Ухвала суду № 55227230, 27.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17672/15-ц

Провадження № 22-ц/779/453/2016

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.,

суддів Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представників: апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2015 року про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2015 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом та подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вагилевича І, 2а, кадастровий номер 2610100000:05:001:0292 та належить на праві власності ОСОБА_4

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2015 року заяву задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вагилевича І, 2а, кадастровий номер 2610100000:05:001:0292 та належить на праві власності ОСОБА_4

Копію ухвали направлено для виконання відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та сторонам для відома.

На дану ухвалу представник ОСОБА_5 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою, безпідставною, винесеною з неповним зясуванням судом обставин справи, що мають значення та з порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом не зясовано питання чи існує спір між сторонами і яким чином незабезпечення позову може вплинути на подальший перебіг справи. Так, позовна заява зареєстрована 23.12.2015 року і цього ж дня суддею винесені ухвали про відкриття провадження та про забезпечення позову.

Апелянт також вказує, що позивачем у позові та заяві вказано про те, що за їх заявою ведеться досудове слідство щодо неправомірних дій ОСОБА_5 по знищенню належного їм майна в с. Драгомирчани. Однак не встановивши причетність арештованого майна до інкримінованих діянь, та незважаючи на те, що не доведено причинно-наслідковий зв'язок між його діяннями та шкодою, суд першої інстанції позбавив нового власника майна права розпоряджатися належним чином своїм майном.

На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та постановив ухвалу з порушенням вимог закону.

Тому просив скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2015 року та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила про їх задоволення.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші сторони в судове засідання не зявилися, хоча належним чином повідомлялись про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

За змістом частини 1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої особи, що бере участь у справі.

Частина 4 цієї ж статті визначає, що забезпечення позову допускається на любій стадії процесу, якщо не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів в межах ціни позову, правильно застосував норми процесуального права, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Такий висновок суду є правильним. Судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна оцінка.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суди орієнтовано на те, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, а також повинен зясувати відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Судом встановлено, що ТзОВ «Карпатська нафтова компанія» звернулося в суд із позовом до відповідачів, у якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18.12.2015 року, вчинений між ОСОБА_5 в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано у реєстрі за № 2148. З доданих до заяви про забезпечення позову та позовної заяви матеріалів вбачається, що між сторонами існує спір щодо права власності на відповідну земельну ділянку.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що відповідач 2 може відчужити дану земельну ділянку на користь третіх осіб, що унеможливить виконання рішення суду в даній цивільній справі в разі прийняття його на користь позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно констатував те, що станом на даний час здійснюється кримінальне провадження, в рамках якого арешт на спірну земельну ділянку вже накладався, а також те, що дану земельну ділянку було відчужено в період, коли вказаний арешт було скасовано рішенням суду апеляційної інстанції.

Враховуючи обставини справи, суть заявленого позову, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про задоволення заяви ТзОВ «Карпатська нафтова компанія» дійшов правильного висновку про обґрунтованість підстав для необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що забезпечення позову не співмірне із заявленими позивачем вимогами, перешкоджає її господарській діяльності та порушує право ОСОБА_4 на власність, оскільки жодних доказів цього питання апелянт не представив, а також відповідач1 не позбавлена права володіння та користування належним їм майном. Крім цього відповідач ОСОБА_4 власник арештованого майна, ухвалу не оскаржує.

Розглянувши матеріали справи, що поступили суду апеляційної інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суддею суду першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 - відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_9