Ухвала суду № 55225070, 22.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/64/16 Справа № 216/9258/15-к Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Власкін В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

22 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача - Власкіна В.М.

суддів: Коваленка В.Д., Васецької В.В.

за участю: секретаря Старовойтова Є.В.

прокурора Шеремет О.О.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Бондаря В.О. на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання слідчого СВ Криворізького відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосував до нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 60 900 гривень. Зобов'язано ОСОБА_3 протягом 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести грошові кошти на спеціальний рахунок. Покладено на ОСОБА_3 на строк до 28 лютого 2016 року обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Свої висновки слідчий суддя мотивував тим, що слідчим у клопотанні жодним чином не було зазначено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Зазначивши про те, що хоча підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а заявлений у клопотанні ризик знайшов свого підтвердження, враховуючи, вік підозрюваного, стан його здоров'я, те, що підозрюваний потребує лікування та обстеження протягом тривалого часу, його матеріальне становище, вважав, що такий запобіжний захід, як застава повинен запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.

Не погоджуючись з висновками слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій порушує питання про скасування ухвали слідчого судді, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам та ухвалення нової, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що судом не досліджено жодних медичних документів, які б свідчили про неможливість отримання належного лікування в установах попереднього ув'язнення з вказаним діагнозом. Вказує на те, що судом не враховано, що кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив у стані алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння, самовільно покинув лікувальний заклад та зник у невідомому напрямку, після чого переховувався від органів досудового розслідування, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, тому вважає, що до підозрюваного ОСОБА_3 має бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить мету застосування запобіжних заходів, передбачену ч.1 ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши доводи прокурора, який вимоги апеляційної скарги підтримав, думку підозрюваного та його захисника, які вважали, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст.193,194 КПК України, вислухав учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.49 рішення ЄСПЛ "Ніколова проти Болгарії" та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_3 органами досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, є наявність ризику, що підозрюваний, знаходячись на волі, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя, обираючи запобіжний захід у вигляді застави, врахував наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме те, що підозрюваний заробляє на життя перевезенням пасажирів на приватній основі, має на утриманні неповнолітню дитину і потребує лікування та обстеження протягом тривалого часу через стан здоров'я, що підтверджується наявними у матеріалах документами.

Зазначені обставини вказують на можливість застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею вірно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння самі по собі не можуть служити підставою для обрання того чи іншого запобіжного заходу, та враховуються у сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Об'єктивних даних, які б вказували на те, що підозрюваний ОСОБА_3 відмовлявся від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння, самовільно покинув лікувальний заклад та переховувався від органів досудового розслідування, як на те посилається в апеляції прокурор, досліджені матеріали не містять.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 179, 194 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, мотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, та в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Бондаря В.О. - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: