.2015р. № 428 на виконання до Міського відділу ДВС був направлений виконавчий документ № 1003/9649/12 від 18.06.2013року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про звернення стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості за Рамковою угодою № ЛГ-0784/02.04 від 11.02.2004р. зі змінами, договором про надання траншу №3.10431/ЛГ-0784/02.04 від 30.11.2005року зі змінами, договором про надання траншу 3.12347/ЛГ-0784/02.04 від 05.05.2006р. зі змінами, договором про надання траншу №3.15712/ЛГ-0784/02.04 від 10.01.2007р. зі змінами, договором про надання траншу №3.19008/ЛГ-0784/02.04 від 05.10.2007р. зі змінами, договором про надання траншу №3.21102/ЛГ-0784/02.04 від 31.03.2008р. зі змінами на загальну суму 831569,13грн., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № Л-0784/02.04-ІД від 05.05.2006р. квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,9кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну реалізації відповідно до заставної вартості предмету іпотеки в розмірі 266640,00грн.

Відповідно до постанови державного виконавця Міського відділу ДВС від 16.12.2015р. ВП № 47698976 виконавчий документ було повернуто стягувану з підстав п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст..1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових

осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у

цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в

межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону

та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону

підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.1 ст. 6 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані

йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності

порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

А згідно з ч.1 ст.11 цього закону - державний виконавець зобов'язаний вживати передбаченихцим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено,

своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно ч.3 цієї статті: 3. Державний виконавець процесі здійснення виконавчого

провадження має право: 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать

боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і

сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати

такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в

установленому законодавством порядку.

Як вбачається з поданих заявником матеріалів, а саме копії договору іпотеки від 05.05.2006р. договорів про внесення змін до договору про надання траншу від 15.01.2009р., боржнику ОСОБА_2 в межах Рамкової угоди від 11.02.2004р. були надані грошові кошти на задоволення особистих неспоживчих потреб.

В обґрунтування повернення виконавчого листа державним виконавцем визначено п. 9 ч.1 ст. 47Закону України «Про виконавче провадження» - наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Але, вказана обставина повернення виконавчого листа не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в даному випадку не розповсюджуються на правовідносини, що виникли, так як кредит дійсно був наданий у валюті, але не на споживчі цілі.

Тобто, в матеріалах справи відсутні докази правомірності дій вчинених державним виконавцем під час постановлення постанови від 16.12.2015р. про повернення виконавчого листа стягувачу.

А тому, на думку суду, є підстави для задоволення скарги та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, як винесеної протиправно.

Керуючись ст.383 ЦПК України, ст..ст.1,11,47 Закону України «Про виконавче провадження»,суд-

У Х В А Л И В :

Скасувати постанову державного виконавця Сівак В.О. Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 16.12.2015року ВП № 47698976 про повернення виконавчого листа № 1003/9649/12 від 18.06.2013року виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 39,4кв.м. що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну реалізації відповідно до заставної вартості предмету іпотеки в розмірі 266640,00грн.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_3